У неділю, 8 листопада, в Івано-Франківську відкрили мурал, присвячений бійцям аеропідрозділу «Рій». Його розмістили на вулиці Січових Стрільців, 15А. Автором є художник Роман Бончук.
На відкриття прийшли військові, які саме були у відпустці, а також рідні та друзі дронарів. У спільній молитві згадали тих, хто зараз на фронті, хто в полоні та віддали пам’ять тих, кого вже нема, пише Репортер.
Аеропідрозділ «Рій» сформували 2 жовтня 2022 року на базі добровольців, які пішли на війну після початку повномасштабного вторгнення. Спочатку військові займалися переважно розвідкою за допомогою дронів, а згодом підрозділ почав виконувати й ударні завдання.
«Рій» створювали на базі тодішнього 78 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Після реструктуризації це 4 батальйон, у складі якого нині діє рота ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Спочатку літали, розвідували, а далі технології почали більше впроваджуватися у війську. Ми побачили в цьому велику перспективу і почали цим займатися, – розповів військовий аеропідрозділу «Рій» Михайло з позивним «Сєня».
За його словами, спочатку у підрозділі служили переважно звичайні цивільні люди – будівельники, менеджери, автомеханіки. Технічні спеціалісти почали долучатися пізніше, коли безпілотні системи стали важливою складовою війни.
На муралі зображено шеврон підрозділу, військового із пультом керування та дрон. Шеврон «Рою» – це зображення чотирьох бджіл, які дивляться у різні боки й разом нагадують дрон.
Це символізує тих бджіл, які вийшли зі свого рідного вулика й утворили інший бойовий вулик – “Рій”, який наразі працює для захисту України, своїх сімей, своєї землі, – пояснив Михайло.
Мурал має нагадувати про історію підрозділу та берегти пам’ять про загиблих побратимів.
Мета цього муралу – залишити згадку про наші корені, звідки ми є, – каже військовий. – Аби люди знали і не забували. І також про людей з підрозділу, які віддали життя за Україну, за землю, за своїх.
Одним із загиблих бійців «Рою» був 28-річний Олег Малярчук із позивним «Директор». До підрозділу він приєднався у листопаді 2024 року. Спочатку служив солдатом, згодом став молодшим сержантом. Про нього на відкритті розповіла мама Ганна Малярчук.
Олег загинув 17 квітня 2026 року. За словами його матері, ворожий FPV-дрон на оптоволокні влучив у заднє вікно автомобіля. Двоє операторів загинули, ще троє військових отримали тяжкі поранення. Згодом вони одужали й повернулися до служби.
До війни Олег працював у магазині “23/7” на вулиці Симоненка в Івано-Франківську. Починав продавцем, згодом став менеджером, а перед мобілізацією працював керуючим.
Він навіть не мав військової кафедри. Він просто звичайна людина, яка стала на захист своєї вітчизни, – каже пані Ганна. – Він не міг бути інакше, адже його бабуся була зв’язковою, один із дідусів був січовим стрільцем, інший загинув 6 січня 1945 року.
Капелан аеропідрозділу отець Віктор розповів, що мав можливість провести певний час із військовими аеропідрозділу «Рій» та бачити їхню роботу.
Це хлопці, які вміють поєднати роботу, захист, відпочинок і навіть молитву, – сказав капелан.
Батько одного з військових «Рою» Василь Долішній також прийшов на відкриття муралу. Він розповів, що його син пішов на війну від початку повномасштабного вторгнення, отримав важке поранення та втратив руку, але після відновлення знову повернувся до строю. Для нього цей мурал в першу чергу пам’ять про загиблих і повага тим, що далі стоять і захищають нас.
Це саме основне – пам’ять і повага, – говорить чоловік. – Хоч щось для них зробити. Хоча робиться. Ми помагається їм, бо вони забезпечуються практично за свої кошти і за те що ми збираємо.
Військовий підрозділу Михайло «Сєня» вважає, що мурал також має нагадувати франківцям, що війна триває.
Частково цей мурал для людей, щоб вони не забували, що війна все-таки йде, що треба допомагати своїм, – сказав він.
Авторка: Світлана Лелик
