Копенгаген відкриває себе

Казкове місто Андерсена, «купецька гавань», північний форпост вікінгів – усе це він. Стильний, вишуканий, затишний і романтичний, він є своєрідним мостом між континентальною Європою та Скандинавським півостровом. Недарма в англійській назві міста – C-open-hagen – можна побачити «open». Це слово є основним девізом міста – «Відкритий для тебе» (Open For You). Будь ти прихильником спокійного відпочинку на чистому узбережжі, затятим відвідувачем гучних вечірок, подорожуєш у компанії друзів чи сам – кожен знайде своє.

Найкращий час для відвідин міста – травень. Тоді вам не завадять ані раптові літні зливи, ані пориви осіннього вітру, ані короткі зимові дні. Втім, це місто чудове завжди.

Українця здивують безліч речей: метро без машиніста, wi-fi в автобусах, можливість усюди платити кредиткою, відсутність хмарочосів. Та найважче дається мова, незважаючи на те, що всі данці бездоганно володіють анг­лійською. Якщо хочете кудись потрапити, краще одразу запишіть назву вулиці, бо навряд чи вдасться швидко навчитись правильно вимовляти, наприклад, «Østre Anlæg». А це, між іншим, дуже красивий парк, де цього року поставили пам’ятник Тарасові Шевченку.

Данці – креативна та активна нація. Здавалося б, скандинави мають бути «людьми півночі» – суворими, емоційно холодними, та насправді вони дуже привітні та завжди допоможуть, чим зможуть. У місті панує атмосфера безпеки та довіри, це – дві основ­ні цінності, на яких збудоване данське суспільство. Втім, до вихідців з Азії тут ставляться обережно. А от футбольному запалу данців можуть позаздрити італійці, іспанці та навіть бразильці. І нехай французи офіційно носять титул найромантичнішої нації, але кожен данець здатен створити домашній затишок за вечерею, запаливши свічки та увімкнувши легку музику. Це – частина їхньої культури гостинності, а також традиція, яка допомагає протистояти швидкому настанню темряви в північних широтах.

Типовий житловий район Копенгагена

Якщо ж поглянути на повсякденне життя данської родини, то може здатися, що це – світ навпаки: домашньою роботою, кулінарними шедеврами та прогулянками з дітьми займається чоловік, а жінка лагодить шафи та забиває цвяхи. Зміна гендерних ролей часто стосується і зов­нішнього вигляду: пересічний данець може 15 хвилин робити зачіску перед дзеркалом, тоді, як дівчина не надаватиме цьому жодного значення.

Ще одне правило, яким живе не лише Копенгаген, а й уся Данія – все для людей. Туристи – також люди, умови для них максимально комфортні. Що дивує – у місті нема туристичних вказівників, але й заблукати тут важко. Особ­ливо, якщо перед прогулянкою ви зайдете до інтерактивного туристичного інфоцентру, який розташований навпроти головного входу до парку Тіволі.

Знайомитися з Копенгагеном найкраще на ровері – тут, мабуть, навіть малюки на них їздять. Пункти прокату є на кожному кроці, велосипед на день коштує приблизно 5 євро. Жодних документів не треба – усім вірять, але мусите повернути ровер на те місце (і всі повертають). Натомість автомобілів дуже мало і проблем на дорозі нема взагалі.

Місто має атракції на будь-який смак. Важко оминути королівський замок Розенборг, палац Крістіансборг, цитадель зі старим вітряком, мальовничий канал із будиночками на площі Нюторв, фантастичний розважальний парк Тіволі, один із найграндіозніших європейських зоопарків, а також «вільне місто» Крістіанію – особливий район, нірвану для хіпі. Крістіанія особливо приваб­лює любителів легких наркотиків, які тут досить доступні, а також поціновувачів андеґраундних пейзажів, адже цю територію заселяють найнижчі верстви громади. Крім того, саме тут можна побачити Копенгаген з висоти пташиного польоту, піднявшись крутими сходами на верхівку місцевої церкви.

Музеїв у Копенгагені безліч, експозиції дійсно є цінними. Важливо знати, що більшість атракцій не працюють у неділю та понеділок. Бувають і безкоштовні дні, різні для кожного закладу, тому краще подивитись на їхніх сайтах.

Рай для велосипедистів

Дехто назве Копенгаген містом пам’ятників – і це не лише завдяки відомій Русалоньці та багаточисленним пам’ятникам її автору, Гансу Крістіану Андерсену. Не помилиться і той, хто назве це місто одним величезним парковим комплексом, – чого тільки варті Ботанічний сад чи Королівський парк! Та для мене це місто шпилів – його силует пронизаний верхівками храмів, замків, вітряків. Найкраще це видно під час прогулянки корабликом – мабуть, таки найвдаліше, що можна обрати для оглядового знайомства з містом, першим чи останнім до нього доторком.

Данською грошовою одиницею є крона, але в більшості закладів приймають і євро, хоча решту повертають у кронах. Приблизний курс: 1 євро – 7 крон. Якщо обмінювати валюту в банку чи офіційних обмінниках, а не в кіосках (де гірший курс), то вирахують відсоток за послуги банку.

Вікінг біля крамниці запрошує туристів придбати сувеніри

Данія, поряд з іншими країнами Скандинавії, має репутацію однієї з найщасливіших і водночас найдорожчих країн Європи. Це твердження є справедливим щодо цін на житло (найдешевше – хостели влітку, 20 євро у кімнаті на вісім людей), але воно не завжди є правильним. До прикладу, мінімальний квиток на годину проїзду у транспорті (усе, крім таксі) коштує 3 євро, 3 км на таксі – 10 євро. Як і в інших містах Європи, заощадити можна на транспорті та вхідних квитках, купивши туристичну картку – Copenhagen Card.

Тут чи не найбільша кількість ресторанів у світі з розрахунку на одного мешканця. Але дешево пообідати не вийде, адже навіть данці стверджують, що й для них їсти в ресторані – дорого. Туристів може врятувати буфет (шведський стіл) або супермаркет Netto. За суп чи сендвіч можна заплатити як за цілий буфет, – 10-15 євро.

Сендвічі, до речі, наче окремий культ. Їх їдять щодня на обід, і вони величезні, просто гігантські. І наповнення в них – найрізноманітніше! Особливою популярністю користуються сендвічі з лососем на хлібі з рисових культур з оливками та помідорами, бо ж країна живе рибальством.

Хорошими сувенірами можуть бути солодощі Anthon Berg, популярною є атрибутика вікінгів.

Як уже казала, данці чудово володіють англійською, але ось кілька корисних коротких слів:

Hej (хай) – привіт

Ja (я) – так

Nej (най) – ні

Tak (так) – дякую

Undskyld (онскюль) – пробачте

Ikke (ікке) – частинка «ні» (до прикладу, якщо бачите це слово на автобусі, то це означає, що він не курсує; те саме з магазинами – зачинені)

Skål (сколь) – будьмо!


Від редакції

Умови подачі матеріалів до рубрики «Читацький путівник»

Тексти й фото до цієї рубрики може подавати будь-хто, незважаючи на фах. Головне – ви пишете про одне закордонне місто, в якому вже побували самі. Але це не гарантія, що все буде опубліковано. Бо перша умова – треба написати цікаво, просто, лаконічно, грамотно. Рукописні варіанти не приймаються.

Обсяг тексту – до 6 тис. знаків з пробілами. Фото – обов’язково, краще декілька, щоб був вибір для друкованої версії. Решту найцікавіших ілюстрацій поставимо на сайті.

Як писати? Уявіть собі, що десь на каві друг (кум, подружка, колега) запитує вас: «І як тобі? Що там цікавого, що сподобалось, не сподобалось?». І ви відповідаєте – правдиво, не банально й тільки те, що знаєте точно.

В ідеалі тексти з «Читацького путівника» мають відповідати приблизно на таку анкету:

У яку пору року краще їхати в це місто та чому?

Що здивувало найбільше?

Чим відрізняються тамтешні люди?

Що варто побачити (пам’ятки, музеї і т. д.), а куди краще не ходити й чому?

Де міняти валюту?

Дороги (якість, розмітка, світлофори, затори і т. д.)

Де відчути місто (вулиця, річка, певний об’єкт тощо)

Вартість проживання (тризірковий готель, хостел і т. д.)

Кухня: кафе-ресторани, меню, страви, ціни, смаки…

На що варто витратити 50-100 доларів (євро)?

Що придбати собі або у подарунок близьким?

Корисні слова, які треба знати.

Звісно, ви не мусите ретельно відповідати на всі запитання, як на іспиті. Крім того, якщо вас особливо вразило щось, чого немає в анкеті, – треба писати. І бажано робити це невимушено, а головне – цікаво.

Матеріали надсилайте на скриньку gazeta@report.if.ua з темою листа «Читацький путівник». За все, що буде опубліковано, редакція платить гонорар – 20 грн. за кожну тисячу знаків і від 20 грн. за кожне опубліковане в газеті фото.

У будь-якому разі жодне звернення не залишиться без відповіді.

Можливо, згодом ми зробимо з цієї рубрики окрему книжку.