Шеф станиславівського гестапо Ганс Крігер полюбляв музику і сам непогано грав на роялі. З тутешніх євреїв він створив оркестр, яким керував відомий у місті капельмейстер Зігі Вайс.
Без роботи музиканти не сиділи — грали гестапівцям в їдальні, на різних їхніх збіговиськах, а також глушили музикою звуки пострілів на в’язничному подвір’ї чи передсмертні крики з підвалу, пише Репортер.
Єврейський оркестр у Рогатині, 1912 рік, авто невідомий
До Вайса Крігер ставився добре. Капельмейстера навіть призначили начальником єврейської поліції у млині Рудольфа, що на території теперішньої швейної фабрики. Там окупанти влаштували шпиталь для хворих і немічних мешканців гетто, які не могли працювати й підлягали знищенню. Там щоденно відбувалися розстріли, керував ними гестапівець Шот.
Шпиталь ліквідували восени 1942 року. Останню тисячу «пацієнтів» відвели на єврейський цвинтар за озером, де на них вже чекали братські могили. Серед приречених була й наречена Зігі Вайса — донька колишнього директора пилорами Глесінгера. Музикант намагався врятувати кохану і благав Шота помилувати її. Той зневажливо відмахнувся: «Зігі, йди геть!», і дав команду запускати смертників на цвинтар.
Вайс спробував висмикнути дівчину з колони та ще раз звернувся до гестапівця. Той розлютився і просто застрелив музиканта, а потім і його кохану.
Пізніше містом поширилися чутки, ніби Шот зробив це свідомо — мав конфлікт із Гансом Крігером і спеціально застрелив його фаворита, аби дошкулити шефові.
