Доторки чи непристойні жарти викладача або вчителя давно вже не вважаються нормою, але не завжди навчальний заклад готовий захистити студентів від тиску. І не завжди самі постраждалі вміють розпізнати таку поведінку.
Саме для цього громадська організація «ДОМ4824» втілює проєкт з реагування на гендерно зумовлене насильство у закладах освіти Івано-Франківщини, пише Репортер.
Секс-освіта та нові меблі
Проєкт «Профілактика та реагування на гендерно зумовлене насильство в освітніх закладах у громадах Івано-Франківської області» громадська організація втілює за підтримки уряду Німеччини та Європейського Союзу. Про це задумалися минулого року, коли студентки почали відкрито говорити про сексуальні домагання, які вони пережили у школах чи університетах. Поштовхом стала схожа ситуація в університеті імені Карпенка Карого у Києві – й поширилася по всій Україні.
Ми зрозуміли, що такі речі повторюються і багато людей про них знає – але не завжди на них реагують, – каже очільниця ГО «ДОМ4824» Наталія Вишневецька. – Були зустрічі з освітніми інституціями, де ми проговорювали, як ми можемо впливати на це. Цим проєктом ми хочемо закликати саме освітні інституції зробити певні кроки, щоб убезпечити середовище для тих, хто здобуває освіту. Дівчата, жінки, а іноді й хлопці, які переживають це в навчальних закладах, відчувають вплив на доросле життя.
Загалом ГО «ДОМ4824» часто проводить заходи з протидії насильству. А от заходи з секс-просвіти не надто розповсюджені на Прикарпатті. У відповідь на запит від шкіл представниці організації планують проводити такі уроки.
Є розроблені уроки, які, незалежно від віку дитини, розповідають спочатку про базові речі, про гігієну, вже у старших класах – про те, як люди зустрічаються, як виражається симпатія і далі – про засоби контрацепції, – каже Наталія Вишневецька. – Бо є дослідження, що перший статевий акт у дітей в Україні відбувається десь у 13 років. Тож їм потрібно знати, як себе убезпечити.
Також завдяки проєкту є можливість облаштувати поки що для п’яти шкіл, переважно віддалених від міст, безпекові середовища. Це – затишні кімнати з новими меблями, проєктором, іншим обладнанням, де можна буде проводити неформальні уроки.
У Європі насильству протидіють системно
В Україні, за словами Наталії Вишневецької, протидія сексуальним домаганням до учасників освітнього процесу недостатньо регулюється законом.
Зараз є нова постанова (№ 1513 від 19 листопада 2025 року – авт.), яка урегульовує жорстоке поводження з дітьми у шкільних установах, куди в принципі входить і секскуальне домагання, – говорить очільниця ГО. – Якщо з булінгом школярі часто обізнані, то про сексуальні домагання не всі знають, навіть дорослі. Ми проводили дослідження, яке показало, що жінки часто його не ідентифікують, кажуть, що не стикалися, поки ми не конкретизувати, що сюди входить.
Саме тому «ДОМ4824» впроваджує проєкт за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), спільно з Генеральним Директоратом Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги та реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ. За словами Наталії Вишневецької, у країнах ЄС давно приділяють більшу увагу до гендерно зумовленого насильства.
Зокрема, у 2024 році ЄС ухвалив Директиву 2024/1385 про боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством. Це перший спеціальний законодавчий акт ЄС у цій сфері. Крім того, у більшості країн ЄС поширені спеціалізовані служби та кризова допомога постраждалим. Але головний акцент робиться саме на превенції насильства.
У країнах ЄС, наприклад в Італії чи Швеції, набагато більше уваги приділяється дітям, які виражають агресію, спостерігають за зміною поведінки, – говорить Наталія Вишневецька. – Тож, навіть якщо дитина не заявила, що вона в небезпеці, але це бачить шкільний психолог чи вчитель, вони відразу реагують. Звичайно, насильство нікуди не зникає, але його стає набагато менше.
У Франції, наприклад, міністерство розробляє спеціальні модулі для студентів і працівників університетів, присвячені розпізнаванню та реагуванню на домагання. У Швеції університети зобов’язані мати правила й процедури для запобіганню домаганням, періодично проводити перевірки не лише серед студентів та викладачів, а й серед інших працівників закладу. А в травні цього року навчальний заклад у Стокгольмі, де вчителька піддавала ученицю сексуальним домаганням, повинен був виплатити постраждалій дитині 190 тис крон.
В Італії є практика запроваджувати посаду довіреного радника чи радниці. Саме до цієї людини постраждалий студент або студентка мають звертатися у випадку домагань з боку викладачів. А спеціальний орган Comitato Unico di Garanzia займається рівними можливостями та протидією насильству у вишах.
У нас цей процес тільки розпочинається, – говорить Наталія Вишневецька. – Поки немає достатньої кримінальної відповідальності, бо жоден закон не буде працювати, поки немає згоди суспільства, щоб повідомляти, розслідувати. Тому що умовно, навіть якщо жінка зіткнулася з цим, піде повідомляти, чи є навчена людина, яка знає, що робити в цьому випадку?
Читайте: Переговори починаються. Що таке кластери та що далі чекає Україну на вступі до ЄС
Постраждалі не хочуть розголосу
Представниці громадської організації Дарія Сидор і Андріана Кіщук – самі студентки, тож добре розуміють потреби своїх однолітків. Кажуть – в організації почали фіксувати звернення від постраждалих ще з минулого року. Тоді вирішили звертатися безпосередньо до університетів і попросили розповісти, як там протидіють насильству і домаганням. Переважно отримували стандартні й неконкретні відповіді. Тоді звернулися до міністерства освіти і науки за рекомендаціями.
Там відповіли, що це – не їхня компетенція. Але згодом МОН випустило свою методичку на цю тему. Тільки питання – як це буде впроваджено на місцях, – говорить Дарія Сидор. – Студентки часто потерпають, бо є величезний дисбаланс влади в освітньому середовищі. Адже від викладача залежать твої оцінки, чи переведуть тебе на наступний семестр, яку ти матимеш репутацію в середовищі.
Тож у «ДОМ4824» сподіваються, що університети та школи впровадять політику протидії сексуальним домаганням. Паралельно тут планують займатися просвітництвом школярів та студентів.
Важливо, щоб у закладі була людина, якій ти можеш довіритися, проконсультуватись. Ми працюємо над тим, щоб в університетах і школах була така людина, яка буде на твоїй стороні й намагатиметься захистити тебе як студентку чи ученицю – і відповідну вразливу людину, з меншою владою, ніж кривдник, – говорить Дарія Сидор.
Ми отримуємо звернення у наш центр про такі випадки. Але часто люди не готові писати офіційне звернення, бо це може вплинути на оцінку, стипендію тощо, – каже Андріана Кіщук. – Є звернення і з гуртожитків. Але коли доходить до розголосу – часто постраждалі теж не готові готоворити публічно.
«Поговорити з дитиною 10 хвилин»
Також у рамках проєкту для всіх охочих працюватиме кризовий центр, куди можна буде звернутися за психологічною, юридичною чи іншою допомогою.
Людина часто говорить про те, що щось порушує їхні межі, але інший цього не чує – навмисно або пропускає повз. Для когось це веселощі, а інша людина може закритися у собі на багато років, – говорить психологиня Іра Лисогорко. – Якщо говорити про освітній процес, дитина може різко перестати вчитися. Не через те, що їй нецікаво, а тому, що всередині росте така напруга, яку неможливо контролювати. Може виникати багато сорому, страху до людини, яка кривдить. А інколи немає можливості сказати комусь, бо виникає вина – а вона блокує слова. Ти можеш берегти маму, тата, можеш боятися людину, яка тебе кривдить.
В освітніх закладах домагання можуть бути різні – жарти, дотики, образи в чатах у соцмережах. Батьки можуть побачити це за зміною поведінки доньки чи сина.
Достатньо 10-15 хвилин на день поговорити з дитиною, без телефонів – це вже 90% успіху, коли дитина може відкриватися, – каже психологиня. – Тоді можна говорити про все – у тому числі на тему домагання. Бо коли це трапляється один раз, здається невинним, але коли систематично – дитина втрачає навик, що можна про це з кимось говорити.
З війною, за словами фахівчині, звернень дійсно побільшало. Діти часто стають свідками дій дорослих, яких вони б не мали бачити. Це впливає на психологічний стан.
Якщо діти, які були в окупації, бачили зовсім недитячі історії, можуть відчувати більше агресії, – каже Іра Лисогорко. – З іншого боку, дорослі часто не розуміють, чому ці діти поводяться по-іншому. А насправді такі події можуть сильно зламати.
Адміністрація має бути юридично підкована
У вересні «ДОМ4824» планує провести велику конференцію, куди запросять керівників навчальних закладів. Там презентують проєкт і визначать навчальні заклади, які готові долучитися.
Також там виступатимуть представники столичних навчальних закладів, де вже ведеться робота з протидії домаганням, а ще – юристи. Адже саме школа чи університет має мати механізми та знання, щоб захистити найбільш вразливих учасників навчального процесу.
Часто кривдники є юридично підковані, тому керівництво школи чи університету часто боїться зробити кроки, – каже Наталія Вишневецька. – Є стаття відповідальності за сексуальні домагання в адміністративному кодексі (№ 173-7 – авт.), що мало б покращити ситуацію. Керівництво боїться звільняти людину, навіть коли знає, що скарги небезпідставні, але юридичних підстав немає. У рамках проєкту ми плануємо допомогти змінити ситуацію.
Ті, кому потрібна допомога чи підтримка, можуть звертатися на сторінку організації або за телефоном: 068 466 46 67.
Авторка: Ольга Романська
Матеріал реалізовано за сприяння RFSL – Шведської федерації за права ЛГБТІК.
