Надія Шегда Виставкова зала Івано-Франківського художнього музею гостинно запрошує на виставку «Барви нашого краю» Віктора Семеняка, яку відкрито у малому залі.
Наталя Білик У понеділок, 24 листопада, в Івано-Франківському обласному академічному музично-драматичному театрі був аншлаг. З гастролями у нас побували відомі актори Київського театру ім. І. Франка, тобто, як каже сам Султан Сулейман (Анатолій Хостікоєв), Театральна компанія зі «скромною назвою» «Бенюк і Хостікоєв». Разом з Наталкою Сумською на сцені нашого театру актори «переспівали» класику.
Надія Шегда Кажуть, що життя — це танець. Не погодитесь? Скільки треба подолати кордонів, щоби зробити перший крок, зуміти відчути партнера, зуміти прожити отих всьго лише п’ять хвилин, але в одному ритмі, в однім звучанні, в одному танці…
Надія Шегда Хто не знає Сергія Леонова? А «Руру»? Він з нею уже два роки. Небагато, звісно. Але, якщо зважити на те, що їх у нього було ого-го… «Перкалаба», «Хвиля», «Округ», «Магія»…А ще у Сергія є коліжанка, яка зачарувала його, коли хлопцеві виповнилось 13, — і вперто не відпускає зі своїх обіймів аж досьогодні. До речі, зараз це дуже чітко, визначено і, ЩО найголовніше — взаємно. Про такий вибір кажуть: раз і назавжди. Але були часи, коли тривали пошуки, а тому з’являлися різні спокуси. Проте прийшло розуміння — і Сергійко втямив, що найкраще, найбільше і найбажаніше (а у фінанасовому плані зокрема), до нього приходило завдяки тому, що поруч була вона — ГІТАРА.Їх семеро. Грають етно, фольк-рок, клубний рок і панк, поєднуючи абсолютно різні стилі легко і вдало. А вдається така компіляція завдяки тому, що за плечима чималий досвід. Щодо інтенсивності: мають хлопці нестримну ненаситність народжувати все нові і нові тексти. Ця парафія виключно Леона і Хоттаба. Щодо стереотипів: хлопці успішно руйнують вже наче й звичне тавро: Музика — значить повсякчас, до…, під час, чи, принаймні, після виступу обов’язково п’яненький. Як розповів лідер музичної формації, хлопці нічого не п’ють, не курять, жодних допінгів не вживають, але… їх несе. Серед гуртів, які заявили про себе два роки тому, за кількістю виданих альбомів вони рекордсмени («Рура», «Моя любов», Бджілка Майя»). «Гвинт» — ось вам секрет і назва четвертого альбому у стилі панк-рок, над яким уже працюють запальні і драйвові рурівці. Та це згодом.А напередодні зйомки кліпу «Рури», що знаменуватиме водночас і презентацію третього альбому «Бджілка Майя» (в п’ятницю, 15?го у «Химері») — дещо із рурівського життя від Сергія Леонова.
Надія Шегда У четвер, 6 листопада, у Франківській, «Химері» гостювали головний редактор незалежного культурологічного часопису «Ї» та Ірина Магдиш, співредактор часопису. Багато цікавого і корисного прозвучало з їхніх уст, зокрема з царини сучукрліту та видавничої справи на теренах Галичини.
Надія Шегда З 6 по 9 листопада в Івано-Франківську гостював Київський академічний театр оперети, якому в цьому році виповнилось, як і нашому обласному музично-драматичному, 70.
Надія Шегда Слухала рок, а співає оперу… не часто таке зустрінеш…Дитинство за кулісами — під час концертів відомого музиканта, а для Ірини Житинської — батька, Тараса Житинського, виховання на рок-музиці, навчання по класу скрипки. Далі — вокальне віділення Київської Академії музики ім. П.?Чайковського, участь у багатьох концертах та фестивалях в Україні та за її межами, дипломи лауреата всеукраїнських та міжнародних конкурсів («Нові імена України», «Мистецтво ХХІ століття», «Конкурс молодих співаків ім. А.?Солов’яненка») — ось такий, здавалось би, нецілеспрямований до оперного п’єдесталу шлях вивів Ірину саме на оперну сцену. Хоча, як зізналася дівчина, вона мріяла бути поп-зіркою. Та згодом доля повела її іншим шляхом.
Іван Бондарев В попередніх статтях на тему івано-франківських пам’ятників, ми вже дали їх історію часів Польщі та Австро-Угорщини. Сьогодні — про пам’ятники радянських часів.
Надія Шегда Їх хочеться слухати, на них цікаво дивитися. Зріла концептуальна лірика, справжній андеґраунд. Колоритне звучання, та й, зрештою, історичний образ, що так чи інак, а все ж переосмислений. А переосмислення певного образу історії, як знаємо, рівнозначне її творенню. Щоби творити осмислюючи, за плечима треба щось мати, чи не так? Що? Де? І як?В ексклюзивному інтерв’ю для читачів газети «Репортер» лідер музичного гурту «Пропала Грамота» з Кам’янця-Подільського Павло Нечитайло поділився роздумами про укрсучшоу-біз і поєднання в ньому різних сучасних та й не дуже течій; розповів про авторський жанр — ПОДІЛЬСЬКИЙ ФУНДАМЕНТАЛ, який поєднує елементи фольку, фанку, року, хопу, афробіту; про те ЯК впродовж десяти років «Пропала грамота» не змогла зійти з дистанції; про те, чи вдається йому протистояти тій деструкції, яка закладена у його прізвищі, і все ж бути обізнаним з літературою та історією, і навіть про геть особисте й те, що «не для всіх» — «божественну наречену», яка полонила козацьке серце сучасного Нечитайла.
Надія Шегда Справжність, а найголовніше відвертість — це те, що нам конче потрібно. А якщо й з гумором і по?українськи, то це те, що неодмінно матиме попит, тим паче, коли йдеться про українську пісню, під яку можна потанцювати, разом із музикантами поспівати, гайнувши у доволі?таки спресовану в часі півторагодинну подорож і «горою крутою», і пошуками вчительки у мікрорайоні дитинства, і зустрітися з «Оленями», і навіть з улюбленим «Сосюрою». Усе це було 26 жовтня в Івано-Франківську у коктейль-клубі «Кіліманджаро».
Роман Фабрика Не один раз за тривалу працю в репортерстві довелося чути, а в останні роки й читати про галицьких караїмів, про цей зникаючий етнос в Галичі. І не тільки. Бо наскільки мені відомо — караїми ще проживають у Литві, в Криму. Звідки і коли появилися-поселилися вони у Галичі?
Надія Шегда Перший в Україні будинок художника був зведений в Івано-Франківську різьбярем з Косівщини Миколою Кіщуком. Такого будинку, який був спроектований спеціально для художників, не було тоді ще навіть у Києві. Згідно з прийнятим рішенням на засіданні Союзу художників СРСР були виділені кошти — і будівля була здана в експлуатацію. Частина приміщень — творчі майстерні, інша частина — виробничі. Сьогодні деякі з них (зрозуміло з яких причин) здаються в оренду. Проте нині, як і тоді, оселя спілчан (а їх зараз 84) знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 53.
Надія Шегда Минуле залишається у спогадах, допоки люди живі. А щоби діти, онуки і правнуки могли дізнатися, якими були їхні діди, побачити хоча б окрайчик своєї батьківщини у минулому, то у мандрівку їх повести може хіба що збережена картина чи листівка. Є люди, які збирають старовинні листівки і таким чином забезпечують нерозривну єдність поколінь.
Наш кор. У п’ятницю,17 жовтня, режисер, шеф-редактор журналу «Український тиждень», Юрій Макаров у кінотеатрі «Люм’єр» демонстрував власноруч відібрані короткометражні фільми. Презентація відбулася у рамках промо-туру журналу «Український тиждень».
Євгенія Ступ`як За останні декілька років в Україні здійснено майже 3000 розкрадань різного роду цінностей, які належать до категорії культурної спадщини. Цей бізнес є одним з найприбутковіших у світі, а оскільки в нашій державі немає єдиного реєстру музейних фондів, тобто невідомо, скільки і де знаходиться реальних державних цінностей на мільярди доларів, у музеях немає сигналізації або вона вже давно застаріла, що, по суті, одне і теж, а у держави немає грошей на збереження і охорону культурної спадщини, то маємо те, що маємо. За роки незалежності в Україні викрали картину Караваджо «Взяття Христа під варту», полотно Іллі Рєпіна «Український пейзаж», шаблю Богдана Хмельницького, подаровану йому польським королем, прижиттєве видання книги Миколи Коперника «Про обертання небесних сфер», роботи Марії Примаченко і Тетяни Яблонської. А маленькі сільські і районні музеї грабують майже щодня. Не обійшлося без втрати цінного експонату й у Івано-Франківському краєзнавчому музеї — у травні цього року звідти зникла бронзова статуетка 12 століття у вигляді знаку зодіака «Водолій».