У Сашка запідозрили закриту форму туберкульозу. Василь Футерко наголошує, що умови утримання пацієнтів в обласній психіатричний лікарні № 2, що у селі Підмихайлівці Рогатинського району, – вкрай погані. У січні там вже помер хлопець із Залуччя, якому теж діагностували туберкульоз.
На створення цієї програми волонтерів надихнув досвід партнерів із США, яким за короткий час вдалося знайти сім’ї для двох десятків дітей, які мають важкі вади.
Богдан Гецко та Богдан Вершковський – вихованці Залучанського будинку-інтернату. Обидва хлопці – сироти зі складною формою ДЦП, позбавлені елементарних засобів комунікації.
В дитбудинку старі металеві ліжка замінюють на нові, що складаються і вдень вивільняють простір. А щоб додати яскравих кольорів, волонтери розмальовують стіни.
Волонтери просять допомоги у придбанні підйомника з електроприводом у кімнату № 40 Залучанського дитячого будинку-інтернату.
Також під час виставки представлять серію листівок «Нерозгадані почуття» з роботами дітей з особливими потребами.
Діти з легкою розумовою відсталістю все ж таки мають можливості для розвитку і можна вже говорити про певні зрушення у бік позитиву.
Цього дня для вихованців влаштували достатньо розваг, аби ніхто не нудьгував. Багато хто спробував свої сили у шашках. Не обійшлося без малювання, і не лише на папері – малюнки з’явились і на асфальті.
У Залучанському будинку живуть діти з найважчими фізичними та психічними вадами. Таких спеціалізованих закладів у країні лише п’ять.
Вихованці Залучанського дитбудинку отримали ще 18 новеньких ліжок від Української благодійницької мережі.
У кошторисі Залучанського дитбудинку на 2016 рік на закупівлю підгузок за рахунок бюджетних коштів передбачено лише близько 10% від потреби.
Всі зібрані кошти благодійники передадуть БО “Українська Благодійницька Мережа” для закупівлі нових ліжок дітям-сиротам з обмеженими можливостями із Залучанського інтернату, що на Снятинщині.