Франківському вокзалу потрібен підземний перехід,

“Тема підземного переходу перед вокзалом підіймається часто. Прогресивні урбаністи переважно проти будь-яких підземних переходів. А я за. Принаймні, саме в цьому місці”.

До теми: Легенди станиславова. Мокрий перехід

Нагадаємо, днями на сайті петицій до міської влади з’явилася пропозиція облаштувати підземний або надземний перехід біля центрального входу до залізничного вокзалу

Франківський архітектор Андрій Назаренко назвав на своїй сторінці у Facebook причини, чому перехід і справді потрібен.

“На фото бачимо довжелезний поїзд. Зупинився він не так, як зупиняються поїзди біля вокзалів — посередині, — а збоку. Тобто, середина поїзду знаходиться не навпроти виходу з касового залу, а десь в районі автовокзалу.

Трошки математики:

поїзд Івано-Франківськ–Київ — це 18 вагонів довжина одного пасажирського вагону — 24,5 м, отже, довжина поїзду — 441 м рекомендована швидкість пішохода, прийнята в більшості методичок — 1,33…1,4 м/с

Тобто, поїзд вздовж пішохід пройде за 5 хв 23 с. А з тяжкими валізами в руках, оминаючи натовп, значно повільніше. Такий довгий час до останнього вагону можна легко скоротити вдвічі, якби поїзди зупинялися не бозна-де, а навпроти виходу з касового залу.

Чому ж так відбувається? Дуже просто: Івано-Франківський вокзал не обладнано конкорсами (це такі тунелі під або над коліями), натомість маємо переходи через залізничні шляхи, як в селі. Київський вокзал обладнано надземними конкорсами — вони не дуже зручні, бо треба підійматися і опускатися дуже високо, адже конкорси мають розташовуватися вище вагонів (висота підйому близько 4,5 м). Натомість, Львівський вокзал обладнаний підземними конкорсами.

Підземні конкорси зручніші, адже опускатися під землю потрібно на меншу відстань — біля трьох метрів. У Львові такий фокус можливий через те, що перони знаходяться вище підлоги першого поверху вокзалу.

В Івано-Франківську також були спроби зробити подібний тунель під вокзалом. Пригадуєте кілька сходинок, які слід подолати, щоб вийти зі скверу до Вокзалу? Цей перепад рівнів не випадковий. Чому справу не довели до кінця — не знаю. Може хто в коментарях підкаже.

Отож, якщо такий конкорс з’єднає касовий зал (чи зал очікування) з усіма перонами, виникає логічне запитання: чи не варто продовжити ці підземні конкорси далі, під привокзальний майдан? Я думаю, що так. В них можна розмістити заклади, які доповнять потреби пасажирів: заклади громадського харчування, продуктові магазини, аптеки, перукарні і таке інше. Враховувати потрібно також те, що вокзал — це транспортний вузол. Поруч автовокзал і великі зупинки міських маршрутних таксі. Підземний торговий центр користувався б значною увагою.

Якщо об’єднати в підземній галереї всі ці функції, завести якісних операторів громадського харчування, створити зал очікування та забезпечити цілодобове функціонування простору, це в сумі забезпечить необхідну безпеку, якої часто не вистачає в подібних закладах.

Сама конструкція вокзалу підказує нам, що такі земляні роботи не завдадуть йому шкоди. Згадаємо масивну арку на головному фасаді, за якою ховається касовий зал:

Якщо об’єднати в підземній галереї всі ці функції, завести якісних операторів громадського харчування, створити зал очікування та забезпечити цілодобове функціонування простору, це в сумі забезпечить необхідну безпеку, якої часто не вистачає в подібних закладах.

Сама конструкція вокзалу підказує нам, що такі земляні роботи не завдадуть йому шкоди. Згадаємо масивну арку на головному фасаді, за якою ховається касовий зал:

Арка перетворює вертикальне навантаження на горизонтальне — розпір — тому основа під аркою нічого не несе:

Аркові конструкції для найменших

Саме за цим принципом сконструйовано більшість мостів.

Любителям загалом правильного, та, все ж, стереотипу «не заганяйте людей під землю» раджу ознайомитись з проектом Опернпасаж у Відні, де знайшлось місце навіть для медіаінсталяції.