Євгенія Ступ`як Таня Малярчук — молода українська письменниця, народжена в Івано-Франківську, авторка чотирьох книг прози «Ендшпіль Адольфо, або Троянда для Лізи», «Згори вниз», «Як я стала святою» та «Говорити». Про себе як письменника, плани на майбутнє, про страхи і святості, про кітч і психотропні речовини Таня Малярчук розповіла в інтерв’ю «Репортеру».

Євгенія Ступ`як За останні декілька років в Україні здійснено майже 3000 розкрадань різного роду цінностей, які належать до категорії культурної спадщини. Цей бізнес є одним з найприбутковіших у світі, а оскільки в нашій державі немає єдиного реєстру музейних фондів, тобто невідомо, скільки і де знаходиться реальних державних цінностей на мільярди доларів, у музеях немає сигналізації або вона вже давно застаріла, що, по суті, одне і теж, а у держави немає грошей на збереження і охорону культурної спадщини, то маємо те, що маємо. За роки незалежності в Україні викрали картину Караваджо «Взяття Христа під варту», полотно Іллі Рєпіна «Український пейзаж», шаблю Богдана Хмельницького, подаровану йому польським королем, прижиттєве видання книги Миколи Коперника «Про обертання небесних сфер», роботи Марії Примаченко і Тетяни Яблонської. А маленькі сільські і районні музеї грабують майже щодня. Не обійшлося без втрати цінного експонату й у Івано-Франківському краєзнавчому музеї — у травні цього року звідти зникла бронзова статуетка 12 століття у вигляді знаку зодіака «Водолій».

Наш кор. Івано-Франківськ тепер може хизуватися тим, що має портрет свого засновника — Андрія Потоцького. 15 жовтня в арт?кафе «Хрущ на Вежі» місцева благодійна громадська культурологічна фундація «Цинамоновий Хрущ» провела презентацію творчої копії портрету засновника Станиславова, оригінал якого знаходиться в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Надія Шегда Така маленька «Химера», а стільки люду! У п’ятницю, 10 жовтня, вона вмістила усіх, а всіх було близько двохсот. Серед справді зацікавлених і тих, хто, безперечно, є шанувальником кіно, навіть якщо йдеться про аматорське, були ті, хто прийшов подивитися на себе, на своє кіно, а також ті, хто з часом обов’язково зніматиме сам. Чому так? Бо справді тих, кого фестиваль короткометражного відео «КУБ» надихнув взяти до рук камеру, а, можливо, й стати учасником цього фесту наступного року, виявилось чимало, що, погодьтеся, неабиякий результат. Тож, словами арт-директора «Химери» Анатолія Звіжинського, — «фестиваль приречений на продовження». А поки… дещо про перший.