Україна рухається до того, аби перевіряти чесність чиновників на поліграфі. Натомість для пересічних українців така процедура давно не новація. Кого та як перевіряють на Прикарпатті й чи можна обдурити машину?
Наказ є, нема поліграфа
Отож, 11 жовтня став чинним наказ Міндоходів щодо перевірок податківців на детекторі брехні. У такий спосіб вони вирішили боротися з потенційними корупціонерами у своїх рядах. Як пояснив керівник відомства Олексій Клименко, використовувати детектор можна буде у трьох випадках: в ході оперативно-розшукової діяльності в системі міністерства для звуження кола підозрюваних, при перевірці кандидатів на посади, під час перевірок в ході службових розслідувань.
Як ідеться в інструкції, працівники Міндоходів мають дати на тест добровільну згоду, а також можуть в будь-який момент відмовитися відповідати на питання. У відомстві також запевнили – апаратурою забезпечені.
За інформацією прес-служби обласного управління Міндоходів, розпоряджень із Києва вони ще не отримували, поліграфа у них немає. Тож, як вплине новація на наших податківців, побачимо лише згодом. Звісно, якщо вплине взагалі.
Помста – не зрада
Поки міндоходівці готуються, пересічні українці вже доводять свою чесність на поліграфі. В інтернеті є чимало фірм, які пропонують підприємцям протестувати своїх працівників, а сімейним парам – довести вірність. Розцінки коливаються від 500 до 1000 грн. за тест. Більшість фірм знаходяться в інших областях і пропонують виїзд на місце.
На Прикарпатті ми знайшли тільки один приватний поліграф – у Долині. Його власник, підприємець і поліграфолог Сергій Анікеєнко погодився розказати специфіку. Чоловік каже, з поліграфом працює ще з 2007 року. «Якось увімкнув телевізор, показували виступ Жириновського у Думі, де якраз ішла мова про легалізацію поліграфів, – розповідає він. – Це й наштовхнуло мене на думку. На той час уже мав свій бізнес, хотілося спробувати чогось іншого. Поїхав на навчання у Київ, в інститут, який очолював голова спілки поліграфологів України Андрій Волик. Навчання було скороченим – десь до місяця, але з ранку до вечора».
Анікеєнко каже, не багато підприємців ідуть на такі перевірки. «Бувало, коли пропонував, казали «ми знаємо, що люди у нас крадуть, тому і платимо їм так, аби це покрити», – говорить він. – А буває, ціна відлякує. Зникла 1000 грн., а послуга коштує 800 – не вигідно». Хоча є й такі, що згодні платити, – і щоб знайти злодія на роботі, і щоб переконатись у вірності другої половинки. До слова, щодо зрад, то у кріслі частіше опиняються жінки…
Сама перевірка на поліграфі триває 2-3 години, точність результатів близько 100 %. Обманути не реально, стверджує поліграфолог.
«Поліграф реагує на психофізіологічні зміни в організмі людини, – пояснює він. – На хлопський розум – пригадайте дитинство, кожен з нас щось крав, хоча б цукерку. І от вас зловили. Руки трусяться, калатає серце. Апарат якраз і реагує на дихання, серцебиття, кров’яний тиск, потовиділення. Деякі кажуть, можна контролювати пульс, дихання… Але потовиділення – не реально».
Що ж до самого хвилювання, то воно не впливає на результат, каже чоловік. «У мене були випадки, що людина трусилася, – продовжує він. – По-перше, ми стараємося заспокоїти. По-друге, найперший тест, це налаштування апарату на організм. Ставимо прості питання – от, як вас звати. Серед відповідей – шість чужих імен, одне ваше. На всі запитання відповідаєте – ні. І апарат бачить, які ваші показники при правді, а які при брехні».
До слова, якщо людина не проходить першу перевірку, це означає, що вона противиться. Буває, п’ють ліки, які затупляють реакції. Таких відправляють на завтра, з умовою нічого не вживати. Хоча є й категорія, кому «на завтра» не поможе – це нарко- та алкозалежні. Таких, каже Анікеєнко, перевіряти відмовляються.
В інших випадках поліграф завжди скаже правду, впевнений поліграфолог. Тож якщо чуєте за собою провину, краще зізнатися. Для прикладу, вам на роботі подякували шоколадкою. Питання: «Чи брав хабар?». Людина може підсвідомо вважати шоколадку хабарем, і поліграф це покаже. Тому краще, аби поліграфолог знав про цей факт і міг правильно поставити питання.
Покаже він правду і в тому випадку, коли винним себе не вважаєте. «Приклад – жінка на питання про зраду відповідає – ні, – каже Сергій. – Я бачу, щось не так. Кажу, зізнайтеся. Та відповідає – я не зраджувала, я мстила…».
До речі, за результатами перевірки поліграфолог не скаже, чи винна людина. «Я не можу сказати – крав, бо це буде наклеп, – підсумовує Сергій Анікеєнко. – Я лиш кажу: на таке от запитання ми отримали такі от показники. Що з цим робити – вирішуйте самі».
Закон не передбачає
З іншого боку, чи має право роботодавець примусити працівника пройти тест? Як розповідає Наталя Вінтоняк, юрист ПП «Івано-Франківська правнича агенція», до запровадження перевірки на поліграфі працівників Міндоходів, єдиним відомством, для якого спеціальним законом ще з 2004 передбачені такі перевірки, було МВС.
Для решти – як державних, так і приватних – перевірки на поліграфі законом не передбачені. Тож роботодавець не може змусити вас пройти тест. «Це можливо тільки за добровільної письмової згоди», – каже юрист.
Якщо ж людина погодилася, то інтерв’ю із застосуванням поліграфа проводиться тільки за наявності відповідного завдання та в межах визначеного кола питань, про що спеціаліст має повідомити цю людину. Самі ж результати перевірки мають виключно ймовірний та орієнтувальний характер, вони не можуть бути підставою для звільнення чи працевлаштування. Вони не можуть бути й доказом, а є лиш орієнтиром для отримання доказів у законному порядку.
Тож якщо після тесту вас звільнили, це незаконно. І тут уже є привід іти до суду.
Народ вважає
Ми ж поцікавилися у франківців, як вони ставляться до перевірок на детекторі і чи погодилися б на це самі.
Ольга, рекламіст: «Думаю, вирішення робочих суперечок через перевірку на детекторі вносить елемент недовіри та асоціативно переносить працівників у слідчий ізолятор. Мені здається, таких речей слід уникати. Але іноді ціль виправдовує засоби. Чи погодилась я б на таку перевірку? Напевно, так, адже не маю що приховувати, але така процедура була б доволі стресовою».
Андрій, менеджер з продажу: «Думаю, що використання детектора при прийомі на роботу має право на життя, можливе відсіювання небажаних кадрів, хоча є можливість помилки поліграфа і можна втратити цінного працівника».
Олена, журналіст: «Наскільки я знаю, співробітників банків уже перевіряють на детекторі брехні. Мені здається, це треба робити, але тільки для певних професій, наприклад, міліція, чиновники, ті ж банкіри. А сама я вже проходила перевірку на детекторі. В міліції – для експерименту. І я його двічі обманула. Причому спеціально нічого не робила».
Богдан, менеджер з туризму: «Не думаю, що така перевірка буде чимось корисна і що саме за такими критеріями варто обирати працівників – у деяких професіях важливо, щоб людина могла дещо і приховати».
Олег, програміст: «До перевірки працівників на детекторі особисто я ставлюсь спокійно – якщо питання коштує великих грошей, а іншого способу дізнатись правду немає. Перевірка також вигідна і працівнику, коли він знає, що його провини немає, а керівник не вірить».
