Євгенія Ступ’як Мислити стереотипами — зручно, не потрібно самотужки докопуватися суті. Вистачає створеної кимось обкладинки. Але, насправді, стереотипи — це прірвокопачі, які роз’єднують те, що має творити цілість. Однією з найкращих ілюстрацій спрацювання стереотипів у нашому суспільстві є стосунки молоді та церкви. Візьмемо для прикладу тільки один аспект — рок-музику. Які стереотипи існують навколо цього питання і як воно є насправді.
Володимир Канюс —?Чи зможе наука створити досконале суспільство?Класний Льотчик прикладає руку до вуха. Після інсульту недочуває: — Там, — показує палицею на вікно, — мав я і жінку. Кує Зозуля: — Навчай малого на добру путь, якою він має йти, і коли він постаріє — не зверне з неї.—?Прийде додому п’яний — і мене головою об стіну, об стіну. А як вже упаду, то вже робить зі мною, що тільки хоче. Я весь час боявся, що таки закатує мене. Лягав з цією думкою і просинався з нею.Класний Льотчик руку на груди: — Ось тут болить. — Замовкає на мить. Втирає долонею очі. — Потім продав квартиру, а мене на вулицю.
Роман Фабрика Майже кожного вечора з екранів телевізорів дивимося і слухаємо чергові повідомлення про стан безпеки на шляхах. Перед очима проходять сюжети про дорожньо-транспортні пригоди, аварії, звучать сумні цифри, сповіщаючи про кількість загиблих, травмованих. Правду кажучи, в останні тижні, а вірніше, відколи набули чинності нові, підвищені штрафи за порушення правил дорожнього руху, статистика більш приємна. Зате вражають загальні суми, які мають ще сплатити водії-порушники. Пригадую почуту цифру з екрана телевізора, яку озвучив столичний диктор одного з телеканалів. Працівники ДАІ уже виписали штрафних документів на 40 мільйонів гривень. Як бачимо, держава намагається виховувати учасників руху гривнею. Щоб на власні очі побачити, як працівники ДАІ обласного центру «полюють» на недисциплінованих водіїв, кореспондент «Репортера» був запрошений на дві години до інспекторської автівки, за кермом якої був старший сержант Василь Облощук, а поряд напарник — сержант Віталій Головецький. В екіпажі я був третім. Був свідком і учасником 120?хвилинного вояжу вулицями Івано-Франківська.
Надія Шегда Людина влаштована так, що усе її єство рано чи пізно починає або ж продовжує прагнути духовного розвитку, самовдосконалення, а тому вона, Людина, починає шукати відповіді на онтолігічні питання власного буття. Найперше, — аби примирится з собою, а відтак — і зі світом.Прагнучи дізнатися, в чому сенс життя, знайти істину — людина мандрує різними шляхами і країнами.Разом з франківчанкою Оксаною Масляк пропонуємо вам помандрувати давнім і сучасним Китаєм, дізнатися, якою була мета її відвідин такого начебто далекого від України світу.
Тетяна Соболик Ми так звикли переходити дорогу там, де нам зручно, що самим цікаво: як бути далі? Адже штрафи за неправильний перехід дороги значно зросли, а ми лишилися такими ж, як були і досі. Іноземці нам дивуються, позаяк у них не виникає питання, як перейти дороги — є світлофор, є перехід, що ж тут ще думати. А ми, навіть попри те, що нікуди не поспішаємо, просто не готові зупинятися, особливо якщо це стосується не траси, а дороги. Чи змінять щось нові штрафні санкції, поки що достоту не відомо.
Тетяна Соболик Ми доволі часто напівжартома нарікаємо, що в нашому місті окрім аптек та банків нічого нема. Однак їхня перенасиченість лише візуальна. І минає вона одразу після того, як в першій аптеці нам кажуть, що товару нема. За дивним збігом випадковостей в другій аптеці потрібного нам товару теж не виявляється. Тоді ми пробуємо згадати, де ж найближча третя аптека… якщо і в ній нема того, що треба, то нам видається, що далеко не на кожному кроці маємо аптеки. Що ж сталося з лікарськими засобам і куди вони поділися?
Микола Волков Про нові порядки на дорогах, які нещодавно набрали силу, сьогодні говорять усі, хто пов’язаний з автомобілями та дорогами. Звісно, такі нововведення подобаються не всім. У четвер, 4 грудня, з такою заявою відкрито виступили івано-франківські таксисти.
Євгенія Ступ`як Прикарпатський військово?спортивний ліцей минулого місяця горів тричі. Якщо вірити древньогрецькому філософу Геракліту, який говорив, що «двічі в одну річку не ввійдеш», і вже нашій, українській, народній мудрості про блискавку, яка двічі в одне й теж місце влучати не повинна, то потрійні відвідини Богородчанського ліцею червоним півнем наводить на думку, що у цій послідовності випадковостей існує своя закономірність і що справді випадковостей не існує, кожна випадковість має свою причину, яку ми просто не можемо пояснити.
Марія Гаврилюк Переглядаючи порядок денний 35?ої сесії Івано-Франківської міської ради, яка розпочалася 27 листопада, здавалося, що конфліктних питань на сесію не виноситься. Прогнозувалося, що депутати розглянуть швиденько всі робочі питання і розійдуться. Проте при формуванні порядку денного на розгляд сесії було внесено ряд питань, які викликали неабияку дискусію у залі. Тому заледве вдалося закінчити сесію за два пленарні засідання.
Малий та середній бізнес в умовах кризи потребує підтримки Микола Волков Сьогодні в Україні багато говориться про економічну кризу. Заговорили про неї нарешті і у владних коридорах Івано-Франківська. Проте до конкретних рішень та дій справа поки що не доходить. Та попри заходи столичної влади, органи місцевого самоврядування теж можуть значно вплинути на економіку. Одну з ідей про те, що необхідно робити нашим чиновникам на місцевому рівні, висунув депутат Івано-Франківської міської ради, голова міського осередку партії Єдиний Центр Руслан Гусак.
Тетяна Соболик Ми вже настільки встигли зжитися зі сміттям, що поволі його просто не помічаємо. Щодня йдемо на роботу, виходимо в магазин, гуляємо з собакою. Ми не рахуємо, скільки разів на день на очі нам трафляє сміттєва кучугура — нам байдуже. Ми не рахуємо дні, скільки часу вона там простоїть. Більше того, ми й не помічаємо, що кожного дня вона збільшується завдяки нам. То папірець до неї докинемо, а то цілу сміттярку одного разу туди понесемо.Як часто ми запитуємо себе, чому нам байдуже, що живемо в смітнику? Як часто намагаємося щось змінити? Ото ж бо й воно.
У Яблуневі колишня катівня перетворена на «віходок» Микола Волков Як швидко забуваємо історію, яку б мали пам’ятати завжди! Забувши, оскверняємо місця, де гинули люди. Так, в селищі Яблунів Косівського району у колишньому приміщенні НКВС, в підвалах якого катували і вбивали людей, нині діє дитяча музична школа. А у згаданому підвалі зараз — місце, де пиячать та «справляють потребу» місцеві жителі.
Щоб спаскудити церкву, деякі священики не питають дозволу навіть у Президента Надія Шегда Українські дерев’яні храми — автентичні пам’ятки, у яких найбільше виражені національні риси архітектури. Експерти ЮНЕСКО визнали, що вони не мають аналогів ніде у світі. Здавалося б, таке визнання має спонукати нас до особливого пошанування і збереження. Та насправді… суцільний дисонанс.Пожежі, замокання, навмисне знесення через міжконфесійні суперечки, варварське обшивання бляхою і пластиком — скільки пам’яток вже втрачено і скільки ще загине через людську байдужість, недолугість? Першим кроком до порятунку дерев’яних храмів має стати подолання інформаційного вакууму. Але чи потрібно це комусь?
Василь Кедик Можна сміливо стверджувати, що принаймні на два дні Франківськ став центром євроатлантичної інтеграції України.1?2 грудня в місті пройшла масштабна міжнародна наукова конференція «Євроатлантична інтеграція України: регіональні аспекти інформування населення», організаторами якої виступили Науково?інформаційний центр міжнародної безпеки і євроатлантичної співпраці Донецького національного університету та Науковий інформаційно-аналітичний центр НАТО Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Євгенія Ступ’як Голодомор в Україні, окрім фізичного винищення селян, приніс не менш масштабне національно-духовне винищення — заселення опустілих сіл вихідцями з інших союзних республік, пристосуванство як спосіб виживання, нігілізація міського населення, яке навчилося бачити й мовчати, вигнання свободи слова в кухонний режим — одні з найсуттєвіших факторів, які сприяли русифікації східних регіонів.Початок ХХІ століття — повернення пам’яті, розуміння причин і наслідків — стають питанням не тільки консолідації нації, але й утвердження України як незалежної держави у внутрішньо- й зовнішньополітичному планах. День роковин — можливість побачити «хто, з ким і для чого».