Недавно на території Палацу Потоцьких в Івано-Франківську завершили перший етап археологічних досліджень при прокладанні інженерних комунікацій.
Під час розкопок вдалося знайти понад 1000 артефактів та цікаві архітектурно-археологічні об’єкти, які доповнюють уявлення про минуле палацу й міста загалом. Дослідники кажуть, це лише 5% всього, що може приховувати тамтешня територія, пише Репортер.
Монети розкажуть історію
Протягом всієї осені 2024 року на території Палацу Потоцьких прокладали інженерні мережі для створення бізнес-інфраструктури в будівлі «А» для місцевих та релокованих підприємств. Ініціативу реалізують у межах проєкту «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів (SRER)», що впроваджується ПРООН та GIZ за підтримки проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA та фінансується урядом Німеччини.
Паралельно з тим архітектори й археологи комунального підприємства «Простір інноваційних креацій «Палац» та Київської охоронної служби Інституту археології НАН України відстежували можливі залишки минулого на підземному рівні території.
Археологічні дослідження на пам’ятковій території необхідні для з’ясування часу закладення, періодизації будівництва, функціонального, соціального та економічного розвитку, – розповідає завідувачка науково-дослідного відділу комунального підприємства Лариса Поліщук. – Цього року проводився археологічний нагляд за земляними роботами – дослідження при знятті пізніших нашарувань. Паралельно працюємо з літературою, намагаємось виявити нові джерела – писемні, іконографічні та картографічні. Наше завдання – розкрити будівельну історію комплексу, встановити культурні зв’язки з іншими регіонами Речі Посполитої, Австрійської імперії, українських земель та інших європейських країн, і археологія має нам в цьому допомогти.
Читайте: На Прикарпатті археологи знайшли нові артефакти: чому це важливо
Наукові пошуки проводили паралельно з роботами з прокладання мереж. Коли знаходили якісь об’єкти, що мають історичну цінність, зупиняли роботи, а за потреби корегували проєкт.
Наприклад, прокладали траншею під інженерну комунікацію і виявляли архітектурні об’єкти – мурування, цеглу. Тоді ми починали розчищати об’єкт, фіксувати, обмірювати, – розповідає аспірантка Національного університету «Львівська політехніка», архітекторка КП Анна Сербін. – Паралельно з цим ми виявляємо знахідки і їх локалізуємо. Якщо вони безпосередньо із земляного шару, то це дає довідкові підтвердження датування того чи іншого мурування чи культурного пласту. Наприклад, біля замкового муру в шарі ми виявили дві боратинки (мідні монети Речі Посполитої – авт.) 1660-х років. То ж зрозуміло, що не порушений пласт дозволяє датувати об’єкт часом використання цих монет у товарно-грошовій сфері.
Рів між замком і містом дійсно був
Основні знахідки, які вдалося розшукати археологам, – архітектурні. Всього вдалося виявити 14 об’єктів, важливих для розуміння історії палацу.
Вони належать до трьох типологічних груп: укріплення оборонного характеру, історичні комунікаційні мережі і елементи благоустрою території, – розповідає історик-кастеолог, науковий співробітник КП Зеновій Федунків. – Найцікавішим об’єктом є замковий мур. Про замок Потоцьких відомо лише за кількома згадками в історичних джерелах. Цьогорічні археологічні дослідження підтверджують його існування і схожість із подібного типу внутрішніми замками у Маріямполі, Богородчанах, Снятині.
Як розповідає дослідник, замковий мур досить добре зберігся під вузькою огорожею 19 століття. Коли видима огорожа Палацу має товщину 0,7 м, то сам мур на підземному рівні – 1,9-2 м. Підошва його залягає на глибину понад 3 м.
Частково мур був отинькований глиняним розчином, – каже Зеновій Федунків. – Споруджувалося укріплення поспіхом. Про це свідчить недбало тесане каміння і фрагменти битої цегли. Вражає розмах будівництва. Мур мав виконувати три функції: відгороджувати резиденцію власників від міста, обороняти у випадку військових конфліктів і відділяти замковий мур від рову, запобігаючи паводкам.
Також в товщі земляних пластів знайшли три види вимосток: дерев’яну, цегляну та бруковану. Найдавнішим дослідники вважають дерев’яний поміст, який, можливо, був старішим за сам палац.
А ще ми знайшли підтвердження існування палацового рову, ймовірно, заповненого водою, – додає Лариса Поліщук. – Про це свідчать стратиграфія стінок перед муром, з боку міста, а також фрагмент контрескарпу, виявлений навпроти господарського подвір’я. На проєктному плані реконструкції фортеці Станиславова 1743 року показано широку смугу між містом і палацово-замковим комплексом. Але підтвердження того, що рів був реалізований, досі не було.
Крім архітектурних об’єктів, науковці виявили понад 1000 індивідуальних знахідок, серед них 20 – особливо цінних. Це фрагменти керамічного посуду з різними орнаментами, емальовані кахлі з флористичними та антропоморфними мотивами, ґудзики від солдатських уніформ, гільзи від патронів, фрагменти люльок, амулети тощо. Втім, це лише маленька частка того, що приховують тутешні ґрунти.
Артефакти підуть у музей
Це перші археологічні дослідження на території франківського Палацу Потоцьких. Втім, вони є дуже важливими для розуміння історії всього міста, каже директор підприємства Володимир Гайдар.
До нашого часу більше дійшли об’єкти, які належать до шпитального періоду, – говорить Володимир Гайдар. – А палацова історія, коли цей комплекс був резиденцією власника міста, розташована в землі. На жаль, не маємо достовірної інформації з архівів, як виглядав палац. Встановити це можна тільки з археологічного матеріалу.
Тож у КП «Простір інноваційних креацій “Палац”» розроблена комплексна Цільова програма з археологічних досліджень, поки що – до 2028 року. В її рамках планують залучати гранти і проводити вже не наглядові археологічні дослідження, а повноцінні. Є надія, що наступного року частково це вже вдасться реалізувати.
Читайте: У колишній лікарні на Тарнавського УГКЦ відкриє реабілітаційний центр
Надалі знайдені артефакти зможуть доповнити майбутні музейні колекції на території Палацу Потоцьких.
Надалі у корпусі, де зараз розташовується Музей зброї, плануємо відкрити також Музей міста і археології, – каже Володимир Гайдар. – У ньому розмістимо вітрини з артефактами – як тими, що вже маємо, так і з майбутніми знахідками. Решта артефактів будуть оцифровані та зберігатимуться у фондосховищах Краєзнавчого музею. Звісно, виставлятимемо лише ті, які не потребують особливих умов зберігання.
Також на території палацу планують розташувати Музеї генеалогії родини Потоцьких, який буде у цифровому форматі, як і Музей зброї, який відкрили цьогоріч на День міста.
Потоцькі були магнатами, гетьмани Андрій Потоцький та його син Йосип навіть очолювали військо Речі Посполитої, – говорить Володимир Гайдар. – Цей палац був важливою резиденцією, сюди мали доступ лише поважні гості. Під час попередніх досліджень нам вдалося виявити залишки підземних ходів, що ведуть за межі комплексу – їх ще треба досліджувати. Це важливо не тільки для палацу – це зв’язок з містом і його історією.
Авторка: Ольга Романська
Цей матеріал створено «Репортером» в межах проєкту «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів» (SRER), що реалізується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Думки, висновки чи рекомендації, викладені в цьому матеріалі, належать авторам / -кам та упорядникам / -цям і не обов’язково відображають погляди уряду Німеччини, GIZ, ПРООН або інших агенцій ООН.
