За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.
Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назавжди лишився для них рідним, пише “Репортер“.
Микола Грушкевич (1912-2002) – український лікар, пластун, громадський діяч.
Микола Грушкевич народився 14 вересня 1912 року у Станиславові. Він був молодшим сином лікаря й громадського діяча Ярослава Грушкевича та провідної діячки «Просвіти» та «Рідної школи» Меланії Грушкевич.
Навчався у Станиславівській українській гімназії.
У 1923 році вступив до Пласту. Був членом гуртка «Крук» 11 куреня імені Івана Мазепи у Станиславові. У 1929-1930 роках був курінним суддею. Автор багатьох пластових світлин.
Уродженці Станиславова. Ярослав Гасюк – поет, учасник національно-визвольного руху
Крім того, був членом Головної ради товариства «Орли» – релігійної молодіжної організації у Галичині.
У 1937 році закінчив Львівський медичний університет.
У 1938 році Микола Грушкевич виїхав до Берліна, де працював в університетській клініці, там же захистив дисертацію.
З 1940 року працював асистентом у клініці природолікування у Дрездені.
З 1945 року Микола Грушкевич – лікар у місті Бамбергу (Баварія).
У Німеччині вступив до Пластового Сеньйорату, був членом пластового гуртка.
У 1949 році Грушкевич виїхав до США, у 1951-1952 роках займався приватною медичною практикою у штаті Огайо, а з 1952 майже 50 років працював лікарем у Клівленді, штат Огайо.
Уродженці Станиславова. Остап Пицко – хоровий диригент, співак, композитор
Весь цей час продовжував активну діяльність у Пласті. Був членом VII куреня імені Андрія Войнаровського, а в 1956 році очолив його як курінний.
Також Микола Грушкевич був членом Асоціації українських медиків Північної Америки, співголовою її відділу в Огайо, членом Академії медиків Клівленда.
З 1987 по 1999 Грушкевич – директор Пластового музею у Пармі, передмісті Клівленда.
Нагороджений пластовим орденом Святого Юрія в золоті.
Крім того, у 1991 році Микола Грушкевич був співредактором альманаху «Українська молодь Хрестові».
Він – автор серії курінних брошур «Під знаком Золотого Стремені», статей про здоров’я пластунів, а також збірки віршів «На громадському перелазі» (1990).
Помер Микола Грушкевич 27 грудня 2002 року в Клівленді, похований у Пармі, на цвинтарі Святого Петра і Павла.
Comments are closed.