Казкове місто Андерсена, «купецька гавань», північний форпост вікінгів – усе це він. Стильний, вишуканий, затишний і романтичний, він є своєрідним мостом між континентальною Європою та Скандинавським півостровом. Недарма в англійській назві міста – C-open-hagen – можна побачити «open». Це слово є основним девізом міста – «Відкритий для тебе» (Open For You). Будь ти прихильником спокійного відпочинку на чистому узбережжі, затятим відвідувачем гучних вечірок, подорожуєш у компанії друзів чи сам – кожен знайде своє.

Спочатку жовтень, потім листопад, тепер грудень – так відсувається в часі відкриття відреставрованого франківського облмуздрамтеатру. Що там уже встигли зробити, коли у ці зали повернуться глядачі та чим нині живе колектив?

Україна рухається до того, аби перевіряти чесність чиновників на поліграфі. Натомість для пересічних українців така процедура давно не новація. Кого та як перевіряють на Прикарпатті й чи можна обдурити машину?

Незвичне захоплення має Василь Гаврищук із селища Печеніжин Коломийського району. Він колекціонує міні-пляшечки зі спиртним. Нині в його колекції понад 500 екземплярів із різних куточків світу. Тут і текіла з черв’яками, в’єтнамський лікер з коброю, і японське саке, і дорогі французькі коньяки.

Цьогоріч івано-франківський ясла-садок № 11 «Пізнайко» святкуватиме поважну дату – 30 років. Тут не забувають старих добрих традицій виховання, хоча й не нехтують новим і сучасним.

Уже зовсім скоро, 9 листопада, відзначатимемо День української мови та писемності. Тема мови в Україні – болюча. Але на Прикарпатті, яке традиційно вважається краєм патріотичним, ситуація виглядає однозначно – ми за українську. І чи не кожен другий готовий доводити це роздертою на грудях сорочкою. Як воно є насправді, спробуємо розібратися на прикладі кількох буденних ситуацій.

Півстоліття тому, 2 листопада 1963 року газета «Прикарпатська правда» сповістила читачів, що на Івано-Франківщині відкрився перший широкоформатний кінотеатр – «Космос». На той час в обласному центрі було п’ять кінотеатрів, але до нового їм було далеко.

У Верховині вже понад вісім років діє єдиний на Прикарпатті центр соціально-психологічної допомоги. Тут надають тимчасовий притулок, переховують від кривдників і вчать любити… власних дітей.

Історії про любовЯкби
вона мала чоловіка, їй би не доводилось зичити в сусіда драбину. Якби
вона не була самотня, то не купила б набір викруток. Якби поруч із нею
був він, вночі не капала б вода із крана на мозок.

У селі Борщів Снятинського району вже 35 років жодне святкування не обходиться без народного фольклорного ансамблю «Дзюба». Ці колоритні жіночки із запалом співають, жартують і грають на незвичних інструментах – косах, граблях, пралках.

Плануючи мандрівку до Узбекистану чи взагалі до Середньої Азії, не варто складати графік, рисачити сайтами у пошуках обов’язкових до відвідування пам’яток і тим паче намагатися розібратися в історії та культурі тих дивних країв. Азія все розкаже сама!

Вчителька біології з франківського навчально-реабілітаційного центру Софія Савчук організовує в закладі куток аніматерапії. Каже, особливим дітям, які у них навчаються, спілкування з тваринами дуже корисне. Гроші на куток збирають через соцмережі.

Минулого тижня найбільший івано-франківський готель отримав чергову нагороду – переміг в номінації всеукраїнського конкурсу якості товарів і послуг «100 кращих готелів України». ТзОВ «Фірма»Надія» (готель, турфірма, ресторани, магазини) вже має чималу колекцію відзнак, але найбільше пишається європейськими – за дотримання високих стандартів обслуговування.

Словосполучення «магнітні бурі» точно чув кожен із нас. Їх нині уже прогнозують на рівні з погодою. І якщо передають таку бурю, то більшість вважає це дуже недобрим знаком.

Доброго дня! Мене звати Микола. Мені 42 роки. Я з багатодітної родини. Маю ще двох братів та трьох сестер. Вони вже давно влаштували своє життя. Всі мають дітей, а дехто й онуків. Коли ми разом збираємося на Різдвяні чи Великодні свята, то виходить така велика галаслива і весела компанія. Саме в ці моменти мені стає дуже сумно, бо, як ніколи, розумієш, що зараз тобі треба повертатись у порожню квартиру. Може, тому я й наважився написати до вас листа.