Як вплинуть дострокові вибори на європейські та євроатлантичні перспективи України (думки вголос)

1. Вибори (навіть часті) це не ознака демократії? Виходячи із принципу народного суверенітету французького просвітника Руссо, апріорі це так. 
Але Захід вносить певні зауваження — для України це не так або не зовсім так.

Якщо в Італії, до прикладу, був період, коли уряд перебував при владі аж один місяць! (уряд Гасперо у 1953 році) це є нормальною характеристикою політичного процесу. То розпад коаліції, відставка уряду чи позачергові вибори в Україні розцінюються Заходом не інакше як результат трансформаційних процесів, які ми уже де факто давно пройшли.
Останньою крапкою у цьому процесі стала Помаранчева революція та надання Україні статусу країни з ринковою економікою. Пора визнати реальність.

2. НАТО отримало офіційний привід для відмови. Треба сказати, що уся катавасія навколо питання надання Україні ПДЧ уже давно стала простим театром абсурду. І пасажі на зразок — «Меркель ще вагається…» могли зацікавити хіба першокласника.

Тепер же альянс отримав офіційну підставу відмовити Україні щодо ПДЧ. У грудні міністри закордонних справ НАТО будуть оцінювати, наскільки Україна готова приєднатися до ПДЧ, і у цьому ж місяці відбудуться дострокові вибори. Тому зрозуміло, яким буде результат цих нарад. Буквально на днях Схеффер заявив, що Україна, так би мовити, ще не доросла до НАТО. У великій політиці головне вчасно скористатися моментом…

3. Нову угоду з ЄС у квітні ми також прос… Не вірите? Тоді подивіться заключні документи останнього саміту Україна — ЄС, де чітко написано,
Що ЄС розуміє під політичною стабільністю, уже відомо. А зважаючи на так званий «поствиборчий коаліційний синдром», на який, я думаю, український політикум хворітиме як мінімум до березня, підписання угоди просто перенесеться до кращих часів.

Цікавить тільки одне — наскільки простроченою врешті виявиться «Угода про партнерство і співпрацю між Україною та ЄС», термін чинності якої закінчився ще кілька місяців тому.
Втім, незважаючи на такі невтішні перспективи, тільки від наших політиків залежить, куди і коли вони приведуть країну.

Колись один розумний чоловік сказав — «Навіть несправний годинник двічі на день показує правильний час, якщо його ніхто й не лагодить».

Але головне, здається, щоб він не стояв на місці вічно.