Після Революції гідності в Україні з’явилися різні антикорупційні інститути, створені для боротьби з повальною корупцією в країні. Йдеться і про антикорупційного прокурора, і про агентство з питань боротьби з корупцією, і про електронні декларації з активами чиновників. В останні тижні Конституційний суд — вища судова інстанція країни — визнав більшу частину цієї структури неконституційною, тим самим поставивши під загрозу подальше виділення кредитів МВФ, ЄС та інших міжнародних організацій, які як і раніше мають ключове значення для України і підтримки її макрофінансової стабільності.
Багато хто цинічно стверджував, що закон спочатку був прийнятий поспішно з розумінням, що він є неконституційним і згодом рано чи пізно буде скасований. Загалом, або це дійсно був троянський кінь тих політиків, які й не планували боротися з корупцією, або все ж — необхідність, коли робили все можливе заради того, щоб якомога швидше у кризовий час отримати черговий транш МВФ. Оскільки інших варіантів просто не було, пише економіст, британський експерт з питань України Тімоті Еш на НВ. Зеленський
Цілком передбачувано, що це рішення в результаті оскаржили проросійські політики та олігархічні зацікавлені сторони. Результат — Конституційний суд на цьому тижні скасував статтю про незаконне збагачення і обов’язкові електронні декларації.
У відповідь посли МВФ, ЄС і G7 заявили, що подальші кредити і фінансова підтримка будуть затримані доти, поки Україна не вирішить всі ці питання. ЄС також пригрозив скасувати безвізовий режим для українців, що в підсумку може завдати шкоди їхньому здоров’ю набагато більше, ніж втрата антикорупційних інституцій.
Глава держави Володимир Зеленський, ймовірно, усвідомивши, що тепер на кону не тільки порядок денний реформ і прозахідний курс країни, а й його президентство — активно включився в спроби розібратися із ситуацією.
Хоча треба зауважити, що до цього він не особливо був уважний до вирішення завдань з боротьби з корупцією, включно з тим, які ризики це несе для програми співпраці України з МВФ.
Загалом, до своєї честі, Зеленський вирішив законодавчо відновити більшу частину антикорупційної інфраструктури і загрожує провести розслідування щодо суддів Конституційного суду і навіть звільнити їх з КС у відповідь на недавні дії. Можливо, президент передбачає, що після такого тиску, КС скасує свої попередні рішення.
Однак перед Зеленським на цьому стоять численні труднощі:
По-перше, через недавніх перебіжчиків і поганий результат на місцевих виборах його фракція Слуга народу, ймовірно, втратила свою більшість у Раді. Він міг би заручитися підтримкою проєвропейських опозиційних сил — Європейської солідарності колишнього президента Петра Порошенка і партії Голос. Але навіть це зараз здається малоймовірним — див. другий пункт нижче.
По-друге, погрожуючи Конституційному суду розпуском, Зеленський ризикує піти явно неконституційним шляхом. Але ж і Європейська солідарність, і Голос дали зрозуміти, що навряд чи підтримають його в будь-яких неконституційних діях, оскільки вони припускають захоплення влади президентом.
Венеційська комісія відреагувала на законопроєкт Зеленського стосовно КС
По-третє, Зеленський міг апелювати не тільки до Ради, але й до народу, закликаючи населення вийти на вулиці підтримати його проти КС і, ймовірно, більшості в Раді. Однак його рейтинги останнім часом знизилися, і неясно, чи достатньо йому довіряють реформатори на цьому етапі, враховуючи його неоднозначну репутацію в сфері кадрової політики серед топ-менеджерів уряду країни, щоб підтримати масові демонстрації проти КС і Ради.
По-четверте, тут є ризик того, що Зеленський перегне палицю, потенційно піддавши себе імпічменту. Я припускаю, що деякі з його політичних опонентів зробили такий результат центральною частиною свого сценарію, можливо, це могло б об’єднати навіть проєвропейську опозицію, наприклад, Порошенка, з проросійською опозицією, включно з такими, як Медведчук і Бойко. Обидві ці сторони, ймовірно, захочуть дострокових виборів, які стануть результатом імпічменту Зеленського.
Усе згадане — просто манна небесна для ворогів України, зокрема, Росії. І деякі експерти дійсно стверджують, що вся ця конституційна криза нею підживлюється — така криза робить країну слабкою і вразливою для подальшої російської інтервенції. І правда, створюється враження, що ми стаємо свідками нових спілок зі старими олігархічними силами і проросійськими елементами, щоб підірвати політичну стабільність в Україні.
Все це ставить президентство Зеленського в ситуацію «пан або пропав». Йому потрібно згуртувати українців навколо захисту антикорупційної програми, прозахідного курсу, а також продовження співпраці з МВФ. Нездатність зробити це може призвести до розпаду його офісу, дострокових виборів, конституційної кризи (яка вже розгортається) і знову-таки ризиків подальшого руйнівного втручання Росії. Зростають ризики повторення сценарію Помаранчевої революції/Євромайдану, який, припускаю, на цей раз може мати дуже непередбачувані результати.
Comments are closed.