З початку навчального року в Івано-Франківську безкоштовно харчують усіх школярів – з 1 по 11 клас. Загалом гарячі обіди отримують понад 33 тисячі дітей громади. Програму запровадили в межах державної реформи шкільного харчування, на яку Прикарпаття отримало від уряду понад 400 млн грн. Однак цих коштів недостатньо: місту бракує ще 65 млн грн, а перед надавачами послуг залишаються борги за харчування за минулі періоди.
Перед початком навчального року міський голова Руслан Марцінків закликав батьків, чиї діти не користуються харчуванням, писати відмови. За його словами, це дозволило б зекономлені кошти спрямувати на потреби ЗСУ. Але чи справді така економія може створити додатковий ресурс для війська та куди підуть невикористані кошти, розбирався Репортер.
Економія для ЗСУ чи зменшення боргів
За словами директорки Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міськради, заступниці міського голови Вікторії Дротянко, безкоштовним харчуванням користуються не всі учні. Батьки можуть повністю відмовитися від нього, якщо не хочуть, щоб їхня дитина харчувалася у школі.
Ми говорили керівникам, якщо батьки категорично відмовляються від харчування або дитина не хоче їсти, то бажано якось це зафіксувати. Тому що підприємець мусить розраховувати їжу й знати, скільки йому на завтра готувати порцій, – говорить Дротянко.
У департаменті планують оцінити кількість таких відмов за підсумками моніторингу харчування у перші місяці навчання. Саме тоді, каже Дротянко, стане зрозуміло, наскільки суттєвою може бути економія.
Дійсно він (ред. Марцінків) це говорив і ми тоді домовилися, що побачимо за підсумками моніторингу харчування за вересень-жовтень, скільки у нас буде відмов. Якщо їх дійсно буде багато, то ці кошти дійсно краще буде спрямувати на підтримку Збройних Сил, – говорить Дротянко.
Водночас сама по собі відмова від харчування ще не означає, що зекономлені кошти одразу можна буде передати на потреби війська. Як пояснює економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко, усе залежить від джерела фінансування.
Харчування дітей в школах здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету і, якщо її коштів не вистачає, місцеві бюджети мають покривати розрив з власних ресурсів. Кошти субвенції не можна використовувати на будь-які цілі, окрім як для забезпечення харчуванням учнів. Тобто, залишки коштів субвенції переслати на користь ЗСУ не можна. Проте можна спрямувати власний ресурс місцевого бюджету, який можна вивільнити, відмовившись від харчування в школах, – каже Мироненко.
Оплата послуг за харчування у закладах освіти здійснюється за фактом їх надання – на основі підписаних актів та щоденного обліку кількості дітей, які реально відвідали їдальню. Тобто якщо дитина не харчується, кошти за цю порцію постачальнику не нараховуються.
Проте така економія не означає автоматичного появлення нового ресурсу. Економістка пояснює:
Економія коштів виникає, коли обсяг фактичних видатків менший за запланований. Якщо коштів субвенції вже бракує, то відмова батьків від обідів у першу чергу зменшуватиме дефіцит на 65 млн грн. Тобто це зменшує потребу у фінансуванні з місцевого бюджету. Вільний ресурс, який теоретично можна було б спрямувати на потреби армії, з’явиться лише тоді, коли сукупне скорочення потреби у забезпеченні харчування в школах перевищить 65 млн грн, – каже Олександра Мироненко.
Але навіть у такому разі депутати міськради мають ще окремим рішенням ухвалити зміни до бюджету громади.
Читайте: Без фальшивої надії. У Франківську педагогів навчають, як говорити з дітьми про війну
Чому державної субвенції недостатньо
Ситуація у Франківську – частина загальноукраїнської проблеми у відносинах між центральною владою та місцевим самоврядуванням. Кабмін ухвалив рішення про безкоштовні обіди для всіх школярів, однак частину витрат на організацію харчування несуть громади.
Як неодноразово застерігала Асоціація міст України (АМУ), державна субвенція покриває лише вартість самих продуктів харчування. Усі інші видатки – оплата праці кухарів, енергоносії, вода, переобладнання харчоблоків та логістика – лягають на місцеві бюджети.
Крім того, масштабна програма запрацювала в умовах, коли місто ще має заборгованість перед підприємцями, які забезпечують харчування школярів, за минулі періоди. Про це під час однієї з останніх сесій заявила депутатка міськради Мар’яна Вершиніна.
Це постійна заборгованість. Підприємцям виплачують кошти з великими затримками – понад пів року. Це не те, що заборгованості ніколи не було й у зв’язку з якимись причинами вона з’явилася. Ні, це постійні заборгованості і неоплата за послугу, – сказала Мар’яна Вершиніна в коментарі Репортеру. – Я думаю, що ця ситуація загостриться. Почнеться зима й ціни на продукти будуть зростати. Плюс додадуться ціни на енергоносії. На все будуть зростати ціни, а оцей борг буде накопичуватися.
У департаменті затримки визнають, але точної суми боргу міськрада назвати не може. Вікторія Дротянко пояснює це децентралізованою системою закупівель.
Школа сплачує підприємцю згідно з договором. Тому тут треба підіймати питання коштів шкіл і дивитися. Але, звісно, десь є невчасні виплати, таке буває, тому що це міський бюджет і на нього є різні навантаження. Але в цілому діти харчуються, а підприємці отримують кошти, – говорить Дротянко.
Водночас посадовиця каже, що ризику припинення програми через борги наразі немає.
Ціна порції та адаптація на ходу
Попри фінансові труднощі, місто вже кілька тижнів працює за новою системою харчування. За словами Вікторії Дротянко, нині у франківських школах безкоштовно харчуються 33 750 дітей. Також місто продовжує фінансувати друге безкоштовне харчування для 4892 дітей пільгових категорій.
Посадовиця каже, що запровадження нової системи стало викликом для шкіл, бо на підготовку було небагато часу. Аби забезпечити харчуванням усіх учнів, у 12 навчальних закладах довелося розширити їдальні за рахунок інших приміщень.
Десь це був спортивний зал, який переобладнали під їдальню, а сам спортивний зал перенесли в інше приміщення. Десь це була якась частина коридору, – говорить Вікторія Дротянко.
Майже всі навчальні заклади докупили столи, щоб дітям було де сісти поїсти, та встановили додаткові рукомийники, щоб не утворювалися черги. Підприємці докупили додаткове обладнання – пароконвектомати, посудомийні машини, техніку для очищення та нарізання овочів, а також теплові лінії, щоб готові страви залишалися гарячими.
Одним із викликів стало і планування перерв, щоб усі діти встигали поїсти й це не заважало навчальному процесу.
Вартість денного харчування школяра становить від 50 до 75 грн. За даними департаменту, найкраще діти споживають звичні для них гарніри – макарони, картоплю та каші. Серед м’ясних страв частіше обирають курятину та індичку, рибу – дещо менше. Більше залишків залишається після булгуру, кускусу та бобових. Серед фруктів найбільше діти їдять яблука, банани та апельсини. Менше – груші та сливи.
Окремо в школах організували прибирання та утилізацію залишків їжі відповідно до встановлених вимог. За словами Дротянко, для великих закладів освіти збільшення кількості відходів стало додатковим навантаженням.
Спостерігається збільшення залишків. Підприємець має оформити договір на вивіз цих відходів і не має права передавати їжу на допомогу іншим організаціям, – повідомила Вікторія Дротянко під час оперативної наради у міського голови 23 вересня.
Поки що місто не має остаточних даних про те, скільки дітей фактично відмовилися від безкоштовного харчування. Водночас Дротянко каже, що старшокласники, всупереч очікуванням, активно відвідують їдальні.
Тож, ймовірно, оцінити, скільки місто зможе зекономити завдяки відмовам від харчування, можна буде тільки після моніторингу. І лише якщо ця економія перевищить нинішній дефіцит у 65 млн грн, вивільнений ресурс теоретично можна буде спрямувати на інші потреби, зокрема підтримку ЗСУ.
Читайте: Захистити вразливих. У Франківську втілюють проєкт, щоб зменшити випадки домагання у школах і вишах
Авторка: Мирослава Надкернична
