Анна Савченко «Вчитель — це святе» — яка добре відома фраза. Маленький клішований спадок з радянських часів, яким рясніють шпальти офіційних видань до Дня вчителя, можна ще додати щось на зразок — «вчитель — це покликання, чи вчитель — то стан душі», чи ще якийсь філософський маразм радянського ґатунку. Тому що у наш час, у нашому суспільстві, для наших дітей, вчитель — це не святе, це субстанція, котра заважає дітям жити так, як вони хочуть. І, як показує практика, заважає не вельми успішно. Бо для сучасного підлітка — слухатися вчителя, то як мінімум протипоказано для іміджу. Тож як би то не було гірко, але вчителі у нас зараз не в авторитеті ні у дітей, ні у їхніх батьків, ні у держави.