У Франківську планують встановлювати модульні бетонні укриття у місцях, де під час повітряних тривог перебуває багато людей. До кінця 2026 року місто хоче встановити перші 10 таких споруд. Паралельно запускають програму співфінансування ремонту укриттів у підвалах багатоповерхівок. Як це все має працювати і що про це думають містяни – у матеріалі.
10 нових укриттів
18 вересня Івано-Франківська міська рада ухвалила рішення про встановлення модульних укриттів на території громади. Ще раніше появу таких укриттів анонсував міський голова Руслан Марцінків, він же і вніс це питання на розгляд сесії.
Отож, що наразі відомо. Бетонні укриття таки мають з’явитися на вулицях Франківська. Але скільки, де, за якою ціною, хто за них відповідатиме – ще вирішуватиме міськвиконком.
Як пояснив на сесії доповідач з цього питання, заступник міського голови Руслан Гайда, укриття будуть ставити в місцях скупчення людей. І серед таких локацій він назвав великі торгові центри, центральний ринок, пошту. За тим самим принципом хочуть визначати локації у мікрорайонах.
Що саме встановлюватимуть?
Як зазначив Гайда, Франківськ орієнтується на бетонні укриття з двома входами, освітленням і лавочками. Каже, що фахівці вивчали досвід Дніпропетровської та Запорізької областей. І так, там люди користуються такими укриттями, оскільки обстріли там щоденні.
Вартість таких споруд дуже різниться. Як розповів Гайда, є укриття на 5 людей, а є і на 100. Відповідно ціна коливається від 500 тисяч до 10 мільйонів. Франківськ же приглядається до укриттів на 20 або 40-50 людей. Вартість таких – від 2 до 5 млн грн.
Окремо призначать і відповідального за їхній стан, аби ці місця банально не перетворилися на притулки для безхатьків чи громадські туалети. Найбільш імовірний варіант – їх передадуть на баланс якогось з комунальних підприємств, якого саме – визначать теж пізніше.
Кілька днів потому в ефірі радіо “Західний полюс” Руслан Марцінків додав трохи більше конкретики. Він заявив, що до кінця року в місті поставлять 10 бетонних укриттів біля великих зупинок громадського транспорту. Робитимуть це у два етапи – спочатку п’ять, потім ще п’ять.
Також він додав, що, крім бетонних модулів, місто планує до кінця року відкрити велике укриття на вулиці Ребета.
Читайте: У Франківську будують перше соціальне житло для ВПО – на яких умовах та за чиї гроші
За словами Марцінківа, це буде протирадіаційне укриття з доступністю для людей з інвалідністю. Його облаштовують у межах проєкту ЄС з будівництва багатоповерхівок для внутрішньо переміщених людей. Користуватися ним зможуть мешканці всього мікрорайону.
Як це роблять інші
Бетонні модульні укриття в українських містах почали встановлювати ще у 2022 році. Найчастіше їх розміщували біля зупинок та інших місць, де збирається багато людей і немає достатньої кількості підземних укриттів.
Першим цей формат почав використовувати Харків. У серпні 2022 року там визначили перші 25 найбільш завантажених транспортних локацій для встановлення монолітних залізобетонних укриттів поруч із зупинками. Орієнтувалися на ізраїльський досвід протиуламкових споруд.
Тоді в Україні ще не було державного стандарту для таких конструкцій. Тому місто самостійно визначало підходи до їх встановлення та випробування.
У Миколаєві перше залізобетонне мобільне укриття з’явилося у вересні 2022 року. Його встановили у Корабельному районі, на зупинці, де під час обстрілу в липні загинули восьмеро людей. Споруда важила близько 70 тонн і мала подвійне армування. Її профінансували приватні донори. Протягом 2023–2025 років мережу таких укриттів у Миколаєві розширювали за бюджетні та донорські кошти.
У Херсоні перше встановили після деокупації — 9 січня 2023 року в центрі міста. Згодом туди привезли ще три подібні блоки. Вони розраховані на 10-25 людей.
У 2022 році модульні укриття з’явилися і в Тернополі. У листопаді там встановили перші два – на зупинках громадського транспорту на вулицях Бродівській і Руській. Споруди виготовляли місцеві виробники. Кожна була розрахована на 20 сидячих місць.
У Дніпрі до модульних укриттів підійшли масштабніше. У 2022-2023 роках місто встановило 58 модульних конструкцій. У 2023 році там змонтували 101 укриття, у 2024-му — ще 87, а у 2025 році додали 15.
Дніпро використовує сертифіковані збірні залізобетонні модулі, які зварюють безпосередньо на місці. Залежно від кількості секцій вони можуть вміщувати від п’яти до 150 людей.
В Одесі за 2023–2025 роки встановили 24 первинні мобільні споруди. Вісім із них закупили заклади освіти, де не було власних підвальних приміщень. Це дозволило повернути дітей до очного або змішаного навчання.
А от у Києві з реалізацією виникли певні труднощі. У 2025 році там заявляли про намір встановити близько 500 мобільних укриттів. Однак до кінця року фактично було лише одне – у Деснянському районі. У 2026 році додалося ще кілька.
Гроші на підвали
18 вересня на тій же сесії депутати також затвердили програму фінансування найпростіших укриттів у багатоквартирних будинках Івано-Франківської громади.
Вона розрахована на 2026-2028 роки. Місто оплачуватиме 80% вартості робіт, а мешканці – 20%.
Максимальна сума робіт для одного будинку – 500 тисяч гривень. Тобто до 400 тисяч може дати міський бюджет, а ще щонайменше 100 тисяч мають внести люди.
Участь можуть брати ОСББ, житлово-будівельні та обслуговуючі кооперативи, будинки з приватними управителями, гуртожитки та багатоповерхівки.
Серед основних вимог – робоче й резервне освітлення, вентиляція, тверда підлога, місця для сидіння або лежання, запас питної води, санвузол та вогнегасники. Проходи мають бути вільними від мотлоху.
Якщо там немає централізованої каналізації, то мають бути спеціальні ємності для нечистот.
Читайте: Поліція перевірить укриття на Залізничній, де поселились безхатьки
За технічної можливості укриття повинно мати щонайменше два входи або виходи. Один із них мають адаптувати для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп. Якщо зробити це неможливо через конструкцію будинку, потрібне технічне обґрунтування.
За програмою можна ремонтувати входи та виходи, сходи, поручні й пандуси, встановлювати металеві двері, дашки та покажчики.
Також дозволені ремонт підлоги, гідроізоляція, водовідведення, встановлення дренажних насосів, заміна електропроводки, монтаж освітлення та захисних автоматів.
Окремо передбачені роботи з вентиляцією, водопостачанням і каналізацією, облаштування санвузлів, місць для питної води. Можна ремонтувати стіни та стелі, робити антигрибкову обробку, купувати лавки, стільці, вогнегасники, таблички та інші засоби навігації.
Щоб отримати гроші, мешканцям спочатку треба провести збори співвласників і погодити участь у програмі.
Читайте: З ремонтами не спішать. Що з укриттями на Прикарпатті
Далі – оформити протокол зборів, підготувати технічний план підвалу або цокольного поверху, зробити фотографії його нинішнього стану та підтвердити форму управління будинком.
Після цього уповноважений представник подає заяву на ім’я міського голови разом із пакетом документів через Центр надання адміністративних послуг.
Мер також пояснював, чому мешканців вирішили залучити до фінансування. Раніше місто облаштовувало укриття без внесків жителів і нерідко ставалося так, що приміщення захаращувались або майно шкодили. А так – якщо люди вкладуть в укриття свої гроші, то вже точно будуть доглядати.
Авторка: Євгенія Ступ’як
