Політика

Житимемо скромніше

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Адже матеріали сесії міської ради роздавалися журналістам по залишку. Чи то паперу не вистачило, чи то хтось полінувався зайвий раз натиснути на кнопку — важко сказати. Отже, все виглядало приблизно так: чим менше прийде депутатів, тим більше шансів у журналіста отримати «приз» — згорток матеріалів позачергової 38 сесії міської ради. Журналістам пощастило — чверть депутатів на бюд­жетну сесію таки не з’явилася.

Після уже традиційної зміни порядку денного слово надали начальнику фінансового управ­ління Вікторії Сусаніній. Вона одразу підкреслила: суттєвих змін у порівнянні з минулорічним бюджетом не відбулося. Однак це її не врятувало. Голова фракції БЮТ Ярослав Бачкур все одно спитав: чи було в депутатів достатньо часу, на її думку, для того, щоб опрацювати бюджет? В.?Сусаніна, на його здивування, відповіла ствердно, зауваживши, що депутати приймають бюджет вже не перший рік.

Мер, на відміну від бютівців, не був таким прискіпливим. Він подякував усьому фінансовому відділу в особі його начальника за те, що, незважаючи на новорі­чні та різдвяні свята, вони підготували бюджет. Далі — дав півгодини на обговорення бюджету. В цей час мали вкластися десять депутатів, рівно по три хвилини. Справдилися його слова тільки наполовину: виступало дійсно з десяток депутатів, однак говорив кожен з них стільки, скільки хотів. Неекономно, якщо говорити про час? Зате демократично. Чи не так?

Ледь не на початку обговорення голова фракції «Наша Україна» Михайло Івасютин запевнив присутніх: «Не буде виконаний бюджет. Даю в заставу свого «Москвича». Аргументував він тим, що в бюджеті передбачені надто великі кошти, взяті з адмінштрафів. Однак бюджетна комісія не прийняла до уваги його інтуїтивні відчуття, і він мусив із цим змиритися. Далі — вніс кілька уточнень і перебрав з часом. Що потішило інших, які планували зробити те саме.

Депутати Блаженко, Кукурудз та Малик по черзі звернули увагу на бібліотеки. Говорили як про періодику, так і про українську книгу. Разом з тим кожен мав своє бачення, де взяти на це гроші. Хтось мав претензії до Сусаніної, мовляв, чому не передбачила в бюджеті, хтось пропонував «витягнути» кошти з соціально-економічного фонду…

Мер натякав на депутатський фонд. Він зауважив: якщо депутати зі свого фонду дадуть по тисячі, то він на таку ж загальну суму організує спонсорську допомогу. Це їх не дуже втішило. Бо ж набагато легше ділити віртуальні кошти бюджету, ніж свої власні. Але врешті змирилися.

Ще Б.?Маланюк звернув увагу на профілактику злочинності в місті і попросив зняти зі спорту 300 тис. грн., аби долічити їх до служб МВС та МНС. Трохи пізніше Б.?Чупірчук попросив під цю ж програму вже 400 тис. грн., щоправда, не сказав, звідки їх забрати. А після нього Р.?Кукурудз теж доєднався до попередників і попросив «позичити в спорту» бодай 100 тис. грн.

Далі було веселіше. Кричун кричав: «Не чіпайте мені спорт!» з місця, Анушкевичус запевняв «Не можна так» в мікрофон. Слід наголосити: проблема виникла через те, що служби МВС та МНС не прийшли і не нагадали про себе, коли той бюджет ділили, а коли нагадали собі, то так ніби вже й потяг рушив. Добре, що хоч знайшлося кілька добрих друзів, як зауважив мер.

Зрештою всі зійшлися на тому, що кошти треба виділити, але зві­дки їх взяти — не знав ніхто. Міський голова запропонував 60 тис. грн. взяти з депутатських коштів, а ще 60 тис. грн. — з комунального господарства. О.?Пет­рик з місця, а В. Білик в мікрофон просили не чіпати ЖКГ (кому що болить). Пролунала пропозиція взяти 120 тис. грн. з депутатських коштів. На це депутати погодитися не могли аж ніяк. Тож мусили підтримати пропозицію 60 на 60.

Я.?Бачкур, до речі, вніс пропозицію заборонити меру говорити про здобутки міської ради як про свої власні. На це мер відповів, що аналогічну заяву можна висувати нашому прем’єру — Юлії Тимошенко. На щастя чи на біду (кому що), депутати не прийняли цю пропозицію.

Тож бюджет на неповні 515 млн. грн. врешті-решт був прийнятий. Мер навіть наступного дня провів прес-конференцію, на якій заявив, що всі галузі будуть продовжувати фінансуватися в частині їх розвитку, щоправда трохи скромніше. І премії чиновники не отримуватимуть в такому об’ємі, як було раніше, і свята святкуватимуться значно скромніше, і видатки будуть зменшені.

А про негативну оцінку депутатів мер сказав приблизно так: вона звучала з уст тих, хто не долучився до бюджету, а просто собі святкував.