Відверто кажучи, кропива — це бур’ян, який росте практично на кожному городі, і не тільки там. Більшість із нас, а саме ті, хто розбещений супермаркетами та їхніми напівфабрикатами, забули, а може, навіть і не знають, що з давніх-давен цей чудодійний бур’ян використовували в побуті та медицині для лікування різних хвороб та приготування страв. Кропива, хоча й жалюча на дотик, але її ворсинки завдяки наявності мурашиної кислоти мають цілющі властивості.
Кропива надзвичайно багата вітамінами, мінеральними солями, мікроелементами та рослинними гормонами. Саме звідси її чудодійні властивості, які стимулюють секреторну функцію шлунка, роботу печінки та підшлункової залози. Вона підвищує гемоглобін у крові та значно збільшує кількість червоних кров’яних кілець. І найголовніше, що все це доведено багатовіковим досвідом, при чому клінічно. Кропиву використовують не лише у фармакології, але й у косметології для виготовлення лосьйонів і шампунів, що укріплюють волосся та попереджують ранню сивину.
Листки кропиви містять вітаміни та органічні кислоти, в них виявлено до 8% хлорофілу. Він під час кип’ятіння не руйнується, чого не скажеш про вітаміни С, А, Е. Тому деякі дослідники вважають, що ця речовина у боротьбі за здоров’я людини відіграє навіть більшу роль, ніж вітаміни-антиоксиданти. На їхню думку, хлорофіл — концентрована сонячна енергія, «кров» рослин. Коли ця важлива для рослин речовина потрапляє в людський організм, вона й там діє на благо: будує, захищає, відновлює ушкодження.
За вмістом білків кропива не поступається бобовим. Тому її застосовують як харчову рослину в свіжому та квашеному вигляді. З неї готують перші страви (супи), салати (з відвареного листя), ікру, додають до картопляного пюре, котлет, використовують як начинку, вживають як приправу до м’яса та інших страв.
А ми будемо готувати зупку з кропивою.
Беремо будь-який (чи курячий, чи яловичий) заздалегідь приготовлений бульйон. Зціджуємо його та відбираємо м’ясо на бік. Доводимо бульйон до кипіння, додаємо дрібно порізану та обсмажену на вершковому маслі до рожевої скоринки цибульку та вже напівзварений рис. Його готуємо так: добре промиваємо півсклянки рису, кидаємо в окроп, варимо 2-3 хвилини та зціджуємо через дрібне сито. Лише тоді додаємо разом із цибулею до бульйону.
Все це доводимо до кипіння на середньому вогні, додаємо почищену й порізану на кубики картоплю та моркву. Варимо до 90% готовності рису, потім додаємо подрібнене м’ясо, яке ми вибрали з бульйону.
Кропиву кидаємо наприкінці. Перед тим промиваємо її в гарячій воді та дрібно шинкуємо.
До столу до зупки ще треба вкинути подрібнену зелень петрушки та кропу.
Отже, нам знадобиться:
м’ясо — 500 г,
цибуля — 2 шт.,
рис — півсклянки,
картопля — 3-4 шт.,
морква — 1 шт.,
кропива — 400-500 г,
петрушка — 1 пучок;
сіль, перець до смаку.
Найкраще таку зупу готувати навесні, коли багато молодої кропиви.
Смачного!
Comments are closed.