«Західний полюс» починав з невеликого приміщення та мінімального обладнання. Радіо, яке полюбили вже як мінімум два покоління франківців, запускали п’ятеро людей. Вперше воно зазвучало в ефірі 25 грудня 1995 року.
Як усе починалось, «Репортеру» розповів незмінний директор «Полюсу» Володимир Фомін та програмний редактор Марина Нагорняк.
Справа на все життя
За словами Володимира Фоміна, було п’ятеро друзів дитинства, які на той час мали свою фірму й непогано почувалися фінансово.
«До когось із наших прийшла людина, в якої була ідея відкрити радіо, а коштів обмаль. Домовилися, що ми даємо гроші, тобто інвестуємо. Але те радіо так і не пішло, лишилася техніка, то куди це все було дівати? Тож вирішили робити самі, своє, друзі доручили це мені, бо я єдиний мав удома магнітофон і якесь уявлення про ABBA чи Beatls», – посміхається Фомін.
Отже, влітку 1995 року він почав шукати людей з розумінням, як робити радіо. Розповів Ігорю Маслову (нині – представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення в області), бо їхні кабінети були поруч.
«Маслов підтягнув свого однокласника Андрія Федотова (Федота), бо той музикант, – згадує Володимир. – А далі по друзях і знайомих почали збирати команду. Тоді доєдналися Сергій Пахомов, Юрій Горбунов, Люба Ніколаєнко, Лариса Сакулич, Олег Гнатів (Мох)».
Встановили антену, протягнули кабелі, зробили ремонт у приміщенні на п’ятому поверсі педінституту Прикарпатського університету. Почали збирати музичну «базу».
«Притягали з дому хто що мав, – розказує Фомін. – Через рік мали договір з МТV, і вони нам раз на два тижні надсилали нову музику, яка тоді була популярна у світі. Їхня база була у Санкт-Петербурзі, то передавали московським потягом, який прибував о третій ночі. Ми навіть мали графік, хто зустрічає поїзд і забирає касети».
За словами Володимира Фоміна, «Західний полюс» був одним із перших радіо в Україні, яке отримало ліцензію. «Спершу це було на п’ять років, – пригадує він. – Чесно, не думав, що воно займе майже все моє життя. Думав, поставлю роботу та й піду собі далі».
«Західному полюсу» – 25! Улюблені ведучі франківців згадуть, як усе було (ФОТО)
Але пройшло 25 років, міняються люди, міняється радіо, а уявити себе без «Західного полюсу» він уже не може. Втім, каже, якби нині довелося починати все спочатку – відмовився б, не вагаючись.
«Тоді було просто, ми були молоді, ми кайфували від того, що робили! А зараз це дуже складний бізнес», – говорить Володимир Фомін.
На початках вони робили радіо таким, яким бачили його самі. Могли собі дозволити те, що хотіли, бо інших радіостанцій не було. Це було нове, сміливе, розкуте, тож про нову радіохвилю дізнались одразу, а кілька програм дуже швидко стали культовими. Як от, «Калинова Діра», «Висадка в піжамі», «Нічні метелики» та інші.
Ще Фомін згадує, як набирали ведучих. Робили конкурс і просто пускали охочих стати діджеями у прямий ефір. Сміється, «кидали під танк», а самі сиділи поруч у кімнаті та слухали – підходять люди чи ні.
Цікаво, що «Західний полюс» став стартовим майданчиком для успішних економістів, банкірів, лікарів, айтішників, навіть народних артистів – як Любов Ніколаєнко, Юрій Горбунов, Сергій Романюк. Якийсь період на радіо вів свою програму письменник Тарас Прохасько. Багато музикантів теж починали звідси і нині є друзями «Полюсу».
Якщо раніше все починалося з п’яти людей, то нині їх 35, адже з 2012 року ще доєдналося телебачення «Канал 402».
«Насправді регіональних радіостанцій лишилося дуже мало, бо їх з’їдають великі станції, що заходять у міста, – каже Фомін. – Нам вдається вистояти, бо люди хочуть слухати своє, місцеве. Ми свої – і в цьому наша перевага. А ще наш секрет у людях, які тут працюють. Яким буде радіо, як крутити, як подати інформацію, – вирішують люди».
Радіо – це люди
Так вважає і програмний редактор «Західного полюсу» Марина Нагорняк, адже те, яким стало радіо, є заслугою людей, що тут працювали і працюють зараз.
«Ми живемо у такий час, коли все швидкоплинне, – говорить Марина. – Нині з’являється щось нове і воно майже миттєво стає нецікавим, десь уже сприймається застарілим. Але нам досі вдається не лише дивувати, але й дивуватися самим. На «Полюсі» є багато людей, які працюють від початку, а є багато нових. І такий симбіоз був завжди».
Марина почала працювати радіоведучою з 1996 року. Посміхається, що бути ведучим – це досить заразна штука, на роки. Хоч нині вона не виходить в ефір, але готує нових, шукає та придумує нові проєкти, які б були цікаві слухачам, рекламодавцям.
«Ми завжди були комерційною радіостанцією, яка працювала сама на себе. І це дуже велике досягнення, що нині «Західному полюсу» 25 років, і всі ці роки ми примудрялися створювати такий продукт, який був цікавий людям і головне – він нас годував, давав можливість сплачувати податки, розвиватися, – розповідає Марина Нагорняк. – І керівництво, і колектив, незважаючи на різні непрості періоди, зуміли вистояли, поєднати і творчий елемент, і бізнесовий. Тобто навчилися правильно вести цей бізнес».
За її словами, за ці роки слухач «Західного полюсу» не дуже змінився. Є дуже багато людей, які їх слухали і слухають зараз. Але точно додалося молоді.
«Нас слухають ті, кому 20, 40 і 50 і 60 років, – каже Марина. – Це класно, що ми намагаємось і здатні догодити всім поколінням. Звичайно є таке, що один слухач сприймає щось одне, а інший ні. І це теж нормально. Наша справа – охопити максимум всього, донести те, що відбувається у місті, запросити цікавих людей, які працюють у Франківську».
Справді, їм це вдається, адже в ефірах радіо є багато програм і рубрик для різних аудиторій. Наприклад, для мандрівників – «Пакуй валізи». На час карантину програму більше переорієнтували на мандри по Україні. Туди приходять різні люди зі своїм досвідом, розповідають, де вони були, що бачили, дають поради.
Ранкове й динамічне «Вставай шоу» постійно тішить цікавими й новими гостями у рубриці «Друга кава». «Модна шафа» розказує про найновіші тренди для жінок і чоловіків. Є багато спорту, є «Музичний дайджест» – про топи світових хіт-парадів.
«У «ЧасСпік» також приходять різні люди, але тут йдеться про успіхи та методи. Сюди приходять ті, хто на своєму рівні вже досяг чогось вагомого, цікавого, корисного. І вони є певними мотиваторами для інших», – посміхається Марина Нагорняк.
І, звісно,досі не втрачає актуальності одна з найперших програм – «Проїзди». Саме завдяки їй уже, напевно, тисячі франківців повернули собі свої загублені речі – ключі, гаманці, документи, навіть домашніх улюбленців.
Своє 25-річчя «Західний полюс» святкує доброю справою. Вони збирають монети по 25 копійок, які вийшли з обігу, аби поміняти їх на купюри.
«Ми завжди співпрацювали з проєктом «На шапку», який допомагає онкогематологічному відділенню обласної дитячої лікарні, тому зібрані кошти передамо туди, – говорить Марина. – Слухачі відгукнулися, приносять дуже багато монет, люди приходять щодня, батьки, діти – це дуже приємно».
Comments are closed.