З чого починалося місто. Літопис Станиславова 1892-1893 років

Пропонуємо дізнатися про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1892-1893 роках.

1892 Держава викупила у власника будинок (тепер Старозамкова, 2А) для чоловічої учительської семінарії, яка до того 20 років існувала без власного приміщення. Гімназія готувала вчителів українських та польських початкових шкіл.

1892 Повітова рада придбала у бургомістра Валерія Шидловського ділянку на площі Міцкевича для будівництва нового адмінприміщення. Проект споруди (нині Міцкевича, 4) замовили відомому архітектору Яну Кудельському.

1892 Цього та наступного року місцевий технік і літератор Цісєльський уперше склав повний каталог книг міської бібліотеки, що була розташована у народній школі — на площі Міцкевича, 3.

1892 Магістрат прийняв рішення про прокладання нової вулиці для з’єднання вокзалу з вулицею Сапіжинського (Незалежності). Проклали її у 1893-му, але свою першу назву вулиця отримала лише через два роки — у 1895 році. Назвали її на честь Яна Кілінського, який у 1794 році очолив у Варшаві повстання проти росіян. Нині — вулиця Лепкого.

1893 12 січня у Княгинині народився Антін Баландюк (1893-1953) — український січовий стрілець, композитор-аматор, скрипаль, творець стрілецької пісні.

1893 На початку року в місті створили Товариство ізраелітського храму, яке мало на меті «побудову великого храму на зразок столичного». На цю справу на її прохання рада міста 7 грудня постановила подарувати ізраелітам міський ґрунт «Рибна площа».

1893 18 березня театр імені Александра Фредра зіграв п’єсу «Одне слово до міністра» та комедію «Шлюби панянок», прибуток від яких передали на будівництво синагоги.

1893 У березні конкурсна комісія розглянула проекти будинків для Міщанського казино на вулиці Сапіжинській (Незалежності, 12) і обрала проект інженера з Кракова, уродженця Станиславова — Вісньовського, з доробками залізничного інженера Регера.

1893 У місті заснували приватну жіночу школу, яка називалася — Інститут імені Ленартовича.

1893 18 жовтня новий отець-провінціал Щепковський повідомив про своє рішення щодо будівництва на вулиці Грюнвальдській нового єзуїтського костелу і приставив готовий план (нині — Свято-Троїцький кафедральний собор).