Часто студент українець має на європейському ринку праці навіть кращі перспективи, ніж його одногрупник-поляк. Адже, розпочинаючи навчання у Польщі, він зазвичай уже володіє принаймні двома іноземними для поляків мовами…
Володимир Єшкілєв: Про Піночета і неминучість
Люди прагнуть змін. Люди вперто продовжують теревенити про «українського Піночета», який прийде і порядок наведе…
Володимир Єшкілєв: Про джаз
Перші кроки весняної погоди кожного року вмикають теплі регістри пам’яті. Знімають з петель часу запахи, барви і звуки, які зимою емігрують кудись до внутрішнього півдня. Джазові композиції мешкають у звуковому секторі
Тринітарська – як тест на адекватність. Чим небезпечний малюнок у соцмережі на сторінці мера Франківська
“Про все можна дискутувати, та якщо приватна думка мера є дороговказом, то йому або нікому сказати, що в порядному товаристві так не робиться, або й справді йому тут вже нема з ким говорити”
Михайло Вітушинський: Про радикалів у Польщі, УПА та «кришу» спецслужб
“На самому початку 1990-х у Перемишлі теж відбувалося щось подібне. І там дуже швидко виявили, що керує тим колишній працівник польської комуністичної спецслужби, свого часу пов’язаний з КДБ. І там дуже швидко усе затихло. Але тепер нагла нова хвиля”
Іван Павликівський 30 років шукає останки жертв політичних репресій на Франківщині
Він вперто продовжував копати навіть тоді, коли багато інших покинули це заняття:
Володимир Єшкілєв: Про розпродаж переконань
Нова колонка Володимира Єшкілєва:
Володимир Єшкілєв: Про абсурд та його Колиску
Нова колонка Володимира Єшкілєва:
Володимир Єшкілєв: Про дух і сморід часу
Нова колонка Володимира Єшкілєва:
Володимир Єшкілєв: Про війну та її змієву таємницю
Ідеальна війна уявляється блискавичною і переможною. Для книжників вона виглядає як молодий дракон, що гордо злітає в небо. Але ідеальних війн було мало. Майже не було…
Володимир Єшкілєв: Про новорічну ялинку та дерева-храми
Людство ділиться на дві великі частини: на тих, хто на зламі сонячного циклу прикрашає дерева, і на тих, хто не прикрашає. Я належу до перших.
Володимир Єшкілєв: Про волохату потвору та її сповідників
Минуле завжди здається більшим та могутнішим за теперішній час. В минулому захована незліченна кількість колишніх теперішніх часів. Тому є спокуса жити минулим…
Володимир Єшкілєв: Про джерела поваги та верблюдячі звички
На Галичині «повага» є одним з тих майже магічних понять, навколо яких обертається суспільна свідомість. Є підозра, що цьому маркерові авторитетності у нас надається особливе значення
Володимир Єшкілєв: Про блідих привидів та дядька в кепці
В кінці кожного року, після Гелоуїну, настають сумні сірі дні. Досвідчені люди кажуть, що в ці дні не варто мандрувати та перебувати на самоті. Кажуть, що зло просинається і перебуває в силі аж до зимового сонцестояння.
Володимир Єшкілєв: Про гру з порожнечею та маленьких боженят
Чорний колір в роботах Сулажа, так само, як і в «Чорному квадраті» нашого великого співвітчизника, аж ніяк не здавався ані знаком, ані родичем порожнечі. В тій чорноті вирувало приховане, але могутнє чорне життя. Щось гнітюче, грозове та обіцяюче, щось брудне і загрозливе