Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк виступає за впровадження у шкільній програмі політінформації на зразок тієї, що була за радянських часів.За повідомленням прес?служби Голови ВР України, Арсеній Яценюк під час виступу на науково?практичній конференції «Забезпечення реалізації державної політики щодо розвитку освіти в Івано-Франківській області», що проходила у вівторок в Івано-Франківську, виступив за присутність у шкільній програмі навчального курсу з державної ідеології. За його словами, «це має бути системна освіта дитини, яка повинна дати учневі розуміння того, що таке політична нація, конституційний устрій, що таке українська мова, правова держава та громадянське суспільство».Посібником для учителів «політінформації», на думку Арсенія Яценюка, має бути інформаційний бюлетень, підготовлений Міністерством освіти і науки України. У ньому, переконаний Голова Верховної Ради України, має міститися інформація про те, що відбулося за тиждень в Україні і світі, а також оцінка цих подій з боку держави.Кореспонденти «Репортера» запитали українських політиків та політологів:• 1. Чи потрібно повернути в шкільну програму такий предмет, як політінформація? Хто повинен її проводити?• 2. Чи повинна бути єдина загальнодержавна концепція такого політінформування?
1. Політінформація не була предметом. Це був виховний захід і проводив його класний керівник. Здається, якщо знайомити дітей з подіями, що відбуваються в державі та світі, то це варто, бо звідки вони будуть знати. Інша справа, чи це має бути політінформація, чи щось інше, але це вже питання організації роботи. І це, здається, більш потрібно сьогодні: запровадження в шкільну програму і курсу правознавства, можливо, і пропедевтичного курсу, і навіть курсу з дев’ятого по випускний клас. І це, здається, більш важливо.
2. В умовах гарантованого Конституцією плюралізму в державі єдину концепцію, певно, робити неможливо. Будуть різні позиції з цього приводу. Але не бачу проблем, щоб висвітлювалась державницька точка зору в інтерпретації тих подій, що відбуваються в Україні та світі.
Михайло Стула, перший секретар Івано-Франківського обкому Компартії України:
1. Думаю, що потрібно проводити обов’язково. Але виникає питання, хто буде проводити і в якому ідеологічному напрямі. Якщо будуть проводити так, як планується (уроки Степана Бандери, чи ще якісь подібні), то думаю, що не так повинно бути. Діти повинні володіти інформацією про політичну ситуацію в Україні. Колись проводили класні керівники. Зараз треба запрошувати представників всіх політичних сил, громадськість, в тому числі й науковців.
2. Єдиної концепції не може бути. Якщо буде єдина концепція, значить буде утиск демократії. Треба, щоб діти привертали більше уваги до засобів масової інформації, читали газети, дивилися радіо, телебачення, щоб могли аналізувати, де правда, а де неправда.
Євген Золотарьов, член політради партії «Вільних демократів»:
1. Я як колишній політінформатор (був ним у класі) маю сказати, що це абсолютно неефективний метод інформування школярів про поточні події, бо діти не сприймають офіційну інформацію. Це щось подібне до уроків патріотизму. Але можу сказати, що це неефективний метод інформування, це річ неморальна, неефективна, навіть шкідлива, бо такі почуття, як любов до батьківщини і громадянська позиція, а саме це мають виховувати на цих уроках, вони будуть сприйматись дітьми як канцелярські речі.
2. Єдина концепція повинна бути. Але політінформування має стосуватись уроків суспільствознавства. У школі є невеличкий курс професійного права, загального права і безумовно це інформування має бути більш-менш уніфіковане, тобто стосуватися має всіх викладачів суспільних дисциплін. До них мають бути доведені основні параметри такого політінформування.
Зіновій Шкутяк, народний депутат України:
1. На превеликий жаль, я того дня не бачив, що мав на увазі і особисто що сказав Яценюк. Але взагалі інформацію, в тому числі політичного характеру, думаю, непогано, якщо люди одержують. Інша справа, щоб вона була правдива і достовірна. Школа крім того, що дає знання, ще й виховує. Думаю, що школа розбереться, хто має це робити.
2. Це не має бути абсолютно довільно, без сумніву. Я не маю розказувати, що люди повинні доводити, але якщо таке рішення буде прийняте, то якийсь регламент має бути.
