За Союзу святкування відбувалося у травні, коли худобу виганяли на полонину. Зараз свято ніби й символізує вихід на полонину, але відбувається вже тоді, коли полонинська ватра у розпалі. Адже, за вівчарською традицією, виганяючи худобу на полонини, пастухи розпалювали полонинську ватру. Вогонь підтримували ціле літо як своєрідний оберіг від диких звірів та нечистої сили — мавок, бісиць, чугайстрів.
Цього року святкування у Верхньому Ясенові відбулося 21 червня. Як і минулого року, гору умовно було поділено понад як двадцять сіл. Кожне з них облаштувало свою територію під власні звичаї. Демонстрували продукти ткацтва, вишивання, мисливства, вівчарства, різьбярства. Крім того, показали майстерність гуцульської кухні.
Після урочистих привітань та розпалювання полонинської ватри розпочалося справжнє святкування. На території полонини було встанов-лено дві сцени. На одній відбував-ся урочистий концерт. А на іншій — забави для гостей свята. Зокрема відбулися богатирські ігри, де місцеві силачі змагалися на міцність та витривалість. Свою силу гості свята могли продемонструвати і подолавши дерев’яний стовп, на вершині якого чекали заохочувальні призи. Та най-оригінальнішим призом був баран, якого розігрували в лотерею.
Коли ж гості «Полонинського літа» відпочивали, Віктор Ющенко пройшовся по всіх селах, які розмістилися на Запідку. Така екскурсія зайняла понад п’ять годин. Адже всюди його пригощали гуцульськими делікатесами…
Погостювавши на Запідку, Ющен-ко заговорив про те, щоб наступного року «Полонинське літо» провести на всеукраїнському рівні. Напевно, під такими обіцянками слід розуміти і матеріальну підтримку. Бо свято і так відвідали гості не тільки з України, а й з-за кордону. А гроші, які були виділені з районного та обласного бюджетів на проведення цьогорічного «Полонинського літа», за словами організаторів, в основному витратили на облаштування сцени та закупівлю електрокабелю. Але наполегливі та віддані своїй справі жителі Верховинського району змогли гідно провести «Полонинське літо».
