Протягом останнього місяця у соцмережах та в приватних розмовах звучить нова лякалка – мовляв, Івано-Франківськ заполонили мігранти з Індії. І таке чують не лише на Прикарпатті. Висловлювався на цю тему і міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, який спочатку заявляв про те, що він проти мігрантів, а потім – що тут «вчасно зупинилися» й не поширили цю риторику.
Звідки походить ця інформація і чи є тут рука росії – розбирався «Репортер».
Реальні люди та фейкові акаунти
Картинки й відео, згенеровані штучним інтелектом, на тему «індусів у Франківську» поширюються у всіх соцмережах. У ТікТок на цю тему переважає саме мультимедійний контент. Здебільшого, це відео, які демонструють мешканців Індії у традиційному одязі, яких начебто зустрічають на вокзалах або які гуляють вулицями різних міст України.
Найчастіше це поширюють анонімні акаунти, які й спеціалізуються на відео, згенерованих ШІ, на таку тематику. Хоч канали й україномовні, їхні політичні погляди з контенту не можна зрозуміти. Ще більше відео такого типу – на російськомовних акаунтах. Навіть у пошуку найбільше рекомендованих запитів саме російською. До речі, в топі запитів – «индусы Ивано-Франковск».
Чимало схожих фейкових відео поширили й українські новинні пабліки сумнівної якості, наприклад, «Новини Львова». Зокрема, відео про те, як «індуси перуть одяг у річці в Івано-Франківську». Це відео стало особливо популярним і розійшлося у багатьох соцмережах і месенджерах. Як пізніше писало видання «StopFake», відео справжнє, але зняте на річці Періяр в Індії, а не на Бистриці. До того ж – дворічної давності.
Читайте: Давайте перевіримо. Автобус за євро, впізнайте пораненого – де вам брешуть
Коментарі під такими постами – переважно російською мовою, від акаунтів, які не поширюють власні відео, лише займаються перепостами, тобто схожі на ботів –і розкручують цю тему навмисно.
Хоч поряд з тим, є коментарі й від реальних українців.
У Telegram-каналах картина схожа. Неправдиві відео, фото та новинні повідомлення на тему «індусів в Україні» переважно поширюють анонімні пабліки, які часто використовують хайпування і новини без перевірки. Зокрема, це «Івано-Франківськ 24/7», «Труха Івано-Франківськ», «Чесний з Івано-Франківська» тощо. Там найчастіше публікують відео, де нібито громадяни Індії розважаються на вулицях прикарпатських міст.
В Instagram новини та відео на цю тему теж поширюють канали з сумнівною репутацією. Наприклад, анонімний «Х… Івано-Франківськ», який обіцяє новини про «темну сторону міста». Під такими відео уже більше коментарів від реальних акаунтів. Поширюють ці відео і цілком реальні блогери з великою кількістю підписників, наприклад, франківка Мія Дем’янчук.
В Youtube інформацію про індійців у Франківську поширюють все ті ж акаунти, які мають сторінки у більшості соцмереж. Транслюють її і блогери у відео-шортс. Наприклад, канал «Ехо України». До речі, канал створений 24 березня 2026 року. Ще один канал – «UA Instinct/ Онлайн можливості» – транслює відео того ж самого блогера на ті самі теми. Його створили 23 вересня 2025 року.
Інформацію про «засилля мігрантів» поширюють і телеканали, які називають себе незалежними, а насправді подають суб’єктивну й заангажовану інформацію, засновану на маніпуляціях. Наприклад, «PTV UA», «Апостроф TV», «Україна сьогодні» тощо. Основні меседжі, які вони просувають, – майбутнє України тепер в іноземцях зі сходу, мігранти загрожують безпеці українців, приїжджі – неохайні, некультурні тощо.
Дезінформація на болючі теми
Як пояснює журналістка-аналітикиня ГО «Інтерньюз Україна» Дзвенислава Щерба, зараз експерти дійсно фіксують чимало фейків на тему мігрантів в Україні, й Івано-Франківськ тут не єдиний. Зокрема, зустрічається дуже багато мультимедійних елементів, згенерованих ШІ.
Дійсно, росія розганяє таку велику інформаційну кампанію в Україні, – каже Дзвенислава Щерба. – Тут видно апелювання до емоцій: мовляв, українська нація зникне, бо буде заміщення українців. З іншого боку, ці наративи часто використовують апелювання до війни. Наприклад, що українські чоловіки гинуть на фронті, а до України масово прибувають мігранти, які й будуть заселяти цю територію.
Мета цього схожа до інших російських кампаній з дезінформації – посилювати розкол суспільства, ксенофобні настрої, недовіру до влади. Й зосередити суспільство на альтернативній «загрозі», відвертаючи його увагу від справжнього агресора та окупанта.
Як ідеться у звіті Центру протидії дезінформації, просування деструктивних наративів має чіткі ознаки скоординованої зовнішньої інформаційної кампанії. Спеціалісти Центру зафіксували, що більшість маніпулятивної інформації активно та синхронно тиражується мережами, які безпосередньо пов’язані з 85 головним центром спеціальної служби головного управління генерального штабу зс рф.
До інформаційної кампанії на системній основі додатково залучаються ресурси, афілійовані з обвинуваченим у державній зраді колишнім народним депутатом України віктором медведчуком. Ці майданчики активно використовуються для ретрансляції та підтримки деструктивних наративів, – йдеться у звіті.
Високу вірусність інформаційної кампанії забезпечує використання контенту, згенерованого ШІ. Особливо це видно у соцмережі TikTok.
Під час аналізу зафіксовано системне поширення відео, які ретранслюють ключові деструктивні наративи, – кажуть у Центрі протидії дезінформації. – Такий підхід дозволяє організаторам інформаційної кампанії максимально автоматизувати, пришвидшити та здешевити процес виробництва деструктивного контенту. Специфіка алгоритмів платформ у поєднанні з масованою генерацією синтетичного відео забезпечує швидке охоплення великої аудиторії та створює ілюзію тотального домінування антимігрантських і ксенофобських настроїв у суспільстві.
За словами Дзвенислави Щерби, росія завжди використовує болючі теми в українському суспільстві для того, щоб зруйнувати єдність між українцями і насадити свої наративи.
У суспільстві є певна втома від війни, мобілізація залишається сенситивною темою. І такі вкиди були вже доволі давно, – говорить Дзвенислава Щерба. – Крім того, цією темою легко маніпулювати, тому що в ній не одразу видно російський слід, на відміну від дезінформації на тему релігії та історії. Часто тут навпаки використовується нібито патріотична риторика.
Що насправді з міграцією на Прикарпатті
У Державній міграційній службі стверджують: з 2021 року іноземців в Україні поменшало вчетверо: 48 тисяч людей проти 189 тисяч до повномашстабної війни. Як повідомили «Репортеру» в Західному міжрегіональному управлінні Державної міграційної служби, станом на 1 травня 2026 року на території Івано-Франківської області посвідки на тимчасове проживання в Україні мають 881 іноземних громадян. Найбільше з Індії – 193. На другому місці Польща – 104 громадяни. Далі йде Туреччина (57), Молдова (46), Італія (41), Азербайджан (36), росія (35).
З них тимчасові посвідки з дозволом на працевлаштування мають 225 іноземців, у зв’язку із навчанням – 213.
Щоб отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні, іноземні громадяни повинні подати до Державної міграційної служби документи: паспорт або документ, що посвідчує особу без громадянства; переклад на українську мову сторінки паспорта з особистими даними; копію рішення про надання дозволу на імміграцію; документ, що підтверджує сплату адміністративного збору; документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
За період з 1 липня по 31 грудня 2025 року на Прикарпаття за порушення міграційного законодавства притягнули до адмінвідповідальності 45 іноземців.
Зокрема, за такими статтями:
- Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію;
- Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї;
- Порушення порядку перетинання державного кордону України;
- Порушення порядку в’їзду до прикордонної смуги, району або провадження в них робіт.
Фейки, спрямовані на молодь
Як пояснює Дзвенислава Щерба, хоч це й не помітно з першого погляду, в таких дезінформаційних наративах присутні й антиєвропейські настрої. Адже часто там звучить порівняння з країнами Євросоюзу, які, мовляв, страждають від великої кількості мігрантів. Часто наводяться одиночні приклади злочинів, вчинених мігрантами у країнах ЄС – їх подають як масове і неминуче явище.
Часто з’являються коментарі, зокрема від ботів, про те, що «нам не потрібна така Європа» тощо, – каже аналітикиня. – Це створює такий євроскептицистський ізоляціоністський дискурс, що Україна має бути закритою країною, не зважати на підтримку західних партнерів, які допомагають нам вистояти. Та якщо подивитися на країни-члени ЄС, то там російська агентура так само використовує тему мігрантів, зокрема, у Польщі, Німеччині, Австрії.
Особливо це працює у контексті молоді, яка теж заражається ксенофобними поглядами. Це вже видно на електоральних настроях у Польщі, каже Дзвенислава Щерба. Там молоді люди часто підтримували праві партії, відомі своєю антимігрантською риторикою.
Наприклад, партія «Конфедерація» поширювала повідомлення, що мігранти масово заполоняють Польщу. Навіть створювалися патрулі, зокрема з молодих людей, – пояснює Дзвенислава Щерба. – Ми можемо говорити, що молодь, споживаючи ці новини, сама починає так мислити. І якщо ми говоримо про подальшу європейську інтеграцію України, це може мати негативний вплив у майбутньому.
Молодим людям, які споживають новини з соцмереж, Дзвенислава Щерба радить у першу чергу довіряти перевіреним медіа. Наприклад, тим, які входять до «білого списку» Інституту масової інформації. Ці медіа мають акаунти майже у всіх соцмережах.
Особливо зараз варто звертати увагу на відео, візуальний контент. Саме в контексті мігрантів було багато відео, згенерованих штучним інтелектом, – каже аналітикиня. – І моя порада – не сприймати все за чисту монету. Те, що публікують у тіктоці псевдоексперти, не є правдою. Такого багато і це ще раз доводить, що треба перевіряти інформацію та споживати новини у перевірених джерелах, бо зараз буває важко правду від брехні.
Зараз відрізнити діпфейки стало важче, адже вони вдосконалюються і виглядають більш достовірно. Деякі соцмережі, наприклад Facebook та Instagram, маркують контент, згенерований ШІ, але от у TikTok такої функції немає. У всякому разі, якщо є сумніви, можна звертатися на сайти таких організацій як «Гвара медіа», «Вокс Україна», «StopFake» тощо. І навіть, якщо на відео навіть є логотип відомого сайту чи телеканалу, – не полінйтеся зайти на сайт чи офіційні сторінки цього медіа у соцмережах і перевірити, чи дійсно у них є такий контент.
А головне, якщо інформація здається дивною, викликає сильну емоційну реакцію й не підтверджена фактами, точно варто засумніватися.
Авторка: Ольга Романська
