Політика

Ожеледа, вулиця, травмпункт, гіпс

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

 

Травматизм

Завідувач травмпункту в облас­ному центрі Ігор Непорадний зауважує, що ще 24 грудня вони прийняли лише 14 городян, а 25?го, коли почав падати сніг,  — уже 30 чоловік. Слід зауважити, що тоді ще було доволі «м’яко», а от вже 26 грудня, з першою появою ожеледиці, звернулося 56 осіб. Уже у новому році протягом 5?11 січня у травмпункті побували від 18 до 35 потерпілих щоденно. При цьому травми, пов’язані з банальним падінням на льоду, мали від третини до половини пацієнтів. Відтак із початком ожеледиці травмовано понад 250 людей…

Ігор Непорадний зауважує: щороку подібна ситуація повторюється, щойно зима починає тішити місто снігопадом. І погод­жується з тим, що якщо посипати дороги, то якийсь результат буде. Втім, каже, трапляється й таке, що людина все одно знаходить клаптик не посипаної дороги. Минулого року було значно легше  — не мали такого снігу. А якщо буде сніжна зима, то люди таки падатимуть. На думку лікаря, це нормальне явище, «бо і в морі люди теж топляться».

Щось у цьому таки є. Втім, якщо моряків попереджають перед штормом, то для тих, хто збирається вийти на засніжену вулицю, попередження не потрібне  — все видно на власні очі. Пішоходи мають знати, що буде слизь­ко. «Автомобілістів примушують перебиратися на зимові шини, а людей наших як примусиш? Він як ходив у літніх лаптях, так і ходить, а потім каже: я впав, бо мені не посипали. Треба самому бути обережним. А як ще? Катати все піском? Все одно діти прочовгають, а бабця впаде і скаже, що то через ожеледу. Можна багато зробити, але не все»,  — каже Ігор Непорадний.

 

На дорогах

Першочергово комунальне підприємство дорожньо-ремонт­ного експлуатаційного управління (КП ДРЕУ) реагує на випадання снігу, якщо опадів випадає більше 5?см. Місто має шість машин, які очищають дороги від снігу. Ці машини оснащені плугом і щіткою посередині. Вони їздять по всіх основних маршрутах громадського транспорту, чистять, а вже після того виїжджають піскорозкидувачі і посипають перехрестки.

Керівник КП ДРЕУ Володимир Юсипів наголошує, що ними організовано цілодобові бригади, в яких на чергуванні є як черговий майстер, так і чотири механізовані піскорозкидувачі, два з них цілодобові, а два  — нічні. Є розроблені маршрути, які погоджені з ДАІ міста і з начальником УЖКГ. Абсолютно всі дороги підсипати нема можливості. Тому в основному посипають перед перехрестками, а далі вже машини самі розносять суміш колесами. Пан Юсипів зауважує, що вони постійно реагують на скарги. Тому, якщо є місця, де не посипано,  — треба просто скаржитися.

 

Матеріали

Дорожньо-ремонтне управління купує сіль у місті Артемівськ Донецької області. Коштує вона 167 грн. за тонну. Пісок купують трохи ближче  — в Рогатинському кар’єрі за ціною 40 грн. за тонну. До речі, сіль не діє при температурі нижче 15 градусів морозу, тому дороги посипають сумішшю солі та піску. До вартості самого матеріалу ще варто додати транспортні витрати, а це ще плюс 10?15?%.

Наразі управління закупило 2,2 тис. тонн. А вже понад тисячу вони висипали на дороги. Володимир Юсипів нині не виключає, що якщо будуть такі самі снігопади і надалі, то можливо доведеться ще довозити пісок. «Зараз ми довозити не будемо, бо зайвих коштів нема в бюджеті, і їм прийдеться до наступної зими просто лежати без діла. Зрештою Рогатин  —не так далеко, і ми будь-коли зможемо привезти, але поки що ще вистачає»,  — підсумовує він.

 

Територія безпеки

Заступник начальника УЖКГ Василь Білик зазначає, що жеки підсипають пішохідні зони, тобто тротуари та дворові вулички сумішшю, яку готує, як ми писали вище, із солі та піску КП ДРЕУ. На це місто їм виділило 60 тис. грн., за що отримало 110?120 тонн піскосуміші. Щоправда, центральну частину міста теж посипають працівники дорожньо-ремонт­ного управління. А це і площа Ринок, і Вічевий майдан, і пішохідна частина вулиці Незалежності, і майдан Шептицького. Решта залишається жекам, саме ті вулиці, якими ми щодня ходимо  — трем­тячими кроками, щоразу боячись не втриматись і впасти. Бо як вони прибирають вулиці, так і посипають. Чому так? Спробуємо припустити, що відповідь очевидна: нестача коштів та кадрів.

За кордоном, наприклад, такого нема. Бо там є приватні структури, які ставлять тротуар і чистять його. Бо це їх територія. І якщо, не дай Боже, на тій території хтось впав, то той хтось матиме претензії не до міста, а до приватника. Така проста формула  — все чистять моментально.

Декілька років тому місто зобов’язало приватні структури прибирати біля себе свою територію. Тоді з’явилися й смітники біля кожної установи. Може було б добре знову поговорити про те, щоб перекласти на їх плечі ще й безпеку тих доріг? Втім, це  — лише один із варіантів…