Політика

Чи бавляться депутати на сесії?

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Секретар міської ради Василь Бойчук сказав, що голова територіального комітету мікрорайону Опришівці звернувся до нього з тим, аби зняти п. 29 додатку 1 з розгляду, в якому йшлося про передачу в приватну власність земельної ділянки площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку присадибну ділянку Млинко Тамарі (вул. Отця І. Блавацького, 6а). Він зауважив, що це пов’язано з водоймищем і не погоджено з комітетом.

На це Михайло Івасютин запитав Василя Бойчука, мера і всю владу Івано-Франківська, якщо в місті створилася така структура, як територіальний комітет, то через це тепер треба ходити до нього і питатися що робити, то навіщо ж тоді влада? Він наголосив, що таким чином скоро будь-який комітет буде робити собі будь-що, а депутати таким чином, «затішуючи» громаду, добавлять.
Мер підтримав Івасютина, сказавши, що так вони дійсно добавляться і таким чином дадуть територіальним комітетам такі повноваження, що всі будуть до них «бігати» за будь-якими погодженнями, а тому треба ще подумати, чи не є це прецедентом для корупційних дій. «Все має бути в міру», — наголосив він і поставив цей пункт на голосування. Однак рішення депутати не прийняли, не вистачило кількох голосів. Відтак можна припустити, що або депутати не сприймають це як своєрідне «забавлення» громади, або їм це подобається.

Зрештою в цілому питання «Про оформлення та надання в оренду (власність) земельних ділянок фізичним та юридичним особам» було прийняте. А тому можна було перейти до наступного — «Про програму підтримки та роз­витку клубних установ м. Іва­но-Франківська». В проект рішення були внесені заходи на 2009?2011 роки. Відтак тільки на придбання кіноапаратури в народному домі «Княгинин» було орієнтовно закладено 1,5 млн. грн.

Лідія Шкрібляк поцікавилася, звідки беруться цифри для формування ціни, адже ціна має бути ринкова. Депутат наголосила, що в «Люм’єрі» зараз стоїть найкраща апаратура в місті і вона коштує 1,5 млн. грн., то чи не завелика ця ціна для народного дому, який розрахований на 140 місць? «Такі речі треба готувати. Треба взяти декілька порівняльних цифр по фірмах, які продають цю апаратуру, а не просто так «забивати» півтора мільйони», — наголосила вона. На це начальник управління культури Мирослав Петрик зауважив, що ціна апаратури не розраховується від того, на скільки місць розрахований зал, а на якість апаратури.

М. Івасютин доречно зауважив, що управління культури повернулося до радянських часів, згадавши, для чого тоді робилися в кожному селі кіноустановки. «Для того, щоб агітувати «русское» чудо і не більше», — підкрес­лив він. Відтак сказав, що не розуміє, як можна закладати для комунальної власності кінозал, доречно підкресливши, що кінозали мають розвивати приватні структури.
Зрештою Івасютин зауважив, що ця програма і так нічого не означає, тому нема причини сперечатися. І ми не можемо з ним не погодитися, адже програми як приймаються, так і змінюються. Але ідеологія програми мала б бути від початку. Далі депутат запитав, чи нема в управлінні культури іншої роботи, як закладати прайси по кіноустановках і спитав, чи, бува, не треба їм знайти роботу. Питання врешті-решт прийняли, через те що цифри можуть корегуватися в різні сторони, а програма потрібна.

Згодом депутати майже без розгляду прийняли ще кілька питань. Щоправда, вони дещо зупинилися на питанні «Про перешкоджання здійсненню права члена Івано-Франківської територіальної виборчої комісії Ошура І.І. брати участь у роботі виборчої комісії».

Нагадаємо, що в №?35 газети «Репортер» від 28 серпня цього року ми вже згадували про те, що Ігор Ошур був побитий своїм керівником — директором асфальтного заводу. Депутати-бютівці вважають такі речі неприпустимими, а тому навіть попри те, що одного разу питання вже було не підтримане в залі, винесли його ще раз на розгляд. Щоправ­да, проекту рішення ніхто не підготував.
 Відтак питання не знайшло підтримки в залі. Але це не біда. Здається, вони планують винести його ще раз.

Міська рада цього дня пра­цювала без обіду, іноді, правда, хтось і відлучався пообідати, але всі поверталися. Бо останнє питання, яке стосувалося підприємства «АТП-0928», було таки важ­ливе.