Статті

Рибальство, теплиці та адаптація. Як у Калуші дружина загиблого військового створює реабілітаційний центр

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Величезна кількість військових зараз потребують реабілітації, й медзаклади намагаються перепрофілюватися на роботу з пораненими. Ідея створити такий центр для поранених побратимів була в офіцера Олега Перегуди ще до повномасштабної війни.

Втім, йому не судилося побачити готовий проєкт: у червні 2022 Перегуда загинув на Донеччині. Зараз його дружина Василина продовжує почату справу чоловіка, пише Репортер.

Реабілітаційний центр “4.5.0.”

Побачити майбутній реабілітаційний центр «4.5.0. Прикарпаття» Репортеру вдалося під час престуру, організованого регіональним відділенням Асоціації міст України.

Василина Перегуда

На галявині поблизу річки Лімниця – старий одноповерховий будинок, який капітально переробляють під потреби майбутнього проєкту. Як розповідає Василина Перегуда, усі відвідувачі кажуть, що це місце – особливе, тут відчувається якийсь душевний спокій. Тому подружжя ще три роки тому обрало стару будівлю водозабору «Хотінь», яка вже багато років не функціонувала.

Приміщення нам ідеально підійшло, чоловік сам вибрав це місце, – говорить Василина Перегуда. – Тут є все необхідне, щоб надати послуги з фізичного та психологічного відновлення. Спокійно, гарна територія, свіже повітря. Ми плануємо використовувати кожен клаптик землі за призначенням: розмітити сад, зробити спортивний майданчик, де будуть проводитися різні турніри, спортивні заходи. Хочемо розмістити вулики, будуть будинки для іпотерапії. Позаду є ставок для рибальства. У майбутньому, може, зробимо теплиці, щоб військові могли щось садити.

Читайте: Люди й гори. Як у Франківську ініціатива з адаптивним одягом для поранених переросла у проєкт з реабілітації «Петрос»

Олег Перегуда з дружиною Василиною

Олег Перегуда пішов воювати у 2014 році, в АТО/ООС перебував до 2016. Після повернення до цивільного життя зрозумів, як це – постійно відчувати на собі наслідки війни. Тоді загорівся проєктом реабілітаційного центру, але з початком повномасштабного вторгнення повернувся на фронт. Там був командиром роти 80 десантно-штурмової бригади. У червня 2022 року загинув на Донеччині, посмертно був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Василина Перегуда, Андрій Найда (голова Калуша), Ольга Лилак і Юлія Парцей

Після загибелі Олега втілювати ідею продовжили його дружина Василина, яка ще має фах реабілітолога, та племінниці Ольга Лилак та Юлія Парцей. А також інші члени громадської організації «Реабілітаційний центр ветеранів війни 4.5.0.» – переважно побратими Олега, більшість з яких зараз воює.

На території ділянки тече річка Лімниця

Недавно організація виграла грант від Українського ветеранського фонду – 1 млн грн. Гроші спрямують на інженерні роботи та комунікації у приміщенні. Загалом весь початковий кошторис проєкту – 16 млн грн, залишилось зібрати ще більш ніж половину.

Втім, якщо все піде добре, відкрити реабілітаційний центр планують уже цього літа.

Коли ми почали роботи, зрозуміли, що важливо диверсифікувати джерела, – пояснює Юлія Парцей, яка займається фінансовими питаннями проєкту. – Інколи беремо матеріали, що вже були у використанні. Працюємо з локальним бізнесом, робимо збори на банку, беремо участь у грантах. Дякуючи небайдужим, зараз маємо кошти. Але будемо раді будь-якій допомозі.

Пристосуватися до побуту

У центрі «4.5.0. Прикарпаття» планують надавати послуги з фізичної та психологічної реабілітації, а також допомогти ветеранам адаптуватися до цивільного життя.

Зараз уже багато роботи зробили, але багато ще попереду. Ми закінчили демонтаж старого даху, встановили новий, підвели комунікації, зараз доробляємо електрику. Вирівняли територію, зробили нову огорожу, – показує Василина Перегуда. – Крім ремонту, нині шукаємо команду для надання реабілітаційних послуг, психолога. Ми відкриті до співпраці, потрібна й фінансова допомога. Можливо, бізнес може локально допомогти будівельними матеріалами.

Територія реабілітаційного центру – 2,5 га, будівля має 280 м кв. Будинок перебуває у комунальній власності, Перегуди підписали договір оренди з міською радою на 25 років.

Проєкт розробляли Василина з Олегом

Планують, що, крім засновниць, які займатимуться організаційними питаннями, тут буде команда з шести спеціалістів: реабілітологи, психолог, можливо, військовий капелан.

Читайте: «Вперше побачив гори». Як у Франківську поранених військових лікують духовно і фізично

Серце нашого комплексу – це великий реабілітаційний зал, – розповідає Василина Перегуда. – Там стоятиме модульне реабілітаційне обладнання, а також можна буде проводити різні соціальні івенти, розмістити на стіні мультимедіа, навчати наших ветеранів. Також буде масажний кабінет і кабінет психолога. Буде кухня-їдальня, яка ще й виконуватиме роль кабінету для персоналу, щоб проводити наради. А також – ерготерапевтична кухня для військових з пошкодженнями верхніх кінцівок, щоб вони могли пристосуватися до побуту і відновити втрачені навички. І, звісно, інклюзивний санвузол.

Поки що у реабілітаційному центрі «4.5.0. Прикарпаття» немає можливості розміщувати поранених бійців на ніч, тож послуги з відновлення надаватимуть амбулаторно. Якщо будуть пацієнти здалеку – обіцяють допомогти з проживанням. А в майбутньому планують працювати над цілодобовим реабілітаційним центром.

Нове відділення вмістить більше

Зараз у Калуші два медзаклади надають послуги з реабілітації: міська поліклініка та Калуська районна лікарня. Втім, лише у лікарні є стаціонар для тих, хто потребує фізичного відновлення.

Загалом у Калуській районній лікарні пройшли реабілітацію вже понад 1200 військових – а крім того, немало цивільних. Відділення відкрили у 2022 році. Тут є 35 ліжок, де пацієнти можуть перебувати стаціонарно. Ще близько 20 реабілітують в амбулаторному режимі.

У відділенні лікарні є сучасна техніка

Надалі плануємо розширювати відділення реабілітації, збільшувати кількість ліжко-місць, бо є потреба. Люди стоять у черзі, щоб до нас потрапити. У міністерстві охорони здоров’я вимагають збільшити відділення до 60 ліжок, – розповідає тимчасовий виконувач обов’язків директора лікарні Ярослав Мороз. – Бо тут лікуються не лише військові, а й хворі з інших відділів, які потребують реабілітації: пацієнти, що перенесли інсульт, спінальні хворі та інші.

Термін, закладений на один цикл реабілітації, згідно з Програмою медичних гарантій, – 14-21 день. Втім, є можливість проходити курс повторно.

При важких травмах – таких, як черепно-мозкові, ампутація, гострий інсульт – реабілітацію можна проводити вісім разів на рік, – каже завідувач відділення медичної реабілітації та фізичної терапії Михайло Гладенький. – Якщо хворий з ампутацією, то може перебувати у нас понад два місяці. Співпрацюємо з підприємствами, які приїжджають до нас і роблять протезування. А ми займаємось допротезною та післяпротезною підготовкою.

Михайло Гладенький

Працювати з пацієнтами, які отримали протези, у лікарні почали з вересня 2023 року. З того часу восьмеро пацієнтів з ампутаціями отримали протези.

Все ж, як розповідають у лікарні, не вистачає кваліфікованих спеціалістів, тож чекають тих, хто має відповідну спеціалізацію. Але найбільше бракує місця, тож зараз розпочинають проєкт з розширення. Оновлене відділення реабілітації планують відкрити в іншій будівлі, неподалік лікарні. Площа – 2 тис кв м.

З проєктом допомагає благодійна організація «Move Ukraine», а також міська рада та Івано-Франківська ОВА. Вартість проєкту – приблизно 52 млн грн.

Там мають бути більші реабілітаційні зали, краща інфраструктура, – каже Ярослав Мороз. – З пацієнтами працюватимуть різні спеціалісти, психологи, але у більшому масштабі, ніж зараз. Щоб, якщо до нас скеруватимуть пацієнтів з великих реабілітаційних центрів, наприклад, у Львові, то це вже була остання точка, після нас – тільки відновлення у власному домі.

Авторка: Ольга Романська

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.