Статті Гроші Фото

Олія, борошно, хліб на 20%. Що ще подорожчає до кінця року

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Останнім часом у супермаркетах і на ринках подорожчали деякі продукти. Наприклад, борошно дорожче на гривню, олія – на дві.

В ціні зростає хліб, крупи, молоко. Економісти кажуть: далі буде, пише Репортер. олія

Хліб подорожчає на 20 %

Минулого тижня на оперативній нараді у міського голови доповідали про моніторинг цін на харчування. Повідомили, що останнім часом у Івано-Франківську зросли ціни, зокрема на хліб. олія

«У період з 2016 по 2020 рік ціна на хліб зросла майже удвічі, – говорить заступниця начальника управління економічного та інтеграційного розвитку Світлана Криворучко. – Якщо взяти двох наших виробників – «Івано-Франківський хлібокомбінат» і «Залізнична пекарня», то лише за останні 3-4 місяці ціна зросла більше, як на гривню – це 5-7 %. Також маємо націнку: в торговельній мережі «Хлібокомбінату» на 13 %, у «Залізничній пекарні» – на 67 %. Ціна зростатиме далі, бо дорожчає борошно. На нього, як і на олію, ціни зростають зараз майже щодня. Експерти прогнозують здорожчання хліба до кінця року ще на 20 %».

Згідно з даними статуправління, в Івано-Франківську немає дуже великої відмінності від середньоукраїнських цін. За словами Світлани Криворучко, лише хліб першого ґатунку і батон зросли на 8 % більше, ніж в середньому по Україні. Ще одна особ­ливість – у франківських супермаркетах дешевше, ніж на ринку.

«Це через те, що торговельні мережі дають знижки. Зате франківці інколи готові заплатити дорожче за домашні яйця й сметану на ринку, – каже Світлана Криворучко. – Борошно на ринку на 40 % дорожче, ніж у торговій мережі. Скоріш за все, через те, що ринок швидше реагує на підвищення ціни».

Дешеві фрукти, дорога олія

«Репортер» пішов на центральний ринок перевірити ціни. Загалом, вони там майже такі самі, як у супермаркетах. Свинина трохи дешевша – 80-95 грн за кг. Телятина, сало майже не відрізняються – 160 і 120 грн. Також трохи дешевше молоко (25 грн за півтора літра), домашня сметана коштує майже так, як у магазині. Також суттєво не відрізняються ціни на гречку й цукор, зате рис дорожчий. Картопля й морква дешевші у відомих мережах супермаркетів, ціна на цибулю та яблука майже не відрізняється. А от груші на базарі дешевші.

Бізнес шукає шляхи. Куди у Франківську інвестувати гроші й чи варто починати свою справу в карантин

За даними Державної служби статистики, у вересні ціни по Україні піднялися на 0,5 %, на Прикарпатті – на 0,4 %. Але деякі продукти подешевшали. Найбільше на Франківщині втратили в ціні фрукти та овочі (до 10,8 %) – що традиційно для початку осені. Також на 2,7-1,0 % знизилися ціни на м’ясо птиці, маргарин, кисломолочну продукцію, рибу, продукти переробки зернових. Водночас на 13,8 % подорожчали яйця, до 2,6 % – соняшникова олія, молоко, сметана, масло, рис, яловичина, сир, хліб.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 0,4 %. Одяг і взуття подорожчали на 4,0 %. Щодо комуналки, то найбільше піднялася ціна на природній газ – на 17 %.

Ціни на транспорт зросли на 0,9 %, найбільше через подорожчання автомобілів на 3,0 %, палива й мастил – на 0,7 %. Зате на 2,6 % подешевшав проїзд у залізничному транспорті.

Мінімалку округлили. Чим загрожують нулі та як це переживе Франківськ

Борги вже не куплять

За словами економіста, викладача ПНУ Сергія Васильченка, очевидна причина зростання цін на продукти – неврожай.

«Цього року зібрали менше цукрових буряків, тож подорожчав цукор. Те саме з картоплею, овочами, зерновими культурами, – говорить Сергій Васильченко. – Це пов’язано з погодними умовами. В результаті скорочується український експорт, за прогнозами – на 8 %. Це фактор, який впливатиме на валютний курс. Гривня буде падати, а ціни рости, тому що наша країна імпортозалежна у багатьох речах – хоча б, пальному, газі, які й так дорожчають через сезонне коливання. А з падінням курсу гривні це відбуватиметься ще швидше».

На думку економіста, інфляція також виросла через те, що на початку вересня підняли мінімальну зарплату. При цьому ріст цін випередив зростання мінімалки.

Та головні причини подорожчання – у проєкті бюджету на 2020 рік.

«На 2019 заклали дуже оптимістичний бюджет, який профінансували влітку за рахунок облігацій внутрішньодержавної позики, які купили іноземці, – каже Сергій Васильченко. – Фактично іноземці купили наш борг. Курс гривні зміцнився. У 2020 році ми також заклали дефіцит бюджету, орієнтуючись на попередній досвід. Але почалася ковідна криза, тож інвестори наші облігації не куплять».

До того ж, у бюджет заклали рекордну за останні роки суму дефіциту бюджету – аж 7,5 %. Згідно з Бюджетним кодексом, вона не має перевищувати 3 %. Після цього Міжнародний валютний фонд призупинив співпрацю з Україною.

«А враховуючи те, що ми й на наступний рік запланували 6 % дефіциту, то спів­праця з МВФ похована ще на рік. Отже, грошей від них чекати не варто», – говорить Васильченко.

Треба дотувати виробників

До липня 2017 року держава регулювала ціни на продовольчі товари першої значущості. Коли ж це скасували, відділи торгівлі просто вели моніторинг цін. Втім, через карантин Кабмін відновив державне регулювання.

«Цього року, у зв’язку з епідемією коронавірусу, уряд знову вводить державне регулювання роздрібних цін, – говорить Світлана Криворучко. – Тепер під нього підпадають товари протиепідемічного призначення і товари соціальної значущості: хліб, молоко, крупа. Це означає, якщо ціна змінюється за раз більше, як на 5 %, то торговельна мережа зобов’язана подати на сайт декларацію і дочекатися дозволу. Звісно, можна підвищити на 4,9 і не декларувати – більшість так і робить».

Згідно з постановою, держава регулює ціни на гречку, цукор, пшеничне борошно вищого ґатунку, вермішель із борошна вищого ґатунку, пастеризоване молоко у плівці жирністю 2,5 %, житньо-пшеничний хліб, яйця категорії С1, тушку курячу, мінеральну воду без газу, вершкове масло жирністю 72,5 %. Окрім того, до списку входять антисептики та дезінфекційні засоби, одно­разові протиепідемічні засоби – маски, бахіли тощо.

Щороку по церкві. Чому горять дерев’яні храми на Прикарпатті

Та, за словами Сергія Васильченка, регулювання цін на товари – це не вихід з ситуації, а лише популізм. олія

«Це не ринкові методи економіки, – каже економіст. – Якщо поставити ціну за гречку 10 грн і сказати, що вона не може коштувати більше, то гречка просто зникне з полиць магазинів. Тоді виникне чорний ринок. Для того, щоб ціни на ринку були низькими, виробникам треба давати дотації. Але наш бюджет не передбачає ніякої компенсації».

Дірку залатають

Отже, прогнози на майбутнє поки що невтішні. Державі доведеться справлятися з дефіцитом бюджету в умовах світової кризи. А це означає продовження інфляції.

«Голова Нацбанку пояснює, що 80 % боргу ми маємо покрити за рахунок облігацій державної позики. Це приблизно 240 млрд із заборгованих 300 млрд, – пояснює Сергій Васильченко. – За прогнозами, продати зможуть лише дві третини, бо іноземні інвестори уже не грають на нашому ринку. Це означає, що десь 80-100 млрд грн наш бюджет буде фінансувати за рахунок друку грошей».

Тож, за прогнозами, наступного року ціни зростуть десь на 6 %, говорить економіст. Також впаде курс гривні, зростатиме комуналка. Залишається сподіватися на краще спланований проєкт бюджету на 2021 рік і швидше закінчення коронакризи. А між тим – не розмітати з полиць гречку або цукор. Воно не врятує ні від коронавірусу, ні від подорожчання.

Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні