У неділю, 10 травня, в Івано-Франківську, як і в багатьох інших містах України, активісти протестували проти проєкту нового Цивільного кодексу. На їхню думку, він може погіршити становище незахищених суспільних груп, ситуацію зі свободою слова і правами людини.
Тим часом міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків назвав протести блюзнірством, пише Репортер.
Розлучення – після «примирення»
Вперше про Цивільний кодекс заговорили у негативному контексті ще у лютому, коли виявилося, що він фактично узаконює шлюб з 14 років. Тоді один з ініціаторів кодексу, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук пообіцяв, що цю норму заберуть. Втім, коли законопроєкт прийняли у першому читанні 28 квітня, незадоволених залишилось багато.
У першу чергу, відреагували організації, які захищають права жінок і права ЛГБТ-спільноти. Адже новий законопроєкт ці права суттєво обмежує – і це попри поступ у цих питаннях. Зокрема після ратифікації Стамбульської конвенції у 2022 році.
Читайте: Гендер, цінності, дискримінація. П’ять міфів про Стамбульську конвенцію
Як пояснює Наталія Вишневецька, голова франківської організації «Д.О.М.48.24», що займається питаннями прав жінок, можливостями соціального підприємництва та підтримкою ВПО, питань до проєкту закону є дуже багато. Наприклад, він вводить поняття «примирення при розлученні». Тобто, якщо пара бажає розлучитися, то спочатку вона має пройти медіацію – позасудову процедуру, коли сторони, за допомогою посередника-медіатора, намагаються врегулювати спір. До речі, ця процедура в Україні не є безкоштовною.
Така практика існує, наприклад, у Канаді, де після медіації дійсно знижується рівень розлучень. Але треба розуміти, що в Канаді рівень толерантності до домашнього насильства набагато менший, ніж в Україні, – каже Наталія Вишневецька. – Тобто, там йдеться, у першу чергу, дійсно – про непорозуміння. А в нас жінки часто переховуються від чоловіків у випадках із домашнім насильством. І якщо ти не можеш швидко розлучитися – це може бути катуванням.
Також правозахисні наголошують: у потенційному новому Цивільному кодексі послаблені гарантії жінок у сімейних та правових відносинах, ускладнені процедури усиновлення та штучного запліднення.
Інцидент на мітингу у Франківську
Також новий законопроєкт отримав розголос у контексті прав ЛГБТ-спільноти. Адже, незважаючи на довгу роботу правозахисних організацій, він не узаконює поняття цивільних партнерств.
Під час війни ці питання набувають додаткового змісту, – каже Наталія Вишневецька. – Є багато представників ЛГБТ-спільноти, які воюють. У випадку поранення когось із пари, інший чи інша не може потрапити у реанімацію. А у разі смерті когось із партнерів – які, можливо, прожили разом 10-15 років, спільно нажили майно – право успадкування на іншого не поширюється. Якщо є діти, до партнера чи партнерки не переходить право опіки.
Також у новому Цивільному кодексі йдеться про те, що усиновлення можливе лише людьми різних статей, розпоряджатися власним біологічним матеріалом на користь партнера чи партнерки теж можливе лише для «традиційних» пар, повідомляє громадська організація «Інсайт», яка захищає права ЛГБТ-спільноти в Україні.
Читайте: Битва за голоси: чому волонтери почуваються сектантами, а Франківськ голосує «за проханням»
Саме «Інсайт», за підтримки інших ГО, зокрема і «Д.О.М.48.24», організувала мітинги проти нового законопроєкту, які пройшли різними містами України. Так, у неділю, 10 травня, сотні протестувальників зібралися на площі перед будівлею Івано-Франківської ОВА.
Не обійшлося й без сутичок: на очільницю ГО «Інсайт» Олену Шевченко та її колегу напали хлопці з мітингу «за традиційні цінності», який проходив паралельно. За словами Олени Шевченко, «шестеро осіб переслідували нас після акції, здійснили напад і відібрали плакати, які ми забрали після нашої акції. Одного з молодиків затримали люди у цивільному».
Пізніше у Нацполіції області повідомили, що поліцейські склали адмінматеріали на причетних до інциденту після мирної акції.
Двоє невідомих чоловіків вирвали з рук представниць однієї з громадських організацій демонстраційні плакати та розкидали їх, – йдеться у повідомленні поліції. – Працівники поліції, які перебували неподалік, оперативно відреагували на подію, припинили протиправні дії та одразу встановили одного з учасників інциденту. Ним виявився 22-річний мешканець Тлумацької територіальної громади. Водночас представниці громадської організації на той момент відмовилися від написання заяви.
Згодом, за словами поліції, постраждалі таки написали заяви у відділку. А поліцейським вдалося встановити ще одного потенційного винуватця – 16-річного франківця.
Втім, за словами Олени Шевченко, у поліції не спішили приймати заяву.
Слідча, яка почала писати протокол, намагалась запевнити, що організованого нападу ніби не було, це були випадкові особи, відбулась просто штовханина, що, можливо, наші плакати їх спровокували, називала плакати з акції «сміттям», – повідомила Олена Шевченко. – Цей психологічний тиск продовжувався чотири години з відмовою надати копію свідчень, сфотографувати пояснення і надати номер реєстрації. Ситуація змінилась лише після суспільного розголосу, коли біля 20:30 з нами почали розмовляти поважніше.
Все ж, за словами Наталії Вишневецької, акція протесту пройшла успішно, якщо не зважати на цей інцидент. За її словами, людей зібралося навіть більше, ніж очікували. Втім, реакція суспільства могла бути б ще масштабнішою, якби від початку про проблеми законопроєкту говорили не лише «жіночі» та ЛГБТ-організації, а й інші активісти.
«Людоненависницька ідеологія»
Учасники акції кажуть: до місцевої влади безпосередньо не зверталися, скоріше до депутатів та до парламенту, адже саме вони впливають на прийняття закону. Втім, очільник Івано-Франківська Руслан Марцінків не промовчав. Хоч і відмовився дати коментар «Репортеру», увечері 12 травня вийшов в ефір, де висловив свою категоричну думку з цього приводу.
Я розумію, що Цивільний кодекс не є ідеальний, там потрібно багато змін, і їх треба до другого читання врахувати. Але коли це подається «під соусом», перепрошую, захисту ЛГБТ-спільноти і багато іншого… Я вважаю, що цього Україна не повинна допустити, – каже Руслан Марцінків. – Тому що є людоненависницькі ідеології, такі як комунізм, путінізм, фашизм. Я можу прирівняти до них і ЛГБТ-ідеологію. Робити акції в День матері, коли ми дякуємо, що вони нас народжували, і пропагувати ідеологію без дітей – на мою думку, це блюзнірство.
Також, за словами Марцінківа, «Франківськ є містом життя», і давно тут не проводили акцій на цю тему – найближчим часом треба провести.
Позиція міського голови тут не поодинока. Варто згадати одного з головних пропагувальників законопроєкту нового Цивільного кодексу – народного депутата з Івано-Франківська Ігоря Фріса. У свої соцмережах нардеп дуже активно дискутує з тими, хто виступає проти проєкту Цивільного кодексу – і проти так званих «традиційних цінностей».
Побачив в мережі, що київпрайд (є така сімʼя в тварин – прайд, у левів) збирається мітингувати щодо прийнятого проекту ЦК. Ніби проти порушення прав. Чи то левів, чи то прайду, чи то представників спільноти ЛГБТ, – пише Фріс. – Смію завірити що жодних прав не порушено в схваленому законопроєкті. Їх як не було (права на шлюб для одностатевих пар), так і не має. Як і права на усиновлення для таких осіб. Всі інші права, які притаманні учасникам цивільних правовідносин, як майнові, так і немайнові, їхній захист державою та форми їх реалізації залишені і поширені на всіх субʼєктів цивільного права. Не залежно від їхньої гендерної ознаки.
А під одним із таких постів не промовчав і Руслан Марцінків, який залишив коментар «Дякую, Ігорю, за твою позицію по захисту сімейних цінностей!» з особистої сторінки.
Якщо згадати останні звернення франківських депутатів до Президента України та Верховної ради з проханням сприяти припиненню абортів або регіональну цільову програму від обласної ради «на захист традиційних сімйених цінностей», на яку виділили 3 млн грн з бюджету, така позиція не є несподівнкою.
Вирішуватиме «доброзвичайність»
Все ж противники нового законопроєкту наголошують, що в ньому набагато більше проблем, ніж здається на перший погляд. За словами екоактивістів, потенційний Цивільний кодекс дозволить використовувати прогалини у реєстрах для набуття права власності на держземлі особливого значення, погіршує захист пам’яток археології чи природи тощо.
Журналісти стурбовані, що законопроєкт посилює можливості для позовів проти медіа, ускладнює роботу над журналістськими розслідуваннями та не затверджує термін давності для позовів на спростування недостовірної інформації, як це діє в законодавстві ЄС.
Читайте: Полонина – не будівельний майданчик. Чому екологи проти вітряків у Микуличині
Але чи не найбільше запитань до нового терміну «доброзвичайність», який, за словами Руслана Стефанчука, заміняє радянський термін «моральні засади суспільства».
Якщо подивитися, де і скільки разів у чинному Кодексі були згадані «моральні засади суспільства» і «доброзвичайність», видно різницю, – каже Наталія Вишневецька. – Наприклад, раніше йшлося, що «договір має не протирічити моральним засадам суспільства». Ця норма навряд чи буде використана в суді. Зараз, для прикладу, йдеться, що патент можуть видати, якщо це «не суперечить поняттям доброзвичайності». При цьому є інший закон, де розповідається, коли і як видають патент. Тепер виходить, що людина, яка має певний вплив, може сказати: «Ні, ми не зацікавлені, адже це не відповідає поняттям доброзвичайності». А хто визначає цю доброзвичайність? Для кожної людини вона різна.
Основною метою оновлень, як ідеться в обґрунтуванні до проєкту Цивільного кодексу, є сприяння інтеграції України до ЄС. Втім, судячи з його змісту, він навпаки віддаляє нас від європейських норм із захисту прав людини. І це – напередодні червневого саміту в Брюсселі, де Україна очікує на відкриття від одного до п’яти кластерів для майбутнього вступу до ЄС.
Читайте: Перемога у Європі. Як проходив саміт ЄС у Брюсселі й чого чекати Україні надалі
Поки що чіткої відповіді від Єврокомісії стосовно нового законопроєкту не звучало. Єдина реакція – коментарі посолки ЄС в Україні Катерини Матернової на брифінгу для медіа 5 травня. Як пише Європейська правда, проєкт закону в ЄС поки аналізують.
Мушу сказати, що, коли на складні питання отримують короткі відповіді, – це завжди проблема. Це законодавство, яке потрібно було оновлювати вже кілька десятиліть. Останні зміни були внесені ще за часів комунізму або незабаром після нього. Тож реформа є необхідною, – заявила Катаріна Матернова, але додала, що, перед другим читанням, слід узгодити законопроєкт із ЄС.
Зараз проєкт закону очікує на доопрацювання перед другим читанням. Та чи врахують до нього хоча б половину зауважень – невідомо.
Авторка: Ольга Романська
Фото з мітингу: Наталія Вишневецька
