У суботу, 28 червня, у пам’ять загиблого військового та музиканта гурту “КораЛЛі” Андрія Чепіля у Франківську відбувся “ЧеФест”. На ньому виступили франківські, закарпатські, рівненські й київські музиканти. Крім того, люди танцювали “Гуцулку”, тягнули ріпку, а також, поклавши руки одне одному на боки, рухалися ланцюжком і співали “Рок-н-рол для черепах”.
Було людно, гучно й весело. Як двом людям продали одну трембіту за 112 тисяч грн та як наприкінці аукціоніст зійшов зі сцени лише в трусах, бачив Репортер.
Таке не кожному вдасться
Фестиваль відбувся вже вдруге — до річниці загибелі Андрія Чепіля.
Після вторгнення Андрій був мобілізований до війська. Спершу воював кулеметником на Харківщині, біля Ізюма та Куп’янська. Згодом перевівся до 47 окремої механізованої бригади «Маґура».
Мав позивний «Кріс». Був головним сержантом взводу, командиром бойової машини, виконував обов’язки командира взводу.
Андрій Чепіль загинув 28 червня поблизу села Роботине на Запорізькому напрямку ще з трьома побратимами – під час штурму ворожої позиції.
Мишко Адамчак, фронтмен гурту “КораЛЛі”, організатор фестивалю, каже, минулого року не знали, чи буде можливість провести захід ще раз.
Тоді ми ще не розуміли, чи буде в мене та кількох наших співорганізаторів, які прямо зараз перебувають на військовій службі, можливість виділити час, щоб організувати цю подію. Але попри всі перешкоди, ми намагаємося робити все можливе, щоб зберігати пам’ять про нашого музичного та військового побратима Андрія, – говорить Мишко.
Батько Андрія Ігор Чепіль каже, коли організовували перший фест, то про другий наперед не загадували.
Буквально місяць тому, коли Мишко зміг приїхати з передової, він сказав: “Друзі, може, ми б організували фестиваль удруге?” – каже Ігор Чепіль. – Сьогоднішнє наповнення фестивалю показує те, що наш Андрій за 29 років прожив таке життя, що не кожному вдасться.
Йдіть – жийте то житє
Фестиваль провели в Палаці Потоцьких. Його відкривав оркестр Нацгвардії. Організатори виступили з вітальним словом, після чого на екрані продемонстрували відео – спогад про Андрія Чепіля.
Дружина Андрія, організаторка фестивалю Дана Чепіль каже, що її чоловік усе бачить і чує.
Учора я відчинила вікно і дивилася на небо. Бо останній подарунок від Андрія була така маленька брошка і там напис: “Шукай мене серед зірок”. Тож дивлюся вчора на небо і шукаю, яка ж зірка найясніша. Знайшла й кажу: “От завтра буде ще один фестиваль, про який ти мріяв”, – говорить Дана Чепіль. – Не скупіться своїх грошей сьогодні, тому що лоти дуже круті. І набувайтеся! Йдіть – жийте то житє! Як би сказав Андрій, ніц собі не жєлуй, бо вйо – дощу нині не буде!
Для гостей виступали Хорея Козацька, Rock-H, Ot Vinta, а також КораЛЛі.
На фестиваль приїхали музичні команди, які нам близькі по духу. Ми з ними вже понад десятиліття перетинаємось регулярно на різних фестах, заходах, опенейрах, а останні роки – навіть на фронті. Тому, хто мав би виступати під час музичної програми фестивалю, ніяких сумнів не було, – каже Мишко Адамчак.
Під гучну музику КораЛЛів люди танцювали “Гуцулку”, дивилися на посвяту франківських чоловіків в опришки, а також слухали “Пісня поміж нас” Івасюка у виконанні Дани Чепіль і Мишка Адамчака.
Опісля виступив Rock-H зі Закарпаття. Через певні обставини двоє учасників гурту не змогли приїхати, тож без жодної репетиції їх замінили франківці. Соліст “рокашів” Віктор Янцо сказав: “То є справжні професіонали!”
Останніми виступали Ot Vinta. Під їхню пісню “Ріпка” публіка посідала на землю та, імітуючи витягування ріпу, співала: “Мучилися, мучилися цілий день, а ріпка сидить, як пень”.
Завершили фестиваль ті самі Ot Vinta – “Червоною рутою”.
Читайте: У Крилосі показали «професії» давнього Галича (ФОТО)
ЧЕсть
Ще однією подією фестивалю стало відкриття муралу в пам’ять Андрія Чепіля. Це – шеврон із зображенням трембітаря посеред гір. Ініціювали його створення друзі й рідні військового.
Це така увіковічнена пам’ятка про Андрія. Тобто це є трембітар посеред лісу, смерічок. Це гори – там, де він себе найвпевненіше, найвільніше почував, – говорить Дана Чепіль.
Відповідальним за створення муралу був художник і музикант Ярема Стецик. Як пояснює митець, мурал створений у техніці сграфіто – різьба в штукатурці.
Коли з’явився цей шеврон, то я просто побачив, що він прямо в штукатурці буде дуже добре читатися. Техніка складна. І якщо були б складніші елементи, то він би просто не читався. Але в нас якраз був такий локальний, зрозумілий, кайфовий шеврон, тому ми так зразу залюбки взялися за це діло, – розповідає Ярема Стецик.
Над створенням муралу працювали приблизно тиждень.
Було залучено багато людей, кожен робив тоді, коли йому було в кайф. Насправді більшість з них – не професійні художники. І я теж не є непрофесійним різьбярем штукатурки. Але, власне, у цій техніці ми всі вже стали професіоналами, – говорить Стецик.
За його словами, мурал у публічному місці у такій техніці у Франківську створили вперше.
Подібних робіт є декілька, але вони просто переважно або в закладах, або десь так, що до них немає прямого доступу, – каже Ярема Стецик.
Дві власниці однієї трембіти
Окрім запальних танців і гучної музики, на фестивалі провели аукціон. Адже захід мав і благодійну мету – зібрати щонайбільше грошей на ЗСУ.
Серед лотів були картини, значок-магніт “Донбас”, прапор і годинник Ot Vinta, гільза, футболки тощо.
Що б я не тримав сьогодні в руках – це те, що потім буде вбивати росіян. Тому неважливо, що я продаю. Важливо, що ви купуєте, – говорив зі сцени аукціоніст Олександр.
Один з лотів надав для аукціону побратим Андрія Ігор. Це номер будинку, який був однією з військових позицій.
Читайте: У Франківську Андрій Кропивницький після важкого поранення вчить літати на дронах (ВІДЕО)
Номер будинку був 47. Так само як бригада, в якій служив Андрій. Тоді це неабияк мене підбадьорило. Я пішов з позиції брудний, втомлений, але радісний, – говорить військовий. – Я його зняв, а мій друг, уродженець Маріуполя, залив його в епоксидну смолу – і таким чином увіковічнив. Щоб він зберігся таким, яким я його виніс з позиції. На жаль, від неї, окрім цього знака, нічого не лишилося. Та головне, що ми вийшли всі живі, здорові й з таким пам’ятним атрибутом.
Щоб продати його за більшу суму, військовий зробив на сцені 47 відтискань від підлоги. Цей лот за 38 тисяч придбав його побратим Орест.
Аукціон тривав упродовж усього фестивалю. Проте головним лотом була одна з трембіт, на якій грав Андрій Чепіль. Минулого року за таку вторгували 55 тис грн. Цьогоріч трембіту просто фізично розділили між двома переможницями й продали вдвічі дорожче – за 112 тисяч. Разом з новими власницями трембіти військовий Ігор заспівав “Многая літа”.
Читайте: Дерев’яні сумки з гуцульським колоритом і смоднянським шармом роблять Ходани у «GonTa»
Але трембіта не стала останнім лотом фестивалю. Адже наприкінці заходу аукціоніст Олександр продав актору Івану Бліндару свій в’язаний кардиган, плаття й шорти, що були під ним. І зі словами: “Нічого, у мене там є ще одні” пішов зі сцени в трусах.
Помста за Андрія
Задонатити на ЗСУ можна було не лише на аукціоні, а й на більшості локацій фестивалю. Зокрема, на виставці артефактів з війни або ж на ярмарку, де охочі могли і задонатити, і щось придбати.
Люди самі дзвонили, питалися, чи можна долучитися до ярмарку, чи можна якось допомогти для проведення фестивалю. Дуже привітні, дуже відгукуються. І все, що ви бачите, це виключно з ініціатив франківців, які самі погодилися бути представниками й допомагати. Тобто бути тим одним цілим для “ЧеФесту”, для нашої України, – говорить Дана Чепіль.
Окрім франківців, до ярмарку долучились і львів’яни. Зокрема, представники благодійного фонду “Ейпріл”. Минулого року вони приїжджали на фестиваль як гості. Цьогоріч же привезли з собою дрони.
Керівник і засновник благодійного фонду “Ейпріл” Юрій Танасійчук каже, дуже давно знайомий з гуртом КораЛЛі.
Уся їхня творчість – це така наша інтелектуальна й емоційна віддушина. І творчість Андрія дотепер такою є. Тому ми другий рік тут, бо дуже важливе розуміння пам’яті. Якщо ми її не збережемо, то все – людина й всі її добрі справи зникають. А ми тут за те, щоб добрі справи примножувались, – говорить Юрій.
Минулого року близькі Андрія Чепіля організували великий збір “Помста за Андрія”. Їм вдалося зібрати понад 2 мільйони 300 тисяч. Фонд же перетворив ці гроші на дрони.
Ми зробили 100 потужних дронів і передали їх 10 бригадам на різних напрямках, аби ця пам’ять і помста за Андрія вдарила по сволоті вздовж усієї лінії фронту. Це було більше символічно, але ми хотіли, щоб воно мало прикладний ефект, тому обирали операторів і бригади, з якими маємо прямий зв’язок, – говорить Юрій Танасійчук.
Разом з дронами фонд привіз на фестиваль і мистецькі вироби. Над їх створенням працювала майстриня з вишивки, соломоплетіння і виробів з кукурудзи Ася Виховська.
Одна з представлених сьогодні робіт була створена весною. Вона називається «Розстріляна весна». Ви можете тут побачити, що вона присвячена хлопцям, які загинули. Вони відлітають, як птахи в небо, а їхні рідні, побратими, сім’ї, наречена, яка не дочекалася свого коханого, залишаються, – говорить майстриня.
Минулого року на “ЧеФесті” вдалося зібрати понад 400 тисяч грн. Тож цьогоріч організатори поставили більшу ціль – 500 тисяч.
Авторка: Мирослава Надкернична
Comments are closed.