У перекладі з німецької «аншлюс» означає приєднання, об’єднання, анексія. В історії цей термін використовують, коли мова заходить про приєднання Австрії до гітлерівської Німеччині. Але навіщо далеко ходити? В історії Прикарпаття був момент, коли адміністративна карта краю була рішуче перекроєна.
Під час німецької окупації шефом станіславського гестапо був гауптштурмфюрер СС Ганс Крігер. Він «прославився» багатьма злодіяннями та масовими розстрілами євреїв і поляків.
Восени цього року відбудуться святкування 400-ліття від заснування Скиту Манявського. Якщо Києво-Печерська Лавра удостоїлася титулу «українського Афону», то Скит Манявський історики назвали «новочасним Ватопедом».
Ще на початку 1990-х, будучи школярем, я ходив на важку атлетику у фізкультурно-оздоровчий комплекс, що на Симоненка. Там мені розповіли одну цікаву легенду.
Старі розбиті автобуси, сморід бензину в салоні, недоброзичливий водій — таких скарг від пасажирів маршруток можна почути чимало. Днями ДАІ взялася за перевірку автобусів.
Весна. Сонечко, квіти, літні кафе, міні-спідниці. Але це не всі весняні радощі. Адже саме навесні хлопців призивають до війська. Хтось іде з охотою, хтось без особливого піднесення, а дехто намагається «відкосити». Така сама реакція була в галицьких хлопців і 200 років тому…
Перед нападом у червні 1941 року німці закинули на територію СРСР величезну кількість диверсійних груп. Вони мали у перші дні війни виводити з ладу комунікації червоних, сіяти паніку та всіляко сприяти швидкому просуванню німецьких військ.
Як ви вважаєте, хто з літераторів був найбільше вшанований у нашому місті? Ні, не Шевченко. І не Франко. І навіть не Міцкевич. Ні за що не вгадаєте. Це – Максим Горький! Свого часу тут йому встановили цілих три пам’ятники.
Філателісти Івано-Франківська добре знають магазин на Незалежності, 6, де завжди можна придбати марки та поштові конверти. За радянських часів тут була фірмова філателістична крамниця «Союздрук», а ще раніше на цьому місці стояв невеликий двоповерховий будинок. І мав цікаву, навіть пікантну, історію.
Як не крути, а в сучасному Франківську не надто толерують архітектурну спадщину. Десь відвалюється ліпнина, а хтось взагалі зносить старий будинок, розчищаючи місце для «елітного житла». На цьому тлі поодинокі спроби зберегти минуле виглядають чи не громадянським подвигом.
Будівля обласної дитячої біб-ліотеки на Міцкевича однозначно потрапляє в десятку візитівок міста. Листівки з її зображенням випускались за Австрії, Польщі, СРСР і, нарешті, в незалежній Україні. Що ж то за споруда, яка викликає жвавий інтерес у фотографів декількох поколінь?
У Пасічній важко не помітити громаду радіозаводу. До речі, ця споруда є найвищою у Франківську, якщо рахувати від рівня моря. Побудова заводу пов’язана із цікавою історією. Питання його будівництва виникло на початку 1970-х років. При чому мова йшла не лише про радіозавод — поруч мали збудувати цілий мікрорайон для його працівників, з магазинами, школами, дитячими садочками та іншою інфраструктурою.
За Австрії станиславівський округ очолювали понад два десятки поважних чоловіків. Але був один, який помітно виділявся. Знайомтеся, Францішек Краттер, староста міста Станиславова.
Найкрасивіші будинки Івано-Франківська зведені наприкінці ХІХ — початку ХХ століть. Тоді в архітектурі панував стиль, що називався сецесією. Ліпнина на фасадах, яка була й до того, стала в ті часи «природнішою». Архітектори прикрашали будинки зображеннями рослин, тварин, людей, міфічних істот. Так, на перехресті сучасних вулиць Тарнавського та Василіянок є кам’яниця, на фасаді якої красуються змії.