Свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, яке Східна Церква відзначає 4 грудня (21 листопада — ст. с.) належить до 12 найбільших церковних свят. Євангеліє нічого не говорить нам про подію уведення в храм Богородиці. Основою цього свята, як і Різдва й Успення Божої Матері, є традиція Церкви й апокрифічні книги, насамперед протоєвангеліє Якова і псевдоєвангеліє Матея «Про Різдво Пречистої Діви Марії».
У цих творах розповідається, що батьки Пречистої Діви Марії, святі Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що коли у них з’явиться дитина, то віддадуть її на службу Богові у храмі Єрусалиму, пише прес-служба Архієпархії УГКЦ в Івано-Франківській області. Господь вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, то батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька святого Йоана Предтечі. Там Пресвята Богородиця перебувала багато років доти, доки, як доросла дівчина, не була заручена з Йосифом.
Празник Введення в храм пресвятої Богородиці має один день перед- і чотири дні попразденства. Про нього маємо згадки з V ст. Проте поширеним на усьому Сході він став кількасот літ після цього — з проповідей на цей день Царгородських Патріархів Германа (715-730) і Тарасія (784-806) відомо, що празник Введення був встановлений у VIII ст. У Синайському Євангелії з VIII ст., яке подарував до синайського монастиря імператор Теодосій III (715-717), серед дванадцяти празників згадано і празник Введення. Цей празник внесений і до грецьких місяцесловів з IX століття — саме з цього часу це свято стає загальнопоширеним.
Синайський канонар з ІХ-Х ст. фіксує празник Введення під назвою «Пресвятої Богородиці, яку привели в храм Божий, коли вона мала три роки». Типікон Великої Царгородської Церкви (ІХ-Х ст.), хоча не подає ані апостола, ані Євангелія на цей празник, але про 21 листопада там сказано таке: «Собор святої Богородиці, яку батьки привели і передали у храм Господній від трьох літ». Евергетицький типікон з XI ст. містить службу Введення з перед- і попразденством. Службу на цей празник уклав Григорій Нікомедійський (IX ст.), Василій Пагаріот і Сергій Святогорець.
На Захід свято Введення прийшло досить пізно — аж в кінці XIV століття, а в середині XV ст. — поширилося по всій Європі. Західна Церква відзначає це свято 21 листопада.
У середньовіччі, як зазначає Юліан Катрій у книзі «Пізнай свій обряд», введення в храм було улюбленою темою в іконографії.
Факти ICTV розповідають про традиції та прикмети, пов’язані з цим святом.
У цей день зазвичай встановлювався санний шлях, тому колись проводили цілий ритуал з пробним виїздом на санях. У сім’ї, де були молодята, збиралися гості, пригощалися за столом, а потім проводили їх на перше катання у санях із побажаннями щастя і благополуччя.
Також Ведення має особливе значення для жінок. Напередодні свята дівчата перед сном просили Богородицю ввести їх туди, де їм судилося жити, і уві сні сподівалися побачити свій майбутній дім.
У ніч на Введення дівчата святили воду на водоймах. Воду набирали в глечики, розпалювали багаття, лили воду між вогню і промовляли заклинання, щоб приворожити хлопців.
На Введення господині обсипали своїх корів коноплею, обкурювали травами і змащували вим’я маслом, щоб молока було більше, а сметана була густою.
Люди вірили, що на Введення Господь відпускає на землю праведні душі подивитися на своє тіло, і тому померлі цього дня були присутні серед живих.
Заборони на Введення
Після Введення і до самого Благовіщення (7 квітня) не можна копати землю, щоб не порушувати її спокій і врожайність майбутнього року.
Зранку у цей день не можна ходити по чужим хатам – щоб господарі не нарікали, що ви принесли нещастя. Вважається, що на Ввведення, як на Різдво та Великдень, хто перший прийде до хати, той буде першим “полазником” – тим, хто приносить добро чи якесь лихо.
Коли першим до хати увійде молодий гарний чоловік, та ще й з грішми, то добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові і вестимуться гроші.
Якщо ж увійде старий та немічний, та ще й бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться.
Найгірше ж, коли першою до хати зайде стара жінка – то вже добра не чекай.
Недобре також, якщо хтось приходить у цей день щось позичати.
Прикмети на Введення
Введення прийшло – зиму привело.
Скільки на Введення води, стільки на Юрія (6 травня) трави.
Як горобець нап’ється на Введення у бичачім сліду води, то напасеться худоба до Юрія трави.
Як Введення мостить мости, а Микола (19 грудня) забиває гвіздки – то люта зима буде.
Введенські морози ще зими не роблять.
Якщо на Введення морози – всі свята будуть морозні, а якщо тепло – то і всі свята теплі.
Як ляже глибока зима, то готуй глибокі закрома.
Comments are closed.