Білоберізка ставить на афини. Мешканці громади організували кооператив зі збору ягід (ФОТО)

Минулого тижня у Білоберізькій ОТГ відкрили сільськогосподарський кооператив.

Місцеві вирішили робити бізнес на збиранні ягід та грибів. Ініціатива дуже потрібна, адже робочих місць у громаді обмаль, пише Репортер.

Є туристи, нема роботи

Білоберізька об’єднана територіальна громада утворилась у 2016 році, однією з перших на Прикарпатті. Громада віддалена, маленька, але успішна.

Через чотири роки після початку реформи дорога з Івано-Франківська непогана. Але за десяток кілометрів до Білоберізки таки погіршилася: трасу якраз прокладають, а кам’янисті дороги по селі випробовують автомобіль на міцність. Зате з наслідками повені справилися швидко: не віриться, що негода зруйнувала понад 30 км доріг комунальної власності, 4 км – обласного значення, знищила берегоукріплення…

Як і в більшості невеликих сіл, усе основне тут розташоване в центрі: сільська рада, амбулаторія, пожежна станція, школа й церква. Але після осінніх місцевих виборів центр ОТГ планують перенести в сусідні Устеріки. Також до громади доєднається ще з десяток сіл.

Головні проблеми тут не унікальні: більшість люду виїжджає за кордон, бо роботи немає. Місцеві живуть переважно з зеленого туризму. У Білоберізці є чим зайнятися: походи в гори, рафтинг, музеї.

«У самому селі є десь 160-170 ліжкомісць, де можуть заночувати туристи, – розповідає заступник голови ОТГ Василь Пилип’юк. – В Устеріках є готель. Крім того, останнім часом повідкривалося багато нових садиб. Туристи приїжджають із Харкова, Кривого рогу, Одеси, Миколаєва, Дніпра. Є й «наші» – Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці».

Крім туризму, деякі місцеві ще працюють у бюджетній сфері або деревообробці. Решта – на заробітках.

Втім, громада тримається: роблять дороги у ближні села, добудовують ЦНАП. Допомагають і донорські програми, адже вже чотири роки Білоберізька ОТГ співпрацює з програмою USAID DOBRE. В її рамках і створили сільськогосподарський кооператив «Гуцульські ґазди», який має допомогти місцевим з роботою.

Усе залежить від погоди

Поки що у кооперативі працюватимуть шестеро його членів, скоро мають оформити ще трьох. Згодом планують залучати до роботи й місцевих мешканців. У планах десь 30 робочих місць на обробці ягід, ще сотня людей може бути залучена у збиранні.

«Це у перспективі, бо цього року не дуже добрий врожай на чорницю, – каже голова кооперативу Василь Лазорик. – Більшість ягід зібрали ще зеленими. У 2019 році теж був неврожай, але цьогоріч – ще на 25 % менше. Також проблема з грибами – ліс сухий, дощу треба. Буде видно, як піде далі, усе залежить від погоди. У планах є збирати лікарські трави. Їх можна заготовлювати під час цвітіння, а взимку – готувати й фасувати».

Все ж, узимку робота, можливо, зупиниться, щоб не опалювати дарма приміщення, раз достатньо урожаю не буде. А з нового сезону все розпочнуть з новими силами.

Ягоди планують продавати підприємцям, уже були перемовини з львівськими та луцькими фірмами. Як боротися з самостійними збирачами, які приїжджають на територію громади навіть з сусідньої Чернівецької області, поки не знають. Скоріш за все, будуть пропонувати людям продавати зібрану чорницю до кооперативу – прямо на місці.

Читайте: Одне «Вікно», троє мешканців і нуль криниць. Як на Прикарпатті живе село Озерце (ФОТО)

«Мене зацікавила ідея долучитися до кооперативу, бо треба використовувати той ресурс, який маємо, – каже Василь Лазорик. – У громаді невеликий вибір, чим зайнятися. Всі члени кооперативу – місцеві, з ОТГ. Вкладалися рівними частками – по 100 тис грн. І це ще не кінець. Коли все окупиться, поки що не знаємо, надіємось на гарну погоду й урожай».

Кооператив на місці лазні

Проєкт кооперативу Білоберізька ОТГ реалізовує за сприяння USAID DOBRE. Спочатку сума спільних грошей, виділених на створення кооперативу, мала становити 1 млн 551 тис грн. Але у процесі долар подешевшав, і вийшло майже 1 млн 300 тис.

«За договором, 70 % мало бути фінансування USAID DOBRE, а 30 % – громади, – говорить Василь Пилип’юк. – Та коли писали проєкт, то вийшло співфінансування 60 на 40. З них обладнання на 837 тис грн закупила програма DOBRE, а ми мали виділити 358 тис грн. Але коли почали робити, то побачили, що потягне більше. Зараз сума зросла до 700 тис грн».

За чотири роки співпраці з USAID DOBRE у громаді вже встигли реалізувати різні проєкти. Попередні були націлені на покращення інфраструктури та боротьбу з відходами.

«Раніше ми придбали екскаватор JCB за 75 тис доларів, – каже голова ОТГ Дмитро Іванюк. – Також за 1 млн грн купили сміттєвоз Dafa, а USAID передасть контейнери, і ми облаштуємо сміттєві майданчики. Уже до кінця цього року плануємо їх розташувати у кожному населеному пункті».

Тепер вирішили організувати кооператив, бо це було найвигідніше для громади. За кошти донора закупили камери попереднього зберігання ягід, шокової заморозки та зберігання готової продукції, інфрачервону сушку й овочерізку. Максимально в морозилку для зберігання можна завантажити до 20 тонн, якраз стільки вміщає фура.

«Для цієї території кооператив актуальний, бо тут неможливо створити великі промислові підприємства, – каже Василь Пилип’юк. – Це допоможе громаді підвищити добробут, створити додаткові надходження до місцевого бюджету. Кооператив не отримав статус неприбуткового, податкова відмовила. Це і добре, бо ми як орган місцевого самоврядування зацікавлені в тому, щоб отримувати доходи».

Читайте: Гори живуть ідеями. Як у Білоберізку туристів заманюють (ФОТО)

Кооператив розташували у приміщенні колишньої лазні. Лише на перекриття даху витратили 215 тис грн. На другому поверсі ще живуть люди, а на першому зробили ремонт, поставили обладнання і вже заморозили першу партію чорниці. З двох кімнат ще планують зробити цехи для миття й сушіння ягід.

«У попередні роки на території громади можна було зібрати до 100 тонн афин, не залучаючи інші села, – говорить Василь Пилип’юк. – Але після 25 жовтня всі села – від Устерік і до румунського кордону – будуть входити до нашої громади, тому збиратимемо більше ягід. Доробимо дорогу біля приміщення кооперативу, щоб машина могла під’їжджати і завантажуватися. А так усе готово – як тільки є ягода, ми працюємо».