Категорія

Культура

Категорія

Надія Шегда У п’ятницю, шостого лютого, в арт-клубі «Гармидер» знаний Івано-Франківський джазовий колектив «Диксиленд Бенд» дарував мешканцям та гостям міста розмаїті джазові композиції в манері «олд таймерс», «свінгін-діксі», свінгу, фольклорного джазу.

У вівторок, 3 лютого, помер Павло Загребельний, письменник, чия творчість викликала як захоплення, так і критику. Без якого не можемо уявити собі літературної України ХХ століття. З яким ми знайомилися ще в школі, ледь осилюючи величезний роман, і поверталися до нього знову, уже пізніше, дорослішими, шукаючи все нові книги.За життя він встиг отримати звання Героя України, став лауреатом Державної премії УРСР ім. Т.?Шевченка. За сорок років праці в українській прозі з-під його пера вийшло у світ більше 20 романів. Одним зі значних здобутків став роман «Диво» (1968), пізніше було створено цілий цикл історичних романів: «Первоміст», «Смерть у Києві», «Євпраксія», «Роксолана», «Я, Богдан». Книги, які, можливо, не усі читали, але про які чули усі.Декілька слів на згадку про Павла Загребельного, про значення його творчості в українському літературному процесі висловили його колеги:

Євгенія Ступ’як В останній січневий день до Івано-Франківська завітала «Гапочка». Якщо точніше — молодий київський гурт з такою назвою виступив в суботу, 31 січня, в арт?кафе «Гармидер».

Тишу та спокій мистецької ситуації міста та країни вона не порушить. Швидше навпаки, на лекціях, традиційно, добре дрімати. Але це коли вас примушують слухати щось нудне. А організатори цього заходу обіц­яють зробити навпаки.

Євгенія Ступ’як У вівторок, 27 січня, в культурно-мистецькому житті Івано-Франківська відзначали доволі незвичне для?нашого міста свято — 173?річницю від дня народження скандально відомого письменника Леопольда фон Захер-Мазоха. На згадку про?нього в культурно-мистецькому центрі «Є», який, до речі, впевнено займає лідерські позиції по кількості проведених культурних заходів, відбулася презентація українського перекладу книги Захер-Мазоха «Венера в хутрі» Наталії Іваничук.

Євгенія Ступ’як  У малому залі Івано-Франківського обласного Художнього музею 22 січня відкрилася виставка робіт випускників «Школи мистецтв «Вихідного дня». Сама виставка — це підсумок тримісячного навчання звичайних людей, які наважилися спробувати себе у мис­тецтві — навчитися відображати свій внутрішній світ у кольорах, відтінках, грі світла й тіні чи в зліпках глини. І судячи з представлених робіт, у них це непогано вийшло.

Євгенія Ступ’як Минулого четверга, 22 січня, в?культурно-мистецькому центрі «Є» відбулася презентація книги франківської письменниці Ольги Деркачової «За лондонським часом». Презентована збірка видана «Типовітом» у?серії «Інша проза», яка за?задумом її креаторів мала?б стати антиподом до?сучасних гламурних писань та протистояти попсовизації літературного процесу.

На картинах Юрія Чеверди наше місто знайоме і пізнаване, але наче вихоплене з простору буденності. Таким художник побачив його півроку тому вперше

Іван Бондарев Чомусь так повелось, що про великих людей ми згадуємо лише у зв’язку з їхніми ювілеями. До 100, 150, 200 і далі –річчя виходять численні книжки, відкриваються пам’ятники і меморіальні дошки, перейменовуються вулиці, села і навіть міста. При чому все подається з таким пафосом та офіціозом, що складається враження, ніби цей великий тільки творив, страждав, боровся чи обесмертнював своє ім’я для нащадків. Таке «життя після смерті» не оминуло і патрона нашого міста — Івана Франка. Проте він, як і ми з вами, був звичайною людиною. Тобто їв, пив, спав, гуляв, кохав і навіть (най вибачать мені академіки) справляв природні потреби. Розповісти про зв’язок Івана Франка з нашим містом простими словами і є мета цієї статті.

Ірина Бурак Минулої суботи, 17 січня, рок-гурт «Пан Пупець» виступав у кафе «Гармидер» в культурно-мистецькому центрі «Є». У виконанні гурту звучали давно відомі пісні, гуцульський рок-н-рол, композиції з нового альбому «P. Z.»

або Репортаж з холодними ногами Андрій Філіппський За день перед купанням отримав від друзів декілька порад. Перша була найпростішою: швидко роздягатися, купатися, одягатися. Друга: обов’язково хвилинку постояти голяка, і лише потім лізти у воду, бо вона завжди тепліша за повітря. Третя: роби, як хочеш, але потім конче треба випити трохи горілки. Ще: пий гарячий чай, краще з цитриною, ані граму алкоголю! До речі, ніхто з тих порадників не плавав у річці взимку…

Андрій Філіппський «Для мене це можливість сачканути від роботи, — сказав на прес-конференції міністр МВС Юрій Луценко, коментуючи свою участь у ІІІ всеукраїнському фестивалі вертепів «Карпатія». — Цим святом у вашому чудовому місті ми (мої друзі по «Народній самообороні» та багато відомих діячів культури) традиційно завершуємо період святкувань — так званий український Рамадан».

Письменство — то є певна інтимна сфера. Відповідно письменники не завжди оголюють правду чи розкривають таємницю своєї творчості. Аби довідатись про те, якими шляхами приходить до письменників натх­нення, ми звернулися до них з такими запитаннями:1. Які стимулятори впливають на ваш творчий процес? Чи практикуєте вживання горілки, цигарок, мари­хуани, героїну, іншого…. заради того, щоб творити?2. Чи є розширення свідомості обов’язковою умовою для написання чогось справжнього? Як потрактуєте те, що пишеться під дією психотропних препаратів?3. В українській, світовій історії письменства є приклади митців, кінцівка життя яких була фатальною. Чи не вважаєте вживання тих чи інших стимуляторів наджертвою заради творчості?

Надія Шегда  Все просто: тільки одного разу треба перестати боятися бути дивакуватим і ненормальним

Розмовляла Надія Шегда Важко знайти твір мистецтва, який би був цілком вільним від особистих зізнань автора. Саме тому письменство — то є певна інтимна сфера.Відповідно письменники не завжди оголюють правду чи розкривають таємницю своєї творчості. І все ж, аби довідатись про те, якими шляхами навідується до письменників натхнення, ми звернулися до них з такими запитаннями:1. Які стимулятори впливають на Ваш творчий процес? Чи практикуєте вживання горілки, цигарок, маріхуани, героїну, іншого… заради того, щоб творити? Як ні, то що для Вас особисто є допінгом?2. Чи обов’язковою умовою для написання справжнього, на Вашу думку, є розширення свідомості? Як потрактуєте те, що пишеться саме в такому стані (себто під дією психотропних препаратів)?3. В українській, світовій історії письменства є приклади митців, кінцівка життя яких була фатальною.  Чи не вважаєте вживання тих чи інших стимуляторів невиправданою наджертвою заради творчості?