Для Івано-Франківська та румунського Ботошані спільний проєкт U_Lakes, який підтримує програма Interreg NEXT Румунія – Україна 2021-2027, став способом навчитися доглядати міські водойми так, щоб не зашкодити живому, що в них оселилося.
22 жовтня у Франківську, в Палаці Потоцьких, стартував дводенний форум «Зелено-блакитна інфраструктура міст: від Плану дій до реальних змін». І вже на його відкритті організатори й експерти розповіли, що змінилося за півтора року роботи та чого чекати для Німецького озера найближчим часом.
Гроші на природу
Коли в червні 2025 року стартував проєкт «UrbanLakes: Транскордонна синергія для збереження блакитних екосистем», його назва звучала доволі академічно, та за нею стояла цілком практична потреба. Міські озера охолоджують повітря в спеку, приймають дощові стоки, дають прихисток птахам і водночас лишаються улюбленим місцем відпочинку тисяч містян. Проте догляд за ними часто зводиться до формального утримання. Від цього до науково обґрунтованого управління вирішили піти партнери – муніципалітет Ботошані і виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.
Бюджет ініціативи становить 419 500 євро, з яких майже 357 тисяч надає програма Interreg VI-A NEXT Румунія – Україна 2021-2027. На українську частину припадає понад 217 тисяч євро.
Проєкт триватиме до кінця 2026 року, тож нині він у завершальній, найвидимішій для містян фазі. Головний його результат – це Спільний план дій зі збереження біорізноманіття та сталого управління зеленою і блакитною інфраструктурою, який експерти двох країн розробили для обох міст. Поруч із ним з’являються й відчутні речі – рекреаційна зона на Німецькому озері в Івано-Франківську та оновлені простори навколо озера в парку Міхая Емінеску в Ботошані.
Директор Департаменту інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв’язків, туризму та промоцій міста Ігор Попадюк на відкритті форуму зазначив:
Важливо не просто прийти й облаштувати зону, а дослідити, яка там екосистема, і підвищити компетенцію людей, які управляють цими територіями. Лише тоді можна облаштувати їх максимально ефективно.
Партнерство між містами теж виявилося живішим, ніж передбачають грантові формуляри. Попадюк наголосив, що хоч офіційного побратимства з Ботошані Івано-Франківськ не має, однак саме з румунськими містами реалізовано найбільше спільних проєктів.
Міський голова Руслан Марцінків, вітаючи гостей із Румунії, які прибули на форум, сказав:
Ми розуміємо, хто наші друзі, хто підтримав Україну в погані часи.
Знання замість лопат
Менеджерка проєкту Юлія Баволяк каже, що головною перевагою стало те, що заходи відбуваються симетрично в Україні та Румунії й поєднують інфраструктурну частину з «м’якою».
Читайте: Сад для кожного. Як європроєкт змінив дитячу екостанцію у Франківську
Спершу фахівці дослідили територію та провели зустрічі із зацікавленими сторонами, вислухавши пропозиції та заперечення. Регулярно збиралася робоча група з блакитно-зеленої інфраструктури, до якої увійшли комунальники, екологи й науковці. Українська сторона побувала з візитами в Чернівцях та Ужгороді, а румунські колеги організували навчання в Сучаві й Сату-Маре.
Найціннішим результатом цієї роботи Юлія Баволяк вважає людей – виникла мережа колег, які знають, до кого звернутися по пораду.
Науковий погляд на те, як доглядати озеро, виклала кураторка плану дій Надія Різничук, кандидатка біологічних наук і наукова керівниця дендропарку «Дружба» КНУВС. Передусім вона пояснила, чому в межах проєкту відмовилися від механічного чищення Німецького озера. Так, це дає швидкий ефект – вода стає прозорішою і всі радіють.
Але що ми отримуємо в результаті? Ми не збережемо біорізноманіття, яке є, не примножимо його. Через два-три роки список видів стає значно меншим, а ще ми стикаємося з більшою кількістю інвазійних видів, – застерегла науковиця.
Німецьке озеро, хоч і виникло як штучна водойма, за десятиліття стало повноцінною екосистемою з червонокнижними видами та птахами, що тут гніздяться. Тому з евтрофікацією, тобто надмірним «цвітінням» води, пропонують боротися природними способами – водною рослинністю, донними відкладами, мікроорганізмами. Навіть прибережна рослинність, яку декому хочеться прибрати, працює як фільтр для дощових стоків.
Надія Різничук наголошує, що озеро не можна розглядати окремо від зелених територій довкола, від громади та міської забудови. Це єдина блакитно-зелена система, яка дає місту «екосистемні послуги» – охолодження повітря, відпочинок, простір для відновлення.
Практичним втіленням такого підходу стало функціональне зонування. Для кожної ділянки визначили свій режим. Десь висаджують автентичні види, десь стежать за інвазійними, а десь, наприклад, на острові посеред озера й на мілководді, людина не втручається взагалі.
Такий самий підхід застосували до косіння. Там, де граються діти чи облаштовані місця для відпочинку, траву косять регулярно, а на «природних оазах» залишають як є, щоб там побачити більше птахів та інших мешканців.
Місце для всіх
Директорка КП «Центр розвитку міста та рекреації» Руслана Василюк зазначила на форумі, що територія Німецького озера цінніша, ніж видається на перший погляд.
За роки там сформувалася неповторна екосистема з флорою й фауною, там дають потомство птахи, – каже Руслана Василюк.
Водночас озеро користується популярністю і серед мешканців, і серед військових, які лікуються в обласній лікарні, але інфраструктури там не вистачало. Тож грант, за словами Василюк, дав змогу це виправити – у стилі, що відповідає концепції, без штучних покриттів, з деревом, канатами й піском.
Ідея та концепція розвитку Німецького озера були напрацьовані нашим КП «Центр розвитку міста та рекреації» ще кілька років тому. Ми від самого початку бачили цю територію не просто як місце для відпочинку, а як природний простір, де людина є гостем природи. Наше завдання — знайти баланс між сучасною інфраструктурою, комфортом для відвідувачів і збереженням унікальної екосистеми озера. Грантовий проєкт став важливим інструментом для реалізації цього бачення та послідовного втілення ідей, над якими ми працюємо вже не перший рік, – додає Василюк.
У проєкті передбачені оглядовий відпочинковий пірс, великий дитячий простір в екостилі, спортивна інфраструктура, альтанки й пікнікові зони.
Ми бачимо, як об’єкт використовують люди, тому деякі речі просто залишаємо, але окультурюємо, – пояснила Руслана Василюк.
Водночас, відповідно до стратегії, будуть і ділянки, куди ніхто не втручатиметься, – острів посередині озера та мілководна частина. На острові встановлять орнітологічну вежу, адже екскурсії для спостерігачів за птахами останніми роками стали дуже популярними.
Читайте: Від плями – до світильника. Як у Палаці Потоцьких завдяки гранту створили Школу сучасного мистецтва
Мета в тому, аби не зробити простір надто урбанізованим і знайти баланс між комфортом відвідувачів і збереженням екосистеми.
Остаточні результати проєкту франківці побачать уже наступного року. Тоді завершаться роботи, а на Німецькому озері зʼявиться уся запланована інфраструктура.
Проєкт UrbanLakes – Транскордонна синергія для збереження блакитних екосистем (U_Lakes – ROUA00357), впроваджується в межах програми Interreg NEXT Румунія–Україна 2021–2027, що фінансується Європейським Союзом, та об’єднує українських і румунських партнерів. Головним партнером є Муніципалітет Ботошані (Румунія), а партнером з української сторони – Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.
Авторка: Євгенія Ступ’як
Для отримання додаткової інформації та медіазапитів звертайтеся:
Департамент інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв’язків, туризму та промоції міста Івано-Франківської міської ради
E-mail: ulakesifroua@gmail.com
Щоб дізнатися більше про програму Interreg NEXT Румунія–Україна 2021–2027, перейдіть за посиланням: www.ro-ua.net
Програма Interreg NEXT Румунія–Україна 2021–2027 фінансується Європейським Союзом і співфінансується країнами, які беруть участь у програмі.
Ця публікація представлена за підтримки Європейського Союзу. За зміст даної публікації несе власну відповідальність Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради і вона не обов’язково сприймається як офіційна позиція Європейського Союзу або структур управління Програми Interreg VI-A NEXT 2021-2027 Румунія-Україна.
