Традиційно у грудні «Репортер» починає підбивати підсумки року. На цей раз вирішили почати з так званих зашкварів. Тобто згадати про події, вчинки та висловлювання, через які Івано-Франківщину згадували не зовсім у позитивному контексті.
Чесно кажучи, таких назбиралося чимало, тож розповідаємо про найгучніші.
Скандальні довибори
За якою подією точно спостерігала вся країна, так це за довиборами народного депутата на 87 окрузі. І хоч вибори відбулися там наприкінці березня, переможця визначили аж у червні. Тобто ця епопея тривала щонайменше два місяці.
За мандат народного депутата боролися Василь Вірастюк – кандидат від «Слуги народу», відомий стронгмен, та Олександр Шевченко – керівник гірськолижного курорту «Буковель», який претендував на крісло нардепа від партії «За майбутнє». І обидва не здавалися, аж допоки крапку в цих перипетіях не поставила Велика палата Верховного суду.
Спершу почав буксувати підрахунок голосів. Тричі змінювали голову окружної виборчої комісії та замінили 13 її членів. На 14 дільницях перераховували голоси – через неналежне маркування пакетів з виборчою документацією і пошкодження пакунків. На двох дільницях ОВК визнала голосування недійсним, бо під час перерахунку забракло 147 бюлетенів за Олександра Шевченка. А на п’яти дільницях, де нібито перемагав Шевченко, результати голосування скасували.
До теми: Василь Вірастюк і Олександр Шевченко стали людьми тижня у «Репортері»
Окрім того, роботу ОВК блокували повідомлення про начебто мінування приміщення, озброєні спецпризначенці та група нардепів від «Слуги народу» на чолі з Миколою Тищенком, який плутав Прикарпаття з Закарпаттям.
Вляпався в цю історію і президент Зеленський, який вирішив затягнути Вірастюка в парламент через Zoom. Під час відеодзвінка він нібито вирішив розпитати Василя Вірастюка про ситуацію з коронавірусом у лікарні в Надвірній. Але ж і дурню зрозуміло, що це була неприхована агітація.
В результаті Вірастюк таки став нардепом, обійшовши Шевченка на 749 голосів. Але складав присягу під крики депутатів від опозиційних фракцій «Ганьба!». Ну, що є, то є.
Героїчний порятунок шерпа
Цю історію, мабуть, пам’ятатимуть довго. Адже вчителька географії, яка підкорила Еверест і героїчно врятувала шерпа заслуговує щонайменше на медаль. Звісно, ми іронізуємо, але не згадати про Христину Мохнацьку просто не можна. Бо ж скандал довкола її персони тривав кілька тижнів.
Правду кажучи, навіть серед карпатських альпіністів репутація у Христини Мохнацької давно була так собі. Ну, не люблять у горах піарників і збирачів сумнівних рекордів. А тут Христина задніх не пасла – і «Кобзаря» на горі Арарат декламувала, і стала першою жінкою, що найшвидше зійшла на вершину найвищого вулкана світу Охос-дель-Саладо (6891 м), але це не точно.
У будь-якому разі Мохнацька могла стати прикладом для наслідування, але після історії з Еверестом про її досягнення не згадують навіть палкі прихильники.
До теми: Христина Мохнацька – людина тижня за версією “Репортера”
А історія така. Христина Мохнацька вирішила зійти на найвищу вершину планети – Еверест (8848 м) та заявила, що збирається йти на гору без кисню. На черговий рекорд зібрала зі спонсорів, за її словами, 114 тисяч доларів та на початку квітня поїхала до Непалу. Потім була акліматизація та пробні сходження. І от 1 червня на Facebook-сторінці франківського Університету Короля Данила з’являється повідомлення: «Викладачка університету Христя Мохнацька здійснила успішне сходження на Еверест».
Після цього розгорівся скандал, бо відомі й авторитетні альпіністи звинуватили франківку у брехні. Спершу вона погрожувала їм судом, а згодом таки визнала, що до Евересту не дійшла. Мовляв, коли до вершини залишалося 10-15 метрів, то вирішила пожертвувати славою, аби врятувати свого шерпа, який через стан здоров’я не міг йти разом з нею.
Згодом усі відфотошоплені світлини, які вона публікувала як доказ свого сходження, та відео, де два її здивовані шерпи намагалися щось там підтвердити, зі сторінки Мохнацької зникли. Ну, не вдалося.
І знову про цінності
Те, що у Франківську відчайдушно боряться за збереження традиційних християнських цінностей, ні для кого вже не новина, але цьогоріч просто було свято інфоприводів.
Почнемо із радника міського голови Івано-Франківська Назарія Кішака з питань безпеки та правопорядку, який на своїй Facebook-сторінці закликав «почистити всі московські монастирі» та почав поширювати це у місцевих групах. Там йшлося про те, що потрібно консолідувати ветеранів і добровольців, аби побороти п’яту колону.
До теми: Церквою керує агресор. Як радник мера Франківська «розпалив релігійну ворожнечу»
Купа люду в коментарях підтримала ініціативу. Натомість УПЦ (московського патріархату) звернулася до поліції через розпалення релігійної ворожнечі.
Відзначились і депутати Івано-Франківської міської ради. Вони здійняли крик довкола уроків християнської етики. Їх обурило, що Міносвіти не включило предмет до переліку обов’язкових навчальних програм. А це, на їхню думку, може сприяти втраті незалежності.
«Натомість включено предмети прогендерного спрямування, які несуть загрозу моральності учнів, суперечать сімейним цінностям та загрожують інституту сім’ї», – йшлося у зверненні.
Взагалі на Прикарпатті так переймаються інститутом сім’ї, що навіть хотіли вилучити з бібліотек 46 примірників коміксу «Принцеса + принцеса: довго і щасливо» новозеландської авторки Кейт О’Нілл. Проти книжки про стереотипи у людських стосунках виступили представники християнських спільнот і заступник голови обласного об’єднання «Просвіта» Михайло Січка. На їхню думку, книга «підриває інститут сім’ї в Україні», бо в коміксі вони розгледіли пропаганду одностатевих відносин.
Від книжок перейшли і до фільмів. Зокрема, з ініціативи депутата міськради від «Свободи», голови громадської організації «Християнський рух за життя» Ярослава Дубаса у Франківську зняли з прокату фільм жахів «Демонік». На думку Дубаса, фільм ображає релігійні почуття вірян і пропагує сатанізм.
До теми: Ярослав Дубас став людиною тижня за версією «Репортера»
А нещодавно Дубас просив депутатів Верховної Ради проаналізувати сценарій фільму «Мій юний принц» – на «присутність в ньому образ релігійних почуттів визнавців християнської віри, закликів до насилля, пропаганди аморального способу життя, інцесту».
Щодо буквально останніх подій, то міськрада підтримала звернення Ярослава Дубаса до Верховної Ради та Кабміну не ратифіковувати Стамбульську конвенцію. Мовляв, «Україна має ввійти в Європу з просімейним, християнським обличчям, захищати жінок та сім’ї». Але який це має стосунок до Стамбульської конвенції, знає, мабуть, лише Ярослав Дубас.
Мер каже
Ніде правди діти, відомий Франківськ і завдяки висловлюванням міського голови Руслана Марцінківа.
На початку року мер відзначився фразою «спливе сам», говорячи про молодого чоловіка, якого шукали у міському озері. Мовляв, задіяно надто багато служб для його пошуків, а «він покупався і пішов додому». Втім, коли тіло таки спливло, Марцінківу довелося перепросити за свої слова.
Також він нібито жартома пропонував запровадити «нову послугу на ратуші» і за 100 тис грн дозволяти займатися сексом на фоні панорами міста. Такий пост з’явився на сторінці мера у Facebook після того, як в мережу потрапило відео, де на оглядовому майданчику ратуші пара таки чимось подібним і розважалась.
Також 100 тис грн міський голова обіцяв першій жінці, яка завагітніє після вакцинації. Та коли жінки почали йому писати дати вакцинації і зачаття, то Марцінків дав задню і сказав, що то був жарт.
А от не жартував Руслан Марцінків, коли казав, що «родзинкою Франківська» мав стати шлюб у кабінеті міського голови або його заступників. За його словами, укласти шлюб у кабінеті мера вартує 10 000 грн, а в кабінеті когось із його заступників – 5 000. Нова послуга мала привабити туристів, але потім щось пішло не так, бо вже мовчать.
Читайте також: Руслан Марцінків: «Там, де є хороші речі, я завжди буду дякувати»
Також Марцінків оголошував «полювання на графітчиків», погрожував звільнити невакцинованих працівників виконкому та «доручав спостерігати, чи у секретаря міської ради Віктора Синишина не виростуть роги й копита від вакцинації». І всі ці заяви супроводжувалася бурхливими обговореннями в соцмережах. Що ж, любить Руслан Марцінків, як то кажуть, хайпувати. Тому й популярний.
