“Глава держави Володимир Зеленський, ймовірно, усвідомивши, що тепер на кону не тільки порядок денний реформ і прозахідний курс країни, а й його президентство — активно включився у спроби розібратися із ситуацією”.

“Інколи Господь руйнує твої плани, щоби вони не зруйнували тебе”, – пише Прохасько.

З депутатом Шевченком натомість усе було б цілком непогано (принаймні в сенсі прізвища), якби своє ім’я він не писав як Євгеній. Це, щоправда, вже з дещо іншої теми – про імена. А я тут головно про прізвища, пише Андрухович.

Вже давно зрозуміло, що це ніякі не жарти, хвороба та смерті справжні, але люди не можуть постійно боятися. На місце страху приходить певний фаталізм й усвідомлення того, що мають перехворіти всі, та не всі одужають.

Але сексуальне життя довоєнної Польщі й Галичини буяло у всьому своєму розмаїтті: гомосексуальні подружжя, життя без шлюбу, аборт, подружні багатокутники, оргії, любощі на лавці в парку і у вагоні потяга, жінка в ролі чоловіка, чоловік у ролі жінки – про це вже відверто писала преса.

А ще ми починаємо усвідомлювати, що нами маніпулювали не ті, хто «застрашував» вірусом, а, навпаки, ті, які розповідали про маніпулятивне застрашування, пише Єшкілєв.

Заблукалі покоцані туристи – це особливий новітній епос наших країв, пише Тарас Прохасько.

Сьогодні 23 жовтня, й оспіваному поетом Едсонові Арантесу ду Насіменту, в усьому світі відомому як Пеле, виповнюється 80.

В давній і навіть довоєнній Галичині сексу не було. Бо те, що було, не було сексом. Не було також оргазму. Правда, не у всіх. Оргазму не було лише в жінок. У чоловіків він був, пише Винничук.

Якщо вже знайшли гроші на опитування, то чому разом з ним не провести перепис населення? Час зараз чи не найкращий, бо через пандемію мобільність людей на мінімумі. А справжній перепис – це вже справа державної ваги, останній раз робили 20 років тому.

Лікарка з Франківська пише, що найнебезпечнішими для розповсюдження коронавірусу восени та взимку є ресторани, кафе й бари. Адже там неможливо бути в масках і витримувати безпечну дистанцію.
#СВОЇ

Український двотомник Мандельштама – абсолютно видатне явище. Тільки зріла мова і зріла культура могли б дозволити собі таку розкіш.

До речі, цього року маємо аж чотири Нобелівських лауреатки – з фізики, хімії та літератури. Лауреатками цієї премії з хімії вперше стали двоє жінок – за проривну технологію редагування геному. Також третій рік поспіль серед лауреатів взагалі є жінки. І є завершене перше десятиліття, в якому лише у трьох роках не було жодної лауреатки.

Отож, військо тримається на сержантах. Тобто таких самих солдатах (у той час це були хлопчики до двадцятки), яким старші доручили безпосередньо тримати тих солдатів за руки і бути серед них, ні на що більше не претендуючи, крім того, щоби вони себе не повбивали. І щоби тим солдатам здавалося, що сьогодні їм краще, ніж учора, а завтра буде неділя і буде взагалі повний кайф.

Один молодик вкрав з вітрини крамниці кільканадцять пуделочок з чаєм, які потім продав на вулиці за низьку ціну. Але затримала його поліція не за крадіж, а за те, що вкрадені пуделочка були бутафоріями, в яких замість чаю містилася тирса…