«У листопаді ціна на газ зросла на 30 %». З такими або схожими заголовками з’являлися новини минулого тижня.
Люди обурені, адже більшість бачить лише цифри, а механізму не знає. Напевно, треба пояснити, пише Репортер.
Ринок природного газу на папері функціонує в Україні з 2015 року. Але реальна можливість вільно обирати постачальника у споживачів з’явилася лише цього вересня. За п’ять років Україна насправді пройшла величезний шлях реформ. Відбулось розділення компаній-постачальників – на тих, що торгують газом, і тих, що забезпечують його постачання (облгази). Перших є багато, а другі завжди одні й ті самі – труби, лічильники та вся інфраструктура у них на балансі, змінити їх ми не можемо, бо ж у них так звана природна монополія. Далі ринок газу запрацював для підприємств – вони почали обирати постачальників. Потім з другої спроби розділили платіжки – ми почали окремо платити за сам газ, а окремо – за можливість його отримувати. Після цього дорога до ринку для побутових споживачів стала відкритою, і ми на неї ступили.
А тут слід нагадати, що означає ринок. Чим більше певної продукції пропонується від якомога більшої кількості продавців, тим меншою буде ціна. Натомість, якщо попит на продукцію зростає, то ціна може збільшуватись. Згадайте, наприклад, скільки коштували маски й антисептики на початку карантину та як знизилися ціни після стабілізації попиту та пропозиції.
Правда, у ринку природного газу є особливість – обсяги його постачання наростити одразу непросто, і це коштує додаткових грошей. Цьому є просте пояснення: обсяги видобування газу є відносно стабільними і не змінюються протягом року. Влітку, коли споживання мінімальне й на ринку є надлишок – ціна знижується. Так, у липні цього року газ коштував менше 3 грн за кубометр. Невикуплені надлишки спрямовуються у підземні сховища, аби мати можливість взяти його звідти пізніше.
Читайте: Олія, борошно, хліб на 20%. Що ще подорожчає до кінця року
Закачування влітку та викачування взимку є непростою технічною операцією, яка потребує залучення персоналу, витрат енергії тощо. В опалювальний період, коли попит на газ зростає, ціна у ринковий спосіб зростає теж, що ми й побачили.
На листопад 2020 року понад 40 постачальників газу в Україні оголосили свої оновлені ціни – від 6,22 грн до 8,96 грн за куб.
Хорошою новиною для споживачів є зміни в законодавстві, які з вересня цього року дозволяють відносно легко змінювати постачальників. Для цього треба лише подати заяву новому постачальнику, при чому є можливість електронної подачі такої заяви. До попереднього постачальника звертатись не потрібно, він протягом шести тижнів лише виставляє рахунок за вже спожите, який треба оплатити за 10 днів. Укладення угод з новим постачальником та розірвання попередньої угоди відбувається автоматично. Оплата послуг за розподіл газу (у нашому випадку – це «Івано-Франківськгаз») і далі здійснюється окремо.
Постачальники зреагували миттєво – багато з них розробили тарифні плани з різноманітними умовами. Тарифи відрізняються тривалістю пропозиції, ціною, обсягом постачання та іншими умовами. Газ почали пропонувати й постачальники електроенергії. Інші компанії розробляють спільні проєкти з платіжними системами та банками. Одним словом – маємо ринок. Ще невеликий, у початковому форматі, але повноцінний ринок.
Від цього виграють усі – споживачі, постачальники, оператори. Також можемо очікувати, що в якийсь момент на наш ринок прийдуть закордонні гравці, і то вже буде геть інша історія.
