Категорія

Погляд

Категорія

В Україні скоро буде ще одна партія. Про це заявив на прес-конференції голова Івано-Франківської обласної громадської організації «Поклик нації» Тарас Боднар. Він задекларував намір найближчим часом створити на базі громадської організації вагому політичну силу. Каже, що для цього в них уже є однодумці у двох третинах регіонів України.

Налаштовуючись в дорогу до США, вже в Києві, треба забути про такі слова, як «бомба», «тероризм», «негр». Останніх можна називати тільки афроамериканцями. Ці слова всіма мовами звучать однаково, казали нам, їх розуміють скрізь. І чи ти говориш жартома, чи серйозно, ніхто з’ясовувати не буде.

Отець Андрій вже близько десяти років служить в Італії. Він народився й виріс у Тисмениці, в Івано-Франківську закінчив Теологічну академію. У 2000 році поїхав до Риму на навчання, там закінчив Папський Східний Інститут. Зараз він є священиком греко-католицької громади у Болоньї та щодня стикається з проблемами українських заробітчан.

Першотравневий парад 1986 року. Чорнобиль вже вибухнув, але у Івано-Франківську ще ніхто нічого не знає. Радіаційне сонце та веселі обличчя…

В Україні майже ніхто не працює на результат. Переважна більшість балдіє від процесу. Власне, від самої тільки перспективи досягнення результату. Перспектива стає самодостатньою. Декого це дратує, але такою вже є традиція. І нічого із цим не поробиш. Один знайомий історик припустив, що байдужість до результатів якось пов’язана з особливостями розвитку наших земель. Що постійні нашестя кочовиків знищували результати багаторічної праці, і врешті-решт люди просто збайдужіли до всіх результатів. Особливо до позитивних, адже найбільше розчаровує втрата позитивного результату.

Пане прем’єре, дивно чути після святкування півстолітнього ювілею виходу людини у космос і тої ролі, яку відіграла Україна в його освоєнні, пропозицію…

Час від часу ця давня історія знову вилазить на перші шпальти таблоїдів. Історія про інопланетян, космічний корабель яких в ніч на 2 липня 1947 року гепнувся біля ранчо Фостера, де орендар Брейзел пас вівці. Цього разу історію згадали у зв’язку із розсекреченим звітом агента ФБР, який підтверджує факт катастрофи «тарілки». Ентузіасти радіють, скептики, як і пасує скептикам, знизують плечима. Зрештою, це вже настільки класична історія, що вона починає нагадувати штучні веселощі навколо старовинного анекдоту, контекст і прикол якого майже забуті. А, між тим, віра в інопланетян вартує окремої розмови.

Свої останні два альбоми – «РеФорматЦія-2» і «РеФорматЦія-2.2» гурт «Танок на майдані Конго» випустив у 2008 році. До речі, перший із тих альбомів вийшов компакт-диском, а другий став першою в Україні мережевою (інтернетною) платівкою. Минулими вихідними група «ТНМК» презентували у Києві пісні з найновішого альбому – «С. П. А. М».

«Ви можете сто життів блукати цим світом, але вам не стомити Аллаха», — писав арабський поет на світанку Халіфату. Абсолют не відає про занепад сил і ніколи не втрачає бадьорості. Це варто пам’ятати тим, хто вперто просуває себе на чоло епохи. Перед величчю Творця всі людські потуги бути великими виглядають доволі смішно. Але такою вже є людська натура — будувати Вавилонські вежі з будь-чого. Навіть з піску.

Минулого тижня в Івано-Франківську перебувала група експертів Ради Європи (РЄ). Про мету візиту, про результати й наслідки — у розмові з Ігорем Панчишиним, начальником відділу охорони культурної спадщини міськвиконкому та куратором проекту від Івано-Франківська.

Роман Вірастюк – знакова для Прикарпаття людина, відомий спортсмен та управлінець. Нещодавно «Репортер» дізнався, що він вирішив звільнитися з управління спорту Івано-Франківської ОДА, де успішно пропрацював понад п’ять років.

Квітень щедрий на дати і ювілеї. Вже почалися святкування п’ятидесятиріччя першого польоту людини в космос. Інший, «чорний ювілей» – 25 років Чорнобиля – чекає на нас в кінці місяця. А за гагарінською датою причаїлася майже віковина катастрофи «Титаніка» – 99 років. Хоча часу відтоді пройшло немало, а історія ця все ще залишається актуальною. Й не лише завдяки чотирьом знаменитим кінофільмам.

Минулого тижня телешоу «Підйом» у рамках марафону бадьорих ранків докочувало до Івано-Франківська. Біля універмагу «Прикарпаття» зібралось чимало народу — аби набратись позитиву та подивитись на відомого шоумена Сергія Притулу. Побачене побаченим, а більше про себе він розповів «Репортеру».

Міфи бувають різними. Деякі міфи дуже цінні і корисні. Їх зберігають у хрестоматіях, плекають у збірниках казок і легенд. Але про такі міфи цього разу мови не буде. Цього разу мова йтиме про міфи недалекого минулого, які себе не виправдали. Їх тепер намагаються не згадувати, але навіть з простого переліку таких міфів-невдах можна зробити певні висновки.

Сам себе запитую: чого це мене раптом так зачепили останні події у Лівії? Напевне тому, що колись, у дитинстві, знову й знову читав-перечитував казки «Тисяча і одної ночі». Тому, мабуть, що назва «Магриб» і досі звучить у моїй уяві як прелюдія до магічної музики дервішів. Тепер я годинами продивляюся в Інтернеті картознімки лівійської пустелі, відшукуючи ті об’єкти, назви яких постійно присутні у повідомленнях інформаційних агентств і блогерів.