Вже традиційно щотижня «Репортер» публікує прості й доступні рецепти, аби з нами було не лише цікаво, але й смачно. Готуємо страву з кулінарного блогу франківчанки Ольги Мончук – «Кулінарні варіації вар’ятки».
За традицією на початку опису приготування, наводжу оригінальний рецепт: “20 дека масла розтерти із 20 деками цукру, 2 жовтками, 8 яйцями і 20 деками змелених мікдалів. Коли маса гладка додати цитринової шкірки, ложочку цинамину, 20 дека тертої булки або 20 дека булки намоченої в молоці і добре витисненої, в кінці склянку сухих вишень (конфітюри без соку). Вимішати і спечи як звичайно”.
Під час випікання цього торта я дотримувалася оригінальної рецептури, хоча й не обійшлося без незначних коректив. Мигдаль я замінила грецькими горіхами, а вишні взяла заморожені. А так робила все, як книжка пише:).
Інгредієнти: 200 г масла, 200 г цукру, 2 жовтки, 8 яєць, 200 г змелених грецьких горіхів, цедра з 1 лимона, 1 ч. л. кориці, 1 склянка замороженої чи свіжої вишні без кісточок.
Особливість цього торта-пирога,в тому, що у ньому не міститься ні грама борошна. А його роль виконують мелені горіхи та мелені сухарі. Скажу відверто вперше печу пиріг з сухарями, у мене навіть були сумніви щодо цього, проте моя мама їх одразу ж розвіяла, сказавши, що колись такі бісквіти були доволі поширеними. Тож з чистими помислами і без сумнівів я приступила до роботи.
Просіяти через сито і додати в тісто. Продовжувати збивати, але вже на менших обертах міксера чи комбайна.
Роз’ємну форму, розміром 22-24 см, вистелити пергаментом, змастити маслом, посипати борошном. Викласти у форму тісто, розрівняти.
Готовий пиріг прикрасила за допомогою трафарету та цукру-пудри, адже хотілося максимально відтворити його автентичний вигляд. Думаю, мені це вдалося:).
А тепер трішки про смак, навіть з самих складників було зрозуміло, що це доволі незвичний торт. Так воно і є, втім, він доволі смачний. Тут яскраво виражений горіховий смак. В цей торт я точно не б давала вишневе варення чи консервовані вишні, лише свіжі чи морожені, адже вони дають дуже цікаву кислинку, яка гармонійно поєднується з солодким тістом.
Кожна епоха – має своє обличчя, і кулінарне в тому числі. Кулінарне обличчя того часу, який я по-трохи оживляю на своїй кухні, дуже різне: у ньому поєднується простота з багатокомпонентністю, здорова їжа з дуже масною, дешеві страви з дорогими та навіть екзотичними.
Особливість цього торта-пирога в тому, що під час його приготування взагалі не використовується борошна – замість нього мелені сухарі та горіхи. В результаті виходить доволі смачно.
Загалом – це третій рецепт зі старовинної книжки 1929 року Ольги Франко, який відтворила на своїй кухні. Тож я вже готова ділиться першими враженнями від приготування за цими рецептами:). Насамперед, перше слово-характеристика, яке весь час у мене на язиці, це “домашні страви”. Я й справді від них віє домашнім затишком, вони дуже теплі і родині, так і бачиться великий родинний обід чи вечеря з кількома стравами і доброю компанією.
Погодьтеся, що ця страва більше схожа на пиріг, аніж на торт. Хоча як не назви, все одно смачно!
Comments are closed.