Моя бабця, донька станиславівського кантора, ніколи не вчилася в українській школі. Її тато вважав, що українську вона знає з дому, що вона є її первинною, базовою системою світосприйняття і мислення, це вона вже і так має назавжди, що власне крізь це веретено буде проходити все те, що може бути з такою одною людиною у такому одному світі
У ранньому дитинстві я сформулював для себе такий давньогрецький постулат – все (тоді я ще і думав, і говорив, і писав не все, бо все – це то, на що тепер кажуть завжди, а всьо) є не так, як виглядає
У другій чверті п’ятого класу середньої школи я – грубась із хронічною пневмонію з астматичним компонентом – невідомо чому вписався у секцію легкої атлетики. Став займатися бігом на середні дистанції – від 300 метрів до 1500
В той час, коли ми зустрілися, я принципово не вживав алкоголю. Правду кажучи, було страшенно прикро, бо це було у Вахау, найкращій виноградній і винній землі Австрії. Над Дунаєм, над яким у трохи іншому місці і він прожив все своє життя
Тепер я вже знаю, що бути добрим кимось може бути однаково кайфово і мучівно. Знаю, що багато добрих художників таке саме, тільки навиворіт, могли би запитати у багатьох добрих письменників. Навіть знаю, що кайф і муки можуть бути синонімічними, а ще знаю, що для когось мук не існує взагалі так само, як для інших кайфу.
Один наш приятель з Варшави, варшав’як у кількох поколіннях, є великим фахівцем з історії і антропології. Найбільше він цікавиться якраз історією та історією способів життя Варшави. А ширше – так званою міською історією. Їдучи сюди, на Східну Галичину, до колишнього Станиславова, він – як то водиться серед освічених людей – переглянув багато розвідок про наші міста і урбанну культуру
Подейкують, що під погану музику добре спати неможливо. Ті, хто побачив чудові сни, періодично прокидаючись і помічаючи певні зміни в дії «НепрОстих», отримали неповторний досвід.
Стосовно колишніх міжнаціональних, міжетнічних, міжрелігійних відносин у наших краях сказано останнім часом достатньо, щоби для ті, хто цього хоче, могли прийняти таку оцінку історії і таку власну моральну позицію щодо них, яка б відповідала власним уподобанням і переконанням.
Думаючи про минуле, про те, що було і що хто робив, все бракує того сновидського матеріалу, який дозволив би більш-менш повно відтворити тогочасне тло, на якому все відбувалося. Без цього тла ні реалістичний спогад, ні оцінки минулих вчинків не можуть бути достатньо промовистими
В ніч з 24 на 25 вересня в рамках фестивалю Гогольfest відбудеться прем’єра всеношної опери “НепрОсті” за твором Тараса Прохаська.
Що повезуть з Форуму видавців у своїх книжкових торбах франківські книготворці Роман Малиновський, Василь Карп’юк і на що рекомендує звернути увагу Христина Михайлюк та Мірек Боднар, Тарас Прохасько та Володимир Єшкілєв.
Коли я був дитиною, і дерева були великими (але їх було значно менше), то страшенно ненавидів тютюновий дим.