Десятий «Бюджет участі» у Франківську — це 55 мільйонів гривень, майже 200 проєктів і найбільша за всю історію програми категорія – “Допомога ЗСУ”. Тепер на дрони, РЕБи і зарядні станції виділено 20 мільйонів, більше, ніж на будь-що інше. Але поруч – все ті ж ремонти шкільних вбиралень, тротуарів і спортивних майданчиків. І та сама стара проблема – аби хтось проголосував, його треба попросити особисто.
«Здоров’я» ворога і шкільні батли
На цьогорічний «Бюджет участі» найбільше проєктів подали у категорії «Допомога ЗСУ» – їх 68. Дрони, зарядні станції, антени, РЕБи, роботизовані комплекси та інші «корисні» для здоров’я противника речі, на які найчастіше відкриваються збори на банку. На цю категорію у програмі виділена максимальна сума – 20 млн грн.
Оскільки максимальна вартість одного проєкту тут становить до 500 тис грн, то переможців у цій категорії буде щонайменше 40. Можливо, більше. Нагадаємо, минулого року всі проєкти з цієї категорії, а їх було 42, профінансували не залежно від результатів голосування.
Знаючи міського голову, ми додамо ще якісь кошти і буде більше проєктів реалізовано, але навряд чи усі, як це було в минулому році, – каже Христина Гнатів, координаторка програми. – Ми рахували, що на це потрібно ще приблизно 12 млн грн.
До речі, не важко помітити, що голосування у цій категорії йде не надто активно. В більшості проєктів всього по кілька десятків набраних голосів.
Друга за величиною сума – 14 млн грн. передбачена на категорію «Благоустрій малих вулиць». Тут вартість одного проєкту значно більша — від 500 тис грн до 3 млн грн. Орієнтовно в цій категорії мало б бути від 4 переможців. В голосуванні беруть участь 13 проєктів, в більшості подають ремонт вулиць у приміських селах і лиш за одиниці йде активне голосування.
От де традиційно відбувається жорстока боротьба – то це серед шкільних проєктів. Цьогоріч вони поділені на три категорії – великі, середні й малі – в залежності від кількості учнів у закладах. В більшості поданих проєктів їх автори намагаються закрити одвічні шкільні проблеми – ремонт туалетів, спортивних майданчиків, благоустрій територій, модернізація харчоблоків, купівля мультимедійного обладнання і тому подібне. Проєкти в цій категорії набирають солідні 2-3-4 тисячі голосів. На шкільні проєкти у бюджеті участі виділили 5,5 млн грн, у категорії великих (2,5 млн грн) буде мінімум 5 переможців, у середніх (2 млн грн) — 4 переможці, а у малих (1 млн грн) — мінімум 2 переможці.
В мене була ідея, що освіту треба виділити окремо, – коментує Христина Гнатів. – І ми починали шкільний бюджет участі, але нас зловила війна, і зараз його відклали вбік. Я б хотіла, щоб загалом шкільні проекти перекочували туди.
4,5 млн грн виділили на «Благоустрій», що означає мінімум 9 переможців. Загалом же за фінансування тут змагаються аж 26 проєктів. Тут теж одвічні теми – дитячі майданчики, тротуари, освітлення.
Мені здається, що поки ми зремонтуємо все, то вже почнеться новий цикл і почнуть ті ж проєкти подавати по новому колу, тобто це вічні питання. І тому його, власне, виділили в окрему категорію, – каже координаторка.
Архітектура, озеленення та «інші»
Загалом, загальний бюджет програми становить 55 млн грн. Окрім коштів передбачених на вже перелічені категорії, – 2,5 млн грн виділили на дошкільні проєкти, 2 млн грн. – на «Позашкільні, профтехосвіта та інші». 1 млн закріпили за «Зеленими проєктами».
До речі, останню категорію цьогоріч відновили. Але з огляду на те, що зараз там змагаються лише 5 проєктів і в більшості вони прив’язані до приміських сіл, то цілком можливо, що наступного року її не буде, каже Христина Гнатів.
Так сама сумно виглядає і категорія «Доступність», здавалося б це те, що дуже потрібно місту в цей час. Але там подані всього 4 проєкти і, зважаючи, що на категорію виділили 2 млн грн, усі 4 будуть профінансовані.
Я тішуся, що хоча б є ці 4 проєкти, – каже Христина Гнатів, – що ці кошти будуть використані, але мене здивувало, що їх так мало. Минулого року люди були активніші.
Ще 2 млн грн виділили на категорію «Архітектурна спадщина», в якій також буде 4 переможці. До речі, одним із лідерів там є проєкт реставрації арки на Курбаса, 6 – це вхід до ветеранського простору БРАСС.
Автор проєкту Станіслав Онищук, керівник клініки «БРАСС», пише, що «відреставрована арка не лише прикрасить будівлю – пам’ятку архітектури місцевого значення, а зробить охайним вхід до ветеранського простору БРАСС, в якому щоденно відбуваються заходи підтримки ветеранів та членів їхніх родин».
Ще один проєкт у цій категорії – реставрація вхідних дверей на Короля Данила, 3 – де розтанований офіс ГО «ДОМ.48.24».
Як пояснює в описі проєкту йога авторка Наталія Вишневецька: «Двері в будинку Маргошеса, власника шкірфабрики, 1912 року побудови (охоронний номер 329-іф), доживають останні дні, якщо їх не відновити. Ми не хочемо, щоб ці двері замінили на пластикові, а хочемо зберегти спадщину і відреставрувати оригінальну конструкцію (бо для чотирьох мешканців під’їзду сума реставрації непідйомна)».
Ще однією цікавою категорією цьогорі виявилася «Інші». На неї передбачили всього 1,5 млн грн – орієнтовно це троє переможців. Показово, що цьогоріч там активними є проєкти від громадських ініціатив, які скеровані на допомогу військовим.
Є там проєкт «Станіславський борщ» – з виготовлення домашньої їжі до захисників. Проєкт від центру «Вітруган» – щодо створення підрозділів дронів-перехоплювачів для знищення «шахедів» над Івано-Франківщиною. Проєкт віл трьох волонтерських ініціатив – «Маскувальні Феї», «Замаскуй Воїна», «Гуманітарний хаб», які об’єдналися, щоб отримати матеріали на виготовлення маскувальних сіток, «чугайстрів» і каверів.
Ми бачимо, що в «Інші» прийшли волонтерські ініціативи, які підтримують військових і, можливо, наступного року подумаємо про те, щоб виділити їх в окрему категорію, – каже Христина Гнатів. – Тому що цього року вони конкурують з церковними проєктами, з медичними….
Свідки Бюджету участі
Як розповідає Оксана Моспанюк, керівница «Гуманітарного хабу», три ініціативи, які подали спільний проєкт по маскування для ЗСУ, вирішили об’єднатися, бо розуміли, що поодинці їм буде важка зібратти голоси. І вже можна сказати, що це була правильна стратегія.
Жінка розповідає, що всі запити, які їхні ініціативи отримують від військових, вони покривають безкоштовно. Гроші на матеріали – це донати або ж допомога від підприємців.
Інколи голова кипить, коли бачиш, що в тебе на банці якихось 500 грн і ти не можеш зібрати за один день хоча б тисячу, а нам треба на рулон тканини 6500. А тобі прилітає вісім запитів за вечір на різні напрямки.
Не таємниця, що зараз усім волонетерам непросто зі збором грошей, тож участь у проєкті була хорошою можливість. Хоч навіть збір голосів виявився далеко не простим.
Ми тут навіть грошей не просили, ми просили голоси. Тобто просто зайти, хвилину часу витратити, авторизуватися, проголосувати і все, – каже Оксана Моспанюк. – Мені здається, якби це було ще років три-чотири тому, то було б голосів набагато більше, бо тоді всі вболівали за волонтерську роботу.
Голоси збирали в кілька етапів: спочатку — пости у соцмережах й особисті повідомлення знайомим. У перший день набрали понад тисячу. Потім, коли темп спав, роздрукували флаєри і вийшли в парк.
Нас порівнювали з релігійними агітаторами, — сміється Оксана. — Реально, коли ми підходили, люди починали шарахатись.
Христина Гнатів розповідає, що щороку постить у соцмережі картинку: люди з папочками, схожі на релігійних агітаторів, і підпис: «Можете проголосувати за проєкт бюджету участі?».
Це іронія, але й символ – масове голосування досі тримається на особистих проханнях, а не на щирому інтересі до програми.
Я мрійниця – вірю, що колись люди самі заходитимуть на сайт і голосуватимуть у кожній категорії, – говорить Христина Гнатів. — Це ж кошти громади. Кожен мешканець має розуміти, я можу обрати, що буде зроблено в моєму місті.
Каже, сама робить саме так – в перший же день голосування, бажано зранку, заходить на сайт і віддає свій голос у кожній категорії.
Результати цьогорічного голосування будуть орієнтовно до середини травня. Більшість переможців вже можна порахувати самостійно – особливої інтриги не буде. Але офіційно переможців затвердять лише після засідання комісії та узгодження додаткового фінансування з усіма структурами.
Десять років по тому
Бюджет участі у Франківську стартував у 2016 році. Як пригадує Христина Гнатів, перший рік був хаотичним, положення складалось із двох-трьох сторінок, ніякої категоризації, жодних обмежень — люди подавали що заманеться.
Проєкти тоді подавали тільки фізично, – каже координаторка. – Коли ми це вносили вручну, побачили, що люди подають дуже різні речі. Стало зрозуміло, що колись має бути категоризація. Але спочатку це все було дуже сумбурно і не зрозуміло для всіх.
До війни Бюджет участі був майже у кожному обласному центрі України, а малі міста брали приклад з великих. Кожне місто будувало програму під себе, розповідає Христина Гнатів. У дечому Франківськ був скромнішим за інших – поки в інших містах на один проєкт виділяли до 500 тис грн, у нас планка була значно нижчою. Але й вимоги простішими – підготувати проєктну заявку у Франківську означало розрахувати бюджет й описати задум у кількох реченнях. Без актів, підписів і повноцінних проєктних документів.
Зараз більшість міст програму призупинила. Продовжують переважно невеликі громади.
Теоретично Бюджет участі мав би фінансувати великі ідеї, які місто не реалізовує з тих чи інших причин. На практиці – люди роками подають ремонт туалетів, доріжок, спортивних майданчиків. Те, що мало б вирішуватися міськими грошима без жодного голосування.
Я спочатку воювала з міськрадою і депутатами: не приймати такі проєкти, викидати їх з програми, — зізнається Гнатів. – Але потім зрозуміла: якщо я їх викину, то в мене, можливо, не буде інших проєктів. Бо поки людина не вирішить базові буденні проблеми — вона не думатиме про грандіозні ідеї.
Суттєвіше за все програму змінила війна — але не одразу. У 2023-му, першому році після відновлення Бюджету участі, він пройшов так, ніби ніякої війни не існує – жодного проєкту на підтримку ЗСУ. А вже через рік автори самі запитали у координаторки – чи можна подаватися з ініціативами для армії? Порадилися з колегами, «та чому ні?!» і в категорію «Інші» пішли вісім ініціатив на підтримку Збройних сил.
Громада сама нас вивела на цю думку, – каже Христина Гнатів. – Так з’явилася окрема категорія «Допомога ЗСУ», яка нині є у лідерах і за кількістю проєктів, і за фінансуванням.
Авторка: Євгенія Ступ’як
