У селі Смодна, неподалік Косова, Ілона й Тарас Ходани розвивають свій бренд «GonTa» і роблять дерев’яні сумки, прикраси і посуд.
Їхні вироби – гарний приклад, як поєднується традиція і сучасність, пише Репортер.
«Зроби мені килим на сумці»
Гонта – це традиційні дощечки, якими покривали будівлі, церкви. Тобто це щось таке дуже традиційне, надійне, довговічне. Тому, кажуть Ходани, коли настав момент думати про назву, то саме ця природно “зайшла” в їхню майстерню.
Бо насправді сумки – це теж про традицію, і про те, що триватиме в часі, – вважає Ілона Ходан. – А ще про надійність та захист.
«GonTa» народилась у 2016 році. До того Тарас робив дерев’яні метелики-краватки. А ідею робити сумки підкинула знайома – сказала, що це було б класно.
Тарас спершу не сприйняв це серйозно, але почав думати, щось малювати, ескізувати і десь через пів року-рік з’явились перші чотири дерев’яні сумки і сам бренд.
До речі, нині одна з тих сумок є у дружини, інша – у знайомої. Також Тарас зробив чоловічу дерев’яну сумку і подарував батькові, з нею він ходить на свята. А ще одну жіночу віддав для батькового музею.
Нині це вже повноцінне масштабніше виробництво, яке має свій склад і невеличкий шоурум. А 20 % з прибутку йде на ЗСУ.
«GonTa» як починалася з традиційної гуцульської різьби, так і зараз вона залишається основою.
Гасло нашої майстерні – традиція і новизна, – пояснює Ілона Ходан. – Тобто, воно все переплітається одне в друге з великою вдячністю тому традиційному ґрунту. Але хочеться ще щось вибудувати таке трохи інакше, трохи десь кучеряве, трохи десь рівне. І будується, і робиться.
Читайте також: Череси, букурійки, тобівки. Як Юрій Порох у Косові робить гуцульські аксесуари
На сумках, до прикладу, є навіть килимові орнаменти. Тарас розказує, що це ідея дружини. Ілона – головний мотиватор, натхненник і критик.
Якось прийшла і каже: «Зроби мені килим на сумці», – посміхається Тарас Ходан. – Який килим, воно ж дрібненьке? Довго просила. Потім кудись поїхала, приїхала – а сумка з килимом була вже готова.
Насправді ми в цьому ростемо, це дуже органічне для нас, – каже Ілона Ходан. – Ми ці килими бачили з дитинства на стінах чи на підлозі у баби. Це то, що нас об’єднує. Я можу про це говорити довго, бо це моя любов.
За словами Тараса Ходана, вони єдині в Україні роблять дерев’яні різьблені сумки такого типу.
До теми: Косівський майстер Марко Луканюк робить авторські бартки з плетеними руків’ями (ФОТО, ВІДЕО)
У нас є історія про чоловіка з Пакистану, – розповідає Ілона. – Він час від часу залишав нам реакції в Інстаграмі, ми з ним спілкувалися. Одного дня він скидає фотографію дерев’яної сумки. Видно, що це не ручна різьба, а лазером вигравіровано. І пише нам: «Подивіться, я зробив сумку». А там наш орнамент повністю скопійований. Ми йому відписуємо, що ви скопіювали нашу роботу. А він відповів: «Так, бо вона красива». І ми такі: «Ну, в принципі, так».
Що влізає у дерев’яну сумочку?
Сумки у «GonTa» є чотирьох форм – кругла, прямокутна велика, прямокутна маленька і трапецевидна. Найпопулярніша – кругла.
Вона досить містка, – каже Ілона. – У неї поміщається телефон, квадратний гаманець, ключі, дрібнички з косметики, серветки, засоби гігієни. Ну, туди не поміщається ще електронна книга. Можливо, ми над цим будемо працювати й вдосконалювати, бо час від часу є запити й на таке.
У Ілони багато їхніх сумок і вона часто їх носить, каже, бо це зручно, практично та завжди привертає увагу.
Наша цільова аудиторія – це українки. Це свої, – говорить Тарас Ходан.
Я можу ще так сказати, що це подруга, сестра, мама, колега, кохана, тобто це та людина, якій хочеться залишити враження після себе, – додає Ілона Ходан. – Бо от вона буде дивитись на цю сумочку і думати: «О, це мені подарувала моя близька чи мій близький». І це працює, це про емоцію. У нас часто військові замовляють своїм дружинам і потім дружини постять це десь в Instagram або пишуть в особисті, наскільки вони вражені.
Тарас використовує для своїх робіт переважно вільху, бо це дерево найбільш практичне, легке, гарно обробляється і тонується. Також у «GonTa» роблять сумки з явора, черешні та горіха. Дерево там міцніше, але й вага більша.
Ще сумки «GonTa» особливі й тим, що від початку створення бренду й досі один узір робить батько Тараса – Богдан Ходан. Він відомий різьбяр, заслужений майстер народної творчості. Тому цей бренд – це ще й про родину, сім’ю, тепло.
У тата це виходить надзвичайно красиво, – говорить Тарас. – Різьбить він дуже акуратно, повільно і гарно.
Я деколи проходжу поруч і бачу, як він сидить у майстерні. Грає радіо, а він медитативно різьбить, – розказує Ілона. – Милуєшся, настільки щемко і правдиво це виглядає. Він у нас ще такий харизматичний, з білою борідкою. Тато набирає найбільше переглядів і реакцій у соцмережах. А коли ще під час роботи приходить його улюблений кіт, то взагалі.
А ще у «GonTa» є дуже активна операційна директорка – собака Адель. Ходани жартують, що це вічний двигун їхнього бренду й абсолютно нічого не відбувається в майстерні без неї.
«GonTa» годує «Gastro Gonta»
Крім сумок, «GonTa» робить дуже мінімалістичні, надзвичайно наближені до природи прикраси – сережки, кулони, перстені.
Ілона розказує, що от, носить срібний перстень, та коли бере дерев’яний – на пальці зовсім інше відчуття.
Воно таке живе, тепле, тобі хочеться його носити, – розповідає вона. – У нас є перстень із мореного дуба, і там Тарас так виготовляє, що залишає частину текстури. Вона дуже тактильна. Я ці перстені називаю антистресовими. У мене, наприклад, воно вже й затерлося, бо я постійно, коли ходжу і щось собі думаю, то гладжу його.
Робити прикраси Тарас почав у пандемію. Часу тоді було багато, продажів мало, в Україні та світі усе завмерло, а він без роботи сидіти не може.
А ще з чотири роки тому у «GonTa» з’явилася ще одна лінійка – «Gastro Gonta». Це, кажуть Ходани, не про гроші. Адже на ній вони практично не заробляють, а навпаки – вкладають. Це більше для душі.
Мені дуже подобається наш посуд, тому що там немає різьблення, – посміхається Тарас. – Він практичний, якісний і з цільної деревини. Мало хто в Україні робить посуд з цільної деревини.
Тут і миски, тарілки, салатниці дуже цікавих форм, кольорів, текстури. Усе від найменших до найбільших розмірів. Це щось схоже з косівською керамікою – як купите щось одне, то одразу захочеться мати цілий набір. Так точно й з «Gastro Gonta».
Посуд має німецьке сертифіковане покриття, яке дає стійку плівку, безпечне для контакту з їжею. Таким ще покривають дитячі іграшки. У такому посуді можна подавати і гаряче, супи, салати, десерти.
Також у цій лінійці є свічники, вази, ложки та виделки. Усе надзвичайно просте. Але тим якось і захоплює, і закохує.
Авторка: Світлана Лелик
