Заробити – що у Франківську, що за кордоном – можна в результаті одне й те саме, якщо відняти витрати на проживання, харчування, дорогу.

Коли почалась Друга світова війна, Ірина з Варшави пішки дісталася до Станиславова. Тут брала участь у концертах, співала на радіо.

Люстри у франківському облмуздрамтеат­рі точно не впадуть, хіба разом з самим театром,

Нагло переселена в майбутнє політична наука ще намагається приставити до навколишнього туману свої старі-звичні лінійки. Але мірила кожного разу показують різну дурню. То градус більше за 360, то відстань менша за 0.

У більшості випадків на верхню частину дверей ставлять зламаний сірник, можуть використовувати папір, навіть рекламні оголошення, які залишають біля замка. Дехто кладе печиво під дверний килимок…

…отець Сонецький не захотів видати доньку заміж за сина священника, бо той всупереч традиціям вивчився на архітектора

Добре кілька разів привести собаку до готелю або в місце, де буде перетримка, перед тим, як залишити, щоб звикла до умов. Бо потім може бути сильний стрес: тварина ж не знає, чи ви просто поїхали на якийсь час, чи зовсім її покинули.

Цьогоріч міністерство молоді та спорту на підтримку «молодіжок» передбачило лише 12 млн грн – на всю Україну. Зокрема, профінансують 51 проект, що обрали на конкурсній основі.

Діти різні, хтось відкривається вже в перші дні, а хтось пізніше. На це їм тут дають час і дають вибирати…

До старту вступних перегонів залишаються лічені дні. Починається вона з 1 липня. Цьогоріч Міносвіти знову підготувало для абітурієнтів кілька новацій.

Франківські випускниці отримали по 200 балів на ЗНО. А разом з ними вітаємо і всіх наполегливих, які сумлінно готувались і показали результат.

Наприклад, серед ідей була підсвітка зі старих труб, штора-перегородка із фанерних деталей ящиків для кореспонденції, вази зі старих плафонів, дошка для балансування й килимок для медитації.

“…Поки ті молять за нас Господа, хтось із церковних мусить мати справу з лайном світу сього. Важка ця стезя й багато проститься їм з тієї марноти, до якої застромлені”.

Хтось може сказати – бач, які були мудрі наші предки, що дбали про благоустрій міст. Але на практиці все було не так райдужно. Наприклад, під час візиту до Львова карета цісаря Йосифа ІІ ледь не втопилася у болоті на Ринку…

Місто невеличке – лише 12,5 тисяч мешканців. Втім, недарма кажуть, що розмір не має значення. Тут усе буквально дихає старовиною, а кількість збережених пам’яток архітектури просто вражає.