Ця галицька поговірка часів Австро-Угорщини набуває нового змісту у франківських реаліях сьогодення. У своєму блозі на kurs.if.ua голова Івано-Франківської організації Української Галицької Партії Наталія Сербин розкриває комунальні «схеми» міської влади.
«Комунальні підприємства здебільшого є дотаційними, а то й збитковими, але, попри це, мерія продовжує створювати нові, — пише громадська активістка. — Спочатку в ці підприємства вливають мільйони гривень із місцевого бюджету, потім їх бездарно (чи успішно?) доводять до ручки, розказують про дуже важкий і тривалий процес ліквідації, а на завершення — «дуля». Що з цього всього, врешті, лишається громаді? Хіба безнадійні борги. Однак, щоб усе не виглядало трагічно, влада створює одразу нове й чисте комунальне підприємство. На такі підприємства витрачаються мільйони, створюються спеціальні посади для «своїх» людей…».
Як приклад Наталія Сербин наводить комунальне підприємство, що займається будівництвом доріг — ДРЕУ. Його зараз збираються ліквідувати, створивши натомість комунальне підприємство «Муніципальна дорожня компанія». За 14 років підприємство зі статутним капіталом у 23 млн грн зуміли довести до банкрутства. А статутний капітал — це не що інше, як кошти громади, внесені міської радою. Зараз у підприємство хочуть влити ще 2,5 млн грн. Станом на сьогодні підприємство має податковий борг, два незавершених виконавчих провадження, є також постанова суду про стягнення заборгованості в сумі 2,3 млн грн. Тобто фактично кошти підуть на погашення боргів, а не на розвиток.
«2,5 млн — це та сума, за яку можна купити квартири багатодітним родинам. Надати допомогу постраждалим від війни і багато доброго зробити для міста. Інший бік проблеми — чому прибиранням та обслуговування доріг не можуть займатися приватні фірми та навіщо взагалі владі для подібних занять створювати комунальні підприємства?» — дивується Наталя Сербин.
Громадська активістка назвала це «успіхом по-франківськи» — коли ти належиш до «правильної» партії, працюєш у «правильному» комунальному підприємстві, яке контролюють колеги по партії, зареєстрував фірму, яка отримує підряди від цього ж підприємства, і сам собі підписуєш акти виконаних робіт.
«З таким успіхом можна, наприклад, привітати депутатів міської ради від «Свободи» Віктора Синишина та Василя Скиданчука, які працюють інженерами в КП «МІУК» (до зміни назви — КП «ЄРЦ»), — далі розповідає Сербин. — Віктор Синишин зареєстрував разом із партнером фірмочку ТОВ «Станіслав-ІВ», а Василь Скиндачук — ТОВ «Галичина-ІВ». І обидва тепер отримують замовлення від рідного «ЄРЦ». Дуже зручно: пролобіював підряд — і сам для власної фірми підписуєш акти виконаних робіт, кошториси, дефектні акти… Сам замовляєш, сам виконуєш, сам себе контролюєш, ще й зарплату платять — краса-а-а… От тільки чи може в такому разі громада міста сподіватись на якісні послуги? А зараз ці хлопці взагалі депутатами у міськраді стали, секретарем якої є колега по партії й засновниця фірми-підрядника «ЄРЦ». Разом вони голосуватимуть за комунальні програми й бюджет, розроблені виконкомом, де сидять побратими по партії та бізнесу — такі ж підрядники «ЄРЦ», екс-керівник «ЄРЦ» та інші «комунальні реформатори»…
