1994 рік назавжди залишиться у моїй пам’яті як рік вдалих виступів на змаганнях і незабутніх мандрівок. Тоді я двічі піднімався на європейські п’єдестали — за бронзою на чемпіонаті Європи та за сріблом на європейському Кубку. Чемпіонат взагалі став пам’ятним не тільки для мене, бо ми командою зайняли весь п’єдестал у штовханні ядра. Золото, срібло та бронза були в українців, три прапори України гордо злетіли над столицею Фінляндії — Хельсінки. Я зі сльозами на очах так горланив гімн України, що фіни, не знаючи слів, підспівували «у-у-у» і «а-а-а» в ритм мелодії. Це було дуже приємно.

Горе вам, нетямучі рабиНа гордині котурні!Бо ведуть вас, неначе сліпих,Ошуканці і дурні.Іван Франко

Минулої неділі завершився франківський тиждень моди. Показати свої найсвіжіші колекції на Frankivsk fashion weekdays приїхало чимало молодих, але вже відомих дизайнерів. Ми ж намагалися вивідати у них якомога більше секретів про те, як варто вдягатися, аби виглядати і модно, і гарно…

Минулого тижня на вулиці мене зупинила старенька бабуся і сказала: «Синку, я читаю твої кухарські поради та різні історії, але ті рецепти, про які ти пишеш, в основному є просто цікавими історіями — і не більше. Як ти розумієш, грошей не вистачає навіть на комунальні послуги, а що казати про їжу. Напиши щось для старенької — щоб і смачно, і недорого».

Минув рік, відколи Івано-Франківський національний медичний університет отримав нового ректора. Як змінилося за цей час життя вишу, про перші успіхи та невдачі — у розмові з його очільником Миколою Рожком.

За мої 44 роки життя добряче покидало мене по світу. Якось, погортавши свої спортивні щоденники (а такі раніше обов’язково вели спортсмени збірних команд України), я нарахував 42 країни, розкидані по всіх континентах планети. Відверто кажучи, сам був вражений. І не всі ці поїздки були абсолютно безпечними.

Нам з вами пощастило, бо ми живемо у грибному краї. У краї, де місцеві настільки розбещені дарами природи, що крім білих грибів ніяких інших вони не збирають. Вони — це гуцули, ті, що живуть вище нас. А ми збираємо та ще й готуємо з тих «інших» грибів море усіляких смакот.

Ви запитаєте, що пов’язує простого хлопця із Прикарпаття з греками та їх країною. А я відповім! Це два дуже важливих моменти у житті — спорт і дружба. Давня дружба із славетною родиною Терсенових. Родиною науковців і винахідників, лікарів, акторів, співаків і висококласних інженерів з великої літери. А ще — гостинних і привітних мешканців нашого краю за волею долі та греків по крові своїх предків.

Квасоля — одна із тих рослин, що є реальним харчовим старожилом на планеті Земля. Перші згадки про неї з’явилися ще вісім тисяч років тому. Сьогодні, як і раніше, вона є основним джерелом рослинного білку. До хімічного складу квасолі входять усі необхідні мінерали та компоненти, що здатні забезпечити повноцінну роботу людського організму. За кількістю білків на одиницю маси її прирівнюють до м’яса та риби. Якщо простіше — вегетаріанці можуть повноцінно жити, замінюючи м’ясо чи рибу квасолею.

Якщо десь існує рай для м’ясоїдів, то всі ресторани там обов’язково будуть аргентинськими. Аргентина без м’яса – це все одно, що Аргентина без футболу. Уявити таке неможливо.

Яриною раніше вважалось все, що росло на городі та грядці. Згодом це слово якось відділилося від овочів і городини та набуло вужчого значення. Ярина сьогодні – це петрушка, кріп, кінза, базилік, квас, салат, селера.

Ми тут на заході дуже своєрідні та виняткові. Навіть не пробуйте сперечатися, бо це правда! Враховуючи, скільки завойовників, держав і тиранів пройшло по наших землях, то наша винятковість і вміння жити, при цьому не деградуючи, є просто Божим даром. Крім того, що ми виживали, ми ще й розвивалися та навіть творили. Але відбиток тих часів залишився довкола нас, і не завжди він є негативним. До прикладу – архітектура, культурна спадщина і мовний діалект. Усе це зробило Прикарпаття ще приваб­ливішим для пізнавальних подорожей.

У сиву давнину життя простого народу було дуже важким, і люди виживали за рахунок того, що їм давала природа. Що з городу збирали, те й їли. Якщо в раціоні не вистачало тваринних білків, їх замінювали рослинними: квасоля, горіхи, гриби, соя. Городина становила основу меню на столі у простих працелюбних людей. Якщо господар тримав худобу (корову чи козу), то це урізноманітнювало стіл молочними продуктами. І, комбінуючи всі наявні продукти, наші пращури знайшли такі формули смакоти, які не тільки прижилися на їхньому столі, але й дожили донині.

Один із найактивніших депутатів обласної ради Сергій Адамович у вересні минулого року захистив докторську дисертацію. Він ішов до цього останні вісім років. Про депутатство, науку та політику – читайте нижче.

Відразу треба сказати, що нє, не сиділи вони за одним столом, бо, певно, не мали би про що говорити. Хоча таки сиділи, але не всі. Справа була так, що літературний критик, публіцист і перекладач із Чернівців Олександр Бойченко приїхав до Франківська з новою книжкою публіцистики-есеїстики «Аби книжка». А письменник з Івано-Франківська Юрій Андрухович також був у Івано-Франківську. І зробили вони презентацією цієї книжки у книгарні «Є». Там обох посадили за один стіл і налили води. Хлопці пили воду й говорили. «А до чого тут Янукович?!» – обуритесь ви. Якраз при тому, що про Януковича вони й говорили. Здебільшого, але не тільки, бо мова йшла і про деяких інших політперсон, а деколи навіть про літературу.