Іноземці у Франківську неодноразово просили таксистів відвезти їх до готелю «Хадір»…

Лише 15 % підприємців не зупиняли свою роботу під час карантину. Частково працювали 37,5 %. Тимчасово припинили діяльність 35 %, а 12,5 % – просто закрили бізнес.

Зараз збірна знову взялася до роботи. Вже розписані графіки тренувань, а також участі у змаганнях. Хоча спортивних заходів для ветеранів в Україні, на жаль, не так багато. А тим більше – для поранених. За словами Тараса Шпука, є дуже велика проблема з доступністю.

Мова збагачується: от, є тепер слова «коронавірус», «мобільний зв’язок», «електронна пошта». А на Прикарпатті є ще й місцевий діалект.

Власник кузні – відомий в Україні зброяр Дмитро Ейдер, батько військовополоненого моряка Андрія Ейдера. Скоро чекає сина в гості. Після звільнення Андрій до батька ще не приїздив.

Добре тим батькам, які можуть відправити дітей в село до бабусі з дідусем. Решті доведеться спустошити гаманець.

Аварійні бригади працюють практично цілодобово, як і диспетчери, бо заявки приходять десятками в день.

«Мені зателефонували під час дуже серйозної операції і після слів: «Ми б хотіли, аби ви залишилися практикуючим лікарем…» – я включив гучномовець. Пропонували «матеріальну компенсацію за моральні збитки». Сума називалася – п’ять нулів. Що це означає, я не знаю», – розповідає Мельник.

Як не крути, а Прикарпаттю нині не справитися без тих, хто допомагає іншим боротися з водою, що ніяк не закінчиться на небі, вже пливе вулицями, топить будинки та знищує дороги…

Якщо затвердять офіційний перелік природних чудес Прикарпаття, село Старуня туди неодмінно потрапить.

Крім десятка інших переваг, мотиваційний лист був би класною нагодою для автора поставити собі запитання: “А воно мені дійсно треба?”

Ця кримінальна історія сталася у міжвоєнному Станиславові. Злочин швидко розкрили, але у поліції було більше запитань до потерпілого, ніж до злодія…

У лютому 1948 році енкаведисти тримали Топільське в облозі два тижні. Трьох партизан в одному кінці села застрелили, ще чотирьох – в іншому. Але багато і врятувалось.

Про те, що у франківських лікарнях бракує рук, на початку квітня говорили всі і всюди. Враховуючи, що хворих на коронавірус в нас не меншало, то це стало неабиякою проблемою.

Місце, де розташований заклад, якесь аж партизанське. Не одразу знайдеш вулицю Аматорську у Крихівцях. Чужа людина паб точно не знайде і не зайде. Вивіски ще нема, але називається він – «29 блокпост». Відкрили його десь три тижні тому два атовці – Павло Намуравний та Олександр Загірняк.