Не втішати і не брехати. Франківський психолог – про те, як говорити з дітьми про війну

В останні тижні не тільки дорослі, але й діти зіткнулися з новою реальністю, коли окупанти повномасштабно вторглися на територію України.

В ефірі радіо “Західний полюс” психолог Ігор Огданський розповів, як говорити з дітьми про війну, пише Репортер.

За словами психолога, дуже важливо – не брехати дитині, а говорити правду. Потрібно пояснити ситуацію тими словами, які необхідні, залежно від віку дитини.

“Дуже важливо уникати двох крайнощів у розмові з дітьми, – пояснює Ігор Огданський. – Перша – сильних емоцій, друга – не говорити нічого. З дітьми важливо говорити, але не втішати і не говорити їм неправду. Бо брехня порушить довіру. Ми не знецінюємо почуттів, не кажемо “все буде добре”, не просимо заспокоїтися. Якщо хочеш – плач. Хочеш кричати – кричи”.

Всю правду розповідати не треба, краще обмежити кількість негативних деталей. Головне – розповісти факт.

“Можна сказати: “Я так налякався. А ти так стійко витримувала це. Тобі теж було страшно?” – каже психолог. – Пропонувати поговорити про те, що відбулося, допомагає не вгадувати. Бо дорослий може думати: раз зі мною таке, то з дитиною так само”.

Тим, кому доводиться спілкуватися з дітьми, які приїхали з регіонів, де ведуться бойові дії, психолог радить спочатку включити малого співрозмовника в дію. Наприклад, дати потримати щось, попросити провести кудись.

За словами Ігоря Огданського, якщо після пережитого дитині сняться нічні жахи, – це нормально. Потрібно пояснити дитині, що так працює психіка.

Читайте: Навчання під час війни. Як у Франківську працює «янгольський» центр (ФОТО)

А от запитання “як ти себе почуваєш?” краще не ставити, коли небезпека ще триває. Це стосується і дорослих.

“В умовах першої психологічної допомоги це запитання недоречне, – каже психолог. – Тому що є така реакція дисоціація – відсторонення. Коли людина відкладає на потім свої емоції й переживання. У той момент, коли є ця необхідність діяти, не потрібно звертати людину до її емоцій. Потім, через деякий час, вже в безпеці, в іншому місці, там можна питати: “як ти себе почуваєш?”